«Податок з переказів». Правда, брехня та збірка корисних порад

Останніми тижнями Інтернет гуде. З кожної праски звучать коментарі «експертів», що лякають величезним оподаткуванням, аж 23% від «обороту», всіх, хто отримує перекази на картку…

Ось дуже відомий блогер пише: «Від 1 травня 2025 року українці мають платити податки з банківських переказів, окрім грошей, які перераховують найближчі родичі. Сплачувати треба, навіть якщо це донати для ЗСУ. 18% ПДФО + 1,5% військовий збір. Що тепер робити волонтерам? Чи треба платити за поховання побратимів? Як бути батькам школярів і пенсіонерам? Чому це удар по суспільству та хто і навіщо вигадав нові правила?».

Такого «вереску» повний Інтернет… Дуже засмутилася: податки — моя спеціалізація. Але нових законопроєктів щодо отаких змін я не бачила. Закону, який запроваджував би оподаткування переказів на банківські картки фізичних осіб за ставкою 18+5%, не існує. Ба більше, інформацію про такий податок навіть офіційно спростувало Міністерство фінансів України…

Ну, а після того, як усі видохнули, візьмемося за розбір польотів. Бо диму без вогню не буває, і щось усе ж таки у цій царині відбулося.

Що відбулося?

За інформацією Державної податкової служби, податківцями було надіслано щонайменше три тисячі листів фізичним особам, які отримали 97,5 тис. переказів на загальну суму 162,7 млн грн. У громадян запрошували «пояснення та їхні документальні підтвердження» (надалі цитата з одного такого запиту): «…щодо здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації та отримання доходів. Вам в період з 01.03.25 по 24.03.25 ТОВ «Нова Пей» було здійснено 13 переказів на суму 6000 грн».

Розкладемо ситуацію по полицях.

Перше запитання: чи дійсно треба сплачувати «податок з переказів»?

І так, і ні, залежить від ситуації. Та від того, як подивитися. Та від хоробрості платника податків. Та від його бажання у разі чого йти до суду. Та й узагалі багато від чого…

Основний нюанс. Переказ — це лише банківська розрахункова операція. Вона може бути різною — супроводжувати «дохід» або якусь іншу операцію. Наприклад, якщо людина отримує кредит від банку (і його потім треба повернути), це точно не дохід. Те саме стосується також інших надходжень, що «кредитоподібні» (усі види позик, поворотних допомог тощо).

Тому перша порада: якщо людина отримала позику (яку потрібно повернути), це точно не дохід. Так і треба відповісти податківцям: була позика, ось договір. Оскільки це не дохід, то отримані гроші не будуть ані задекларовані, ані оподатковані.

Другий нюанс. Податкова бажає (за результатами такого «виявлення з’ясування походження коштів») виявити платника податків, який не сплатив ПДФО. Але є випадки, коли отриманий дохід не оподатковується. Найчастіше це подарунки від близьких родичів. Якщо це саме ваш випадок, також доцільно надати інформацію податковій, надати документи. Наприклад, мама щомісяця перераховує гроші дочці-студентці. Найкращий варіант — пояснити це податковій, надати документи, що підтверджують родинні зв’язки (як правило, свідоцтво про народження дитини). І всі питання податківців буде знято. Такий варіант найлегший. Це друга порада.

Нюанс «два з половиною». Є ще (досить невеликий) перелік доходів, які не оподатковуються. Наприклад, не оподатковуються (підпункт 165.1.24 статті 165 Податкового кодексу України):

«165.1.24. Доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках…».

Тож якщо гроші вам заходили за, приміром, мед або саджанці троянд, краще так і пояснити податківцям. Правда, там ще довідка потрібна від сільської/міської ради. Ну, зробіть таку довідку, якщо немає. В будь-якому разі це буде найкращий варіант (легше та дешевше, ніж буцатися з податковою). Тобто порада №2,5: якщо гроші надійшли за вирощену сільгосппродукцію, поясніть це податківцям, надайте довідку.

Третій нюанс. На жаль, найбільш поширений: якщо ці перекази — інтернет-торгівля.

Ну, що казати, прості варіанти в мене для вас закінчились. Якщо людина займається інтернет-торгівлею (системно, давно), то це вже підприємницька діяльність. І треба реєструватися як ФОП. Що я зробила б? В максимально стислі строки зареєструвалася б ФОП і всю подальшу торговельну діяльність проводила б саме в статусі ФОП. Безумовно, зі сплатою податків (не такі вони вже й великі для ФОП, тут узагалі немає місця для будь-яких обговорень чи суперечок).

Щодо минулих гріхів (як у вищенаведеному прикладі — «Вам в період з 01.03.25 по 24.03.25 ТОВ «Нова Пей» було здійснено 13 переказів на суму 6000 грн»). Я, ймовірно, пішла б до податкової та домовилася з ними, що:

1) вони швидко нараховують податок на 6000 грн (за ставкою ПДФО 18% + ВЗ 5%);

2) я швидко його сплачую;

3) на цьому наші взаємовідносини «по минулих гріхах» закінчуються. (Якщо податкова буде опиратися, то 6000 грн треба просто задекларувати до 01.05.2026 року та сплатити ПДФО і ВЗ.)

Чому саме так? Ну, по-перше, податки таки треба сплачувати (особливо під час війни).

По-друге, оскільки оподаткування переказів за ставкою 18+5% не існує, як не існує жодного закону, який встановлював би подібне оподаткування з 1 травня 2025 року, то все сумніше: такий податок існував завжди (ну, не завжди, але дуже-дуже довго). Це різновид ПДФО, який є в Податковому кодексі, та й до нього теж був відповідний закон.

Тобто нарахувати ПДФО податківці можуть не тільки з 01.05.2025 і за період значно довший, ніж один-два місяці. Не писатиму тут, який саме цей строк, щоб не лякати. Просто повірте, це навіть не рік і не два…

Тому порада №3: максимально швидко реєструйтеся ФОП і починайте працювати легально. Це завжди виходить дешевше. Та й спокійніше.

До речі, цікаво, звідки взялася дата 1 травня 2025 року?

Чому саме з цієї дати, на думку «диванних експертів», запроваджується «оподаткування переказів», якщо змін у законодавстві не було? Та просто у ДПС змінилися методи моніторингу. Вони отримали доступ (обмежений) до деякої інформації про перекази. Частково це інформація від банків, частково — від інших джерел. Пам’ятаєте, в прикладі написано: «Вам в період з 01.03.25 по 24.03.25 ТОВ «Нова Пей» було здійснено 13 переказів на суму 6000 грн». От сама «Нова Пей» і злила інформацію про перекази.

І наостанок.

Четвертий нюанс. Існує велика кількість громадян, які продавали вживані речі. Їх особливо жалко. Вживані речі продають не від гарного життя, і це не підприємницька діяльність. Такі люди не планують отримати прибуток, вони просто хочуть вижити, але… Теоретично вони підпадають під оподаткування в 23% (18+5). Підставою для такого нарахування є пункт 173.1 статті 173 ПКУ:

«173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього кодексу».

Теоретично вихід є, в юридичній площині. Тобто треба йти до суду, якщо податкова накладе штраф і зробить нарахування.

Тож закінчу цю статтю підказкою для юристів, які відстоюватимуть у суді інтереси платника податків. Річ у тім, що в ПКУ немає чіткого визначення «доходу фізичної особи». Є фраза, яка коротко звучить так: дохід — це будь-який дохід…

Ось цитата:

«14.1.54. Дохід з джерелом їх походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді…».

Тож бажаю кожному адвокату, що піде до суду з такою справою, перемоги! Тому що несправедливо штрафувати бідних людей за те, що депутати не змогли написати якісний закон.