Військовий медик розкрив жахливу правду про ТЦК: били, морили голодом і викрадали людей

Військовий медик Роман Замрій поділився моторошною історією про викрадення, знущання та цирк на ВЛК. Те, що він побачив, шокує до глибини душі: затриманих морили голодом, били майора, а бронювання ігнорували.

Крик з глибини: "Я ніколи не просив розголосу, але хочу, щоб це почули всі"

Ветеран війни, військовий медик з Хмельниччини Роман Замрій, відомий у 57-й бригаді під позивним "Йода", опублікував у Facebook історію, яка викликала справжній шок та обурення у суспільстві. Він відверто розповів про те, як деякі працівники Чернівецького ТЦК, на його думку, зловживають повноваженнями і відверто знущаються над затриманими цивільними.

Свій допис Роман почав словами, що пропустить багато деталей, "бо моє серце зажате між невимовною злістю на конкретних людей і бажанням не нашкодити мобілізації, від якої залежить виживання країни". Проте навіть те, що він розповів, наводить жах. "Дні, проведені у ТЦК, нічим не відрізнялися від російського полону", – наголосив ветеран, підкреслюючи, що відчував сором від того, що таке могло статися в Україні.

Викрадення на блокпосту: Як зникли документи і з'явився "цирк" на ВЛК

Роман Замрій розповів, що його затримали 4 червня ввечері на блокпосту в Чернівецькій області поблизу Хотина. За його словами, представник ТЦК взяв документи на перевірку, потім сів у його автомобіль і попросив підвезти до військкомату, щоб "скинути документи, які підтверджують право на відтермінування, на адресу військкомату".

"На порозі військомату він попросив телефон, щоб занести туди дані, куди переслати фотографії, але одразу забрав телефон і зник. Цього працівника я більше ніколи не бачив", – зазначив Роман. Оскільки документи про бронювання були на телефоні (імовірно, у застосунку "Резерв+"), чоловік раптом опинився без можливості довести своє право на відстрочку.

Далі, за словами медика, почався справжній "цирк" під назвою Військово-лікарська комісія (ВЛК). "Рентгену просто нема, він відсутній. Від слова зовсім. Там просто пишуть, що ви здорові. Так що навіть туберкульоз — це проблема вже потім війська, а не цього моменту. Я зрозумів, що це цирк...", – розповів він. Роман, знаючи про свої камені в нирках, спробував повідомити про це, але йому сказали, що в електронній картці цього немає. Доступ до картки був закритий, а підтвердження через СМС, необхідне для відкриття, було неможливим, адже телефон залишився у працівника ТЦК. Отже, "всі здорові".

"Підвал" ТЦК: Неволя, голод, спрага та "побратими по нещастю"

Після ВЛК Роман опинився у приміщенні, яке він описав як підвал: "Все за ґратами. На вас направлена камера, двері зачиняють ззовні на замок. Кімната побита, смердюча і дихати нічим. Вона не відрізнялась від підвалу нічим. Далі — неволя. На жодні запитання відповідей нема". Він додав, що затриманих цивільних навіть не хотіли виводити до туалету, а воду та їжу давали лише у першу ніч затримання.

Разом з Романом у цьому "підвалі" опинилися ще двоє чоловіків: майор авіації та 27-річний хлопець.

Майор авіації просив відправити його до своєї авіаційної бригади, але ТЦК у Хотині вперто намагався направити офіцера у піхоту.

27-річний хлопець розповів, що його скинули з велосипеда посеред дороги, забрали телефон і затримали, коли він катався з дівчиною. Він благав про телефон, щоб повідомити дівчині, аби вона покинула велосипед і йшла додому, але з нього "просто сміялись". "Він казав, що до сьогодні був не проти служити… Але тепер… Він таку країну захищати не бажає… Він знайде спосіб, щоб тепер не служити", – переказав Роман слова хлопця. Майор авіації також змінив свою думку, заявивши, що "те, що він побачив, перевернуло його світогляд, більше бажання служити нема".

Найжахливіше почалося пізніше. "Та все ще могло погіршуватись. Уявити складно, але… Могли ще позбавити води і їжі. Могли і зробили. Близько 01:00 підняли з ліжок і запихнули в автобус, далі їхати понад 16 годин. Без їжі і води", – свідчить Роман.

"Військові проти військових": конфлікт між ТЦК та бригадою

Кульмінацією цього жахіття стала сцена, де військові ТЦК сперечалися з майором і не хотіли відпускати Романа, бо "вже провели його по всіх документах як мобілізованого". На допомогу прийшов офіцер з 57-ї бригади, де раніше служив Роман.

"Я спостерігав картину, яка просто не налазила мені на голову. Військові проти військових. Далі крик лиш посилювався. Офіцер бригади не спинявся: "У цього діюча бронь! Як ви можете його мобілізувати, відкрийте ж його телефон!" "У цього перша група інвалідності, навіщо? Як ви могли? Майор з авіації??? Ми не візьмем його. Ми піхота, таких як він на країну лиш сотні, завезіть його в авіаційну бригаду, ви що". Це продовжувалось годинами. Годинами не налазило на голову ні мені, ні кому з рештками здорового глузду", – розповів парамедик.

Розчарування і заклик: "Не в мобілізації справа! А в ваших методах!"

Роман Замрій підкреслив, що він сам переконаний: без мобілізації Україна не встоїть. Проте, він наголошує, що "немає більшого злочину у військовий час, ніж вбити бойовий дух своїх же мобілізованих чоловіків і вбити бойовий дух армії".

Ветеран обурений, що у мобілізованих забирають телефони, не дають зв'язатися з рідними. "Навіщо ви робите так, що останнє побачене солдатом перед війною — таке розчарування в своїй країні? Ви хочете, щоб вони не тікали і вірно служили, показуючи їм три дні закритих на замку, без зв’язку з рідними і без права на туалет, позбавлені свободи і останню добу їжі і води?" – запитує він.

Замрій вважає, що 3 дні у ТЦК "фактично нічим не відрізняються від полону в Росії". Він згадав, що майора на його очах били. "Я не все написав, повірте, далеко не все, що я бачив за ці 3 дні! І ви можете закрити мені рот і позбавити голосу, але це був один з останніх голосів у вашу підтримку, ви не той голос закрили, бо я підтримував вас! Можливо тому я все ще не можу відійти від шоку. Не в мобілізації справа! А в ваших методах", – підсумував Роман Замрій, звертаючись до ТЦК.

Наразі Чернівецький обласний ТЦК та СП жодним чином не відреагував на звинувачення ветерана і не коментував цей інцидент. Роман Замрій, лікар з Красилова на Хмельниччині, став військовим у 2014 році, був парамедиком 57-ї бригади. Його історія – це тривожний сигнал, який вимагає негайної реакції та перегляду методів мобілізації, аби не підірвати довіру до Збройних Сил України.