ШІ підкрався непомітно: чому людина тупішає, втрачає мотивацію вчитися і напружуватися

ШІ підкрався непомітно

Ось і все: Гугл у результати пошуку нарівні з традиційними результатами-гіперпосиланнями, неабияк загадженими рекламою, вставив відповідь "Джеміні". Це спровокувало паніку в колах посвячених. Річ у тім, що "Джеміні", з одного боку, безоплатно користується всім масивом інформації, розміщеної на інтернет-сайтах, з іншого — відучує в пошуках відповіді заходити на ці сайти. Тим самим відвідуваність інтернет-ресурсів падає, а разом з нею — рекламна привабливість. Відповідно, заробити на створенні контенту для власника сайту стає проблематично. Але навіть наповнення інформацією просто "для кайфу" — так собі забава. Ну кому буде цікаво щось писати, якщо про це дізнаються лише пошукові роботи Гугла?

Доля інтернет-писунів — журналістів та інших збирачів-розповсюджувачів інформації — визначена наперед. Хто не бажає перекваліфікуватися в управдоми — ласкаво просимо в соцмережі, де вас полайкають і захейтять.

Цей історичний момент можна вважати початком перекроювання життєвого укладу людства "руками" ШІ.

А тим часом міцніють голоси тих, хто стверджує, що ШІ ніколи не замінить людину. Цю давню тезу пам'ятаю з часів студентства. У нас це вважалося аксіомою і відповідь була однозначною. Дипломна комісія не забула поставити мені це запитання на захисті, і я по-військовому відповів, як учили. Це було в давні часи, коли люди вчилися користуватися калькулятором, а знання про суть людської свідомості були набагато біднішими, ніж сьогодні. Але марксистсько-ленінська філософія заявляла: нізащо нас не замінить комп'ютер — і крапка! Донині це вчення міцно засіло в мізках пострадянських поколінь.

Послухав до біса цікавий ефір Юрія Романенка і гостя — маркетолога Андрія Смирнова. Останній справляє враження людини, яка перебуває на гребені хвилі, користується всіма перевагами, які дає володіння різними збірками ШІ, і уявляє, до чого все це призводить.

Так, прогрес очевидний, його перші наслідки в економіці вражаючі. Те, що раніше слід було робити цілій команді спеціально навчених професіоналів протягом місяця-двох за значний прайс, сьогодні неосвічена людина середніх здібностей зробить за день і за скромну зарплату поденника. Усе це, безумовно, розвиватиметься, поліпшуватиметься, здешевлюватиметься й активно змінюватиме наше життя. Не факт, що на краще.

Важливо ШІ штовхає світ до війни: як технологічна революція загострює відносини між людьми та країнами

Людина тупішає, втрачає мотивацію вчитися і напружуватися, безробіття зростає. Занурення у віртуальний світ дедалі глибше. Дешевий дофамін ллється відрами — для його отримання слід лише скролити пальчиком стрічку. Смирнов (і не він один) закликає ретируватися із соцмереж, бо "дурні в інтернет входять, але не виходять".

На жаль, учасники ефіру доволі переконливо змогли продемонструвати, як ШІ впливає на наше життя, але не дали відповіді: як можна захиститися від його тоталітаризму, та й чи потрібно?.. І навіть не стали шукати відповідь на головне питання: де межі розвитку ШІ і які будуть наслідки?

Не впевнений, що хтось здатен дати верифіковану відповідь. Битви прихильників різних шкіл тільки розгортаються. Щоб замислитися і пошукати, слід правильно сформулювати генеральне питання, якого в ефірі не прозвучало. Ось воно: чи може ШІ ставити завдання?

Уже практично доведено, що ШІ — спритний роботяга. Але працює він лише в дуеті зі шкіряним мішком, у якому — 2 кг мозку і величезна гормональна система.

Це людина колись подумала, що багатьох тонн гною на вулицях можна позбутися, з'єднавши візок із паровим двигуном. Цікаво: а якби в той час був ШІ — він зміг би до такого додуматися? А якщо нинішньому ШІ обрізати його знання про автомобілі та поставити завдання позбавлення від коней у логістиці: він зможе винайти автомобіль?

Якщо відповідь негативна, то і загроза ШІ існуванню людини уявна, бо він залишиться все тим же арифмометром. Але з приводу роботи людського мозку немає усталеної думки. Хтось вважає, що він — усе той самий набір алгоритмів. А що стосується особистості й душі — вони "автоматично" з'являються при ускладненні системи та накопиченні критичного обсягу інформації. Мене особисто в цьому переконав один факт: людські дитинчата спочатку говорять про себе в третій особі, і лише до років трьох починають сприймати себе особистістю — Я.

Ніхто точно не знає, чи здатний ШІ стати кріейтором. Але цілком очевидно, що він розвиватиметься і нікому не вдасться "втекти з інтернету". Луддити завжди програють прогресу. Сьогодні я абсолютно точно знаю одне: факультети журналістики слід розігнати. Назавжди.

А якщо надалі з'ясується, що ШІ здатний креативити і ставити завдання, тоді наша доля визначена на всі 100%. Майбутні покоління плавно перетворяться на милих домашніх звіряток для ШІ, поки не розучаться плодитися. Після чого вогонь розуму продовжить виблискувати у вогнищі ШІ.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Чатботи вже всюди: як письменник Айзек Азімов передбачив життя людей зі ШІ