Відключення світла після атак ЗС РФ: чи врятують вітрогенератори енергетику України

Ставка на енергію вітру

За прогнозами компанії DiXi Group, якщо влітку 2025 року Росія битиме по енергетичній інфраструктурі за помірної температури, то дефіцит в енергосистемі може становити 16-20%, що загрожує вимкненнями світла за графіками. Загроза значно зростає, якщо почнеться аномальна спека. Під час розрахунку такого розвитку подій експерти спиралися на досвід попередніх атак, коли росіяни знищували насамперед маневрову генерацію.

У грудні 2024 року на зустрічі з представниками Міжнародного енергетичного агентства заступник міністра енергетики України Роман Андарак зазначив, що російські цілеспрямовані атаки вже зруйнували або вивели з ладу понад 10 ГВт генеруючої потужності України. За його словами, ключовими елементами стійкості української енергосистеми стала розподілена генерація та відновлювальні джерела енергії, такі як сонячна, вітрова та геотермальна.

Робота сонячних (СЕС) і вітрових (ВЕС) електростанцій сильно залежить від погоди. Наприклад, СЕС краще працюють у спекотні дні влітку, проте майже не виробляють енергію в похмурі дні та простоюють вночі. Вітрові електростанції працюють стабільніше і цілодобово, от тільки частка такої генерації в Україні значно менша.

За інформацією Української вітроенергетичної асоціації, 2024 року в Україні енергосистему посилили 20,6 МВт нових вітроенергетичних потужностей, а загальна потужність галузі сягнула 1921,4 МВт (включно з ВЕС, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, але без Криму). Також у країні почав розвиватися ринок старих вітрових установок, сумарна встановлена потужність якого досягла 32 МВт. Однак, незважаючи на скромні темпи зростання, 2024 рік став роком підготовки до впровадження нових великих ВЕС, будівництво яких очікується у 2025-2026 роках.

Амбітно, але реально

На думку Вадима Демченка, план зі збільшення вітрової генерації на 800 МВт у 2025 році складно, але можливо втілити в життя за підтримки партнерів і збереження безпеки в ключових регіонах. Це істотно підвищить стійкість енергосистеми України, знизить залежність від викопного палива і допоможе виконати міжнародні зобов'язання.

Реалістичність цього прогнозу залежить від кількох факторів:

• Інвестиції та підтримка західних партнерів. На міжнародних форумах Україна отримала інтерес до вітроенергетики від західних інвесторів, зокрема, обговорюється великий проєкт з норвезькими компаніями на 300 МВт.
• Безпека та логістика. Основні регіони України з високим вітровим потенціалом (південь, схід, узбережжя Чорного та Азовського морів) частково перебувають у зоні ризику через війну. Це може сповільнити або ускладнити будівництво.
• Технічна готовність і дозвільна система. У 2024 році вже введено понад 900 МВт розподіленої генерації, що говорить про наявність досвіду і технічних можливостей.
• Державна підтримка та кредитування. Кабмін і банки запустили програми кредитування і спростили процедури підключення нових об'єктів.

Збільшення частки відновлюваної енергії

Як звернув увагу Вадим Демченко, додаткові 800 МВт вітрової генерації, обіцяні Міненерго — це приблизно 10-15% від поточної встановленої потужності всіх ВЕС в Україні. Введення в експлуатацію нових станцій дасть змогу покрити потреби сотень тисяч домогосподарств і знизити залежність від викопного палива.

У серпні 2024 року Кабмін затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики в Україні на період до 2030 року, він передбачає збільшення встановленої потужності ВЕС до 6,2 ГВт. Очікується, що до цього часу в країні з'являться перші морські (офшорні) вітряні електростанції.

Зниження навантаження на енергосистему

В умовах постійних атак на ТЕС і ГЕС, розподілена вітрова генерація робить енергосистему більш стійкою і менш вразливою до точкових ударів. Знищити широко розподілену систему вітрогенераторів Росії буде занадто складно і дорого.

Велика генерація за допомогою ВЕС стабілізує енергопостачання в Україні та зменшить ризик нових блекаутів. Вітрові станції, особливо в поєднанні з системами накопичення енергії (energy storage), можуть згладжувати піки навантаження та забезпечувати резерв у періоди дефіциту.

Зростання інвестицій і репутації

Будівництво нових ВЕС — це робочі місця, податки, розвиток інфраструктури та приплив інвестицій у регіони. Крім того, підвищення частки відновлюваних джерел енергії — це виконання зобов'язань України перед ЄС і міжнародними організаціями щодо декарбонізації та переходу до "зеленої" енергетики.

Ризики та обмеження вітрогенерації

Військові дії та безпека. Деякі проєкти можуть бути відкладені або заморожені через близькість до лінії фронту, щоб не ризикувати фахівцями.

Складнощі з логістикою та імпортом обладнання. Війна і зруйнована інфраструктура можуть сповільнити поставки і монтаж.

Фінансові ризики. Інвестори вимагають гарантій повернення вкладень і стабільності ринку.

Інтеграція в мережу. Великий обсяг ВДЕ потребує розбудови мереж і систем накопичення для балансування.

Раніше Вадим Демченко розповів, чи можна заробити на сонячних і вітрових електростанціях в Україні.

Нещодавно експерти підрахували, скільки вітрових електростанцій потрібно Україні, щоб приєднатися до ЄС. Євросоюз планує до 2030 року збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 42,5% загалом, а у виробництві електроенергії — до близько 69%.