США можуть бути вразливими до такої ж атаки безпілотників, яку Україна здійснила на російські аеродроми — CNN

Удар українських безпілотників по російських аеродромах цього тижня змусив військових та аналітиків по-новому поглянути на загрози для дорогих літаків США на американських базах як на території Штатів, так і в інших країнах. І загальна ситуація викликає занепокоєння, пише CNN.

“Це сенсаційний момент”, - сказав днями начальник штабу ВПС США генерал Девід Алвін на оборонній конференції у Вашингтоні, додавши, що Штати можуть бути вразливими до подібних атак.

На думку старшого наукового співробітника Центру нової американської безпеки (CNAS) Томаса Шугарта, американські авіабази “незахищені” навіть на території США..

Говорячи “незахищені”, Шугарт мав на увазі недостатню кількість укриттів, де можуть розташовуватися американські військові літаки, а саме укриттів, які були б достатньо міцними, щоб захистити літаки від повітряних ударів безпілотників або ракет.

“Ми досить вразливі. У нас є багато цінних активів, які надзвичайно дорогі”, - сказав генерал армії США у відставці Стенлі Маккрістал.

Шугарт є співавтором доповіді для Інституту Гудзона, в якій підкреслюється загроза військовим об'єктам США з боку Китаю в разі будь-якого конфлікту між двома наддержавами.

“Ударні сили Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), що складаються з літаків, наземних пускових установок ракет, надводних і підводних кораблів і сил спеціального призначення, можуть атакувати американські літаки і їхні допоміжні системи на аеродромах по всьому світу, в тому числі в континентальній частині США”, - йдеться у доповіді Шугарта і його колеги Тімоті Волтона, опублікованій у січні.

Моделювання й аналіз військових дій показують, що “переважна більшість втрат американських літаків, швидше за все, буде на землі на аеродромах і ці втрати можуть бути руйнівними”, вважають Шугарт і Волтон.

У статті журналу Air and Space Forces зазначалося, що на авіабазі Андерсон на тихоокеанському острові Гуам — чи не найважливішому військово-повітряному об'єкті США в Тихому океані, який приймає бомбардувальники B-2 вартістю $2 мільярди, а також бомбардувальники B-1 і B-52, немає укріплених укриттів.

Начальник штабу ВПС США Алвін також визнав цю проблему.

Маккрістал сказав, що США повинні звернути увагу на те, як захистити свої авіабази й літаки на них, а також на те, як контролюється територія навколо цих об'єктів.

“Це розширює спектр загроз, з якими доводиться мати справу”, - зазначив Маккрістал.

Але все це коштує грошей і ставить США перед бюджетною дилемою: витрачати оборонні кошти на укріплені укриття і способи зупинити безпілотники й  ракети, які можуть атакувати американські бази, або ж використовувати більше ресурсів на наступальні озброєння?

“Якщо все, що ми робимо, це граємо в оборону і не можемо дати відсіч, то це не найкраще використання наших грошей”, - заявив Алвін на конференції CNAS.

“Ми завжди знали, що зміцнення наших баз - це те, що нам потрібно робити”, - додав генерал, водночас зазначивши, що інші статті бюджету також були пріоритетними.

Зміцнені укриття для літаків наразі не привертають стільки уваги, як інші оборонні проєкти, як, наприклад, нові бомбардувальники B-21, кожен з яких може коштувати близько $700 мільйонів. Також президент США Дональд Трамп нещодавно говорив про новий винищувач-невидимку F-47, початкова вартість якого становитиме $300 мільйонів доларів.

“F-47 - дивовижний літак, але він “загине” на землі, якщо ми його не захистимо”, - сказав Алвін.

Тим часом, за словами Шугарта і Волтона, зміцнене укриття коштує близько $30 мільйонів.

Минулого місяця Трамп представив ще один проєкт протиповітряної оборони для материкової частини США - протиракетний щит “Золотий купол”, який, як очікується, коштуватиме щонайменше $175 мільярдів. Попри величезну ціну, він призначений для протидії загрозам далекого радіусу дії, таким як міжконтинентальні балістичні ракети, що запускаються з іншої півкулі.

У випадку з Росією, величезна територія країни розглядалася як сильна сторона у війні проти України. Втім, одна з авіабаз, по якій було завдано удару в ході української операції “Павутина”, знаходилася ближче до Токіо, ніж до Києва. Але тепер, на думку деяких аналітиків, широка територія Росії стає її слабкістю. Кожен пункт перетину кордону може стати точкою проникнення; до кожного вантажного контейнера на кожній автомагістралі чи залізничній лінії доведеться ставитися з підозрою. І тут є пряма аналогія зі Сполученими Штатами.

Бази бомбардувальників ВПС США, як правило, знаходяться далеко в глибині країни, але доступні для великих і малих транспортних засобів. Наприклад, всі 20 бомбардувальників B-2 дислокуються на авіабазі Вайтмен у штаті Міссурі. Це близько 960 км від найближчого узбережжя Мексиканської затоки, але лише близько 40 км на південь від Автомагістралі-70 —  однієї з головних транспортних артерій зі сходу на захід у США, якою щодня проїжджають тисячі комерційних автомобілів. База ВПС Дайєс у Техасі, де розміщені американські бомбардувальники B-1, розташована на південь від іншої головної комерційної магістралі зі сходу на захід.

“Подумайте про всі контейнери й нелегальних мігрантів біля наших кордонів”, - сказав колишній директор з операцій Об'єднаного розвідувального центру Тихоокеанського командування Збройних сил США Карл Шустер.

Тим часом у Тихоокеанському регіоні навіть кращі наступальні вогневі можливості США можуть виявитися “недостатніми” в разі конфлікту з Китаєм. Це пов'язано з тим, що китайська армія докладає цілеспрямованих зусиль для захисту своїх літаків під час масованого нарощування військового потенціалу під керівництвом лідера країни Сі Цзіньпіна, йдеться в доповіді Інституту Гудзона. Китай має понад 650 захищених укриттів для літаків на аеродромах в межах близько 1850 км від Тайванської протоки.

1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію "Павутина" на території РФ. Українські дрони атакували одразу чотири російські військові аеродроми — "Бєлая", "Дягілєво", "Олєнья" й "Іваново". За словами глави СБУ Василя Малюка, вартість знищених літаків РФ може перевищувати $7 мільярдів. Уражено близько 34% носіїв крилатих ракет, базованих на основних російських аеродромах. Удар було завдано 117 FPV-дронами, які запускались з території самої Росії. Оператори керували безпілотниками "в реальному часі", що дозволило вразити цілі з високою точністю.

Операція складалася з кількох етапів: спочатку до Росії були переправлені FPV-дрони, а пізніше — "мобільні дерев'яні будиночки". На російській території безпілотники були сховані під “дахами” цих будиночків, розміщених на вантажівках. У відповідний момент “дахи” були дистанційно відкриті, після чого БПЛА "попрямували" до встановлених цілей.

Україна заявляє, що внаслідок операції вдалося знищити або пошкодити 41 літак військової авіації РФ. Хоча США стверджують, що загалом було уражено 20 літаків, із них до десяти — знищені. 

На думку багатьох експертів, така операція стала поворотним моментом у війні — різкою зміною стратегії та можливостей. Стратегічне значення “Павутини”полягає не тільки в руйнуваннях, які вона завдала, але і в геополітичній і військовій перекалібровці. У глобальному масштабі така спецоперація, швидше за все буде мати “хвильовий ефект”: інші країни уважно вивчатимуть інтеграцію ШІ, роїв дронів і “вигадливої” ​​логістики.