Зростання зарплат в Україні: міфи від НБУ чи вони дійсно десь збільшуються
Український ринок праці переживає масштабну кризу: люди потрібні всюди, але знайти їх важко. В Нацбанку зазначили, що дефіцит кадрів спонукає бізнес підвищувати зарплати. Коротко про - про те, чи дійсно вони зростають та де саме.
Бізнес підіймає зарплати?
Повномасштабна війна боляче вдарила по вітчизняному ринку праці, і від цього удару він ще й досі не оговтався. Зараз бізнес активно шукає нових працівників, відкриває нові вакансії, але дефіцит кадрів не дає працювати на повну, вважають у НБУ.
«Дефіцит працівників спонукає підприємства й надалі підвищувати зарплати, бо конкуренція за кваліфікованих робітників доволі жорстка, - констатується в Інфляційному звіті. - У 2024 році реальні зарплати (тобто вже за вирахуванням минулорічної інфляції) зросли більш ніж на 15%, але і в цьому році підвищення окладів триває».
Пошук працівників в умовах війни ускладнений через вплив міграції та мобілізаційних процесів, зазначили в регуляторі. Хоча упродовж останніх місяців ситуація з браком кадрів дещо поліпшилася: бізнес почав активніше шукати працівників серед студентів, пенсіонерів, людей з інвалідністю, ветеранів. Це частково пом’якшує проблеми підприємств з укомплектованістю своїх штатів.
Де найбільший дефіцит
Дослідження KSE, Work.ua і Промприладу, проведене у січні-лютому 2025 року, показало: дефіцит кадрів дійсно є, адже за три роки повномасштабної війни Україна через мобілізацію, загибель, вимушене переселення або еміграцію втратила сотні тисяч працівників. Проте спостерігається парадокс. Попри кризу, вакансії на українському ринку праці є. Також на ринку є багато людей, які шукають роботу. Але шукачі часто не мають потрібних навичок чи кваліфікацій, щоб зайняти ці вакансії. Економісти та соціологи називають це «структурними проблемами».
За даними дослідження, особливо гостро на ринку відчувається нестача:
- фахівців робітничих спеціальностей: слюсарів, електриків, токарів, зварювальників, водіїв;
- інженерів і технічних фахівців;
- медичного персоналу: лікарів, медсестер, фармацевтів;
- спеціалістів продажів та обслуговування;
- логістів, працівників складу, експедиторів,
- ІТ-сфера хоча і заманює кадри, теж відчуває дефіцит сисадмінів і аналітиків.
«Таким чином, ринок праці нині характеризується дефіцитом кваліфікованих працівників у всіх сферах: від технічних і робочих спеціальностей до продажів і вищих керівних посад. Найгостріша нестача відчувається в так званих «чоловічих» професіях, де потрібна фізична сила або спеціалізовані технічні навички», - йдеться у дослідженні.
Якщо раніше вакансія закривалася в середньому за 2–3 тижні, то зараз – за 2-3 місяці. Вузькі спеціальності можуть залишатись відкритими до року.
«Не підвищення, а індексація та вибілювання»
За даними Держстату, середня заробітна плата в Україні збільшилася на 23,1% та за підсумками 2024 року становила 21 473 грн. Схожі дані надають і кадрові портали. Наприклад, за даними Work.ua, розрахованими на підставі зарплат з 188 510 вакансій, розміщених на порталі за останні 3 місяці, середня зарплата в Україні за рік зросла на чверть і на червень 2025 року складає 25 тис. грн на місяць.
У лідерах за зростанням зарплат – розробники програмного забезпечення, ІТ-фахівці, аналітики, внутрішні аудитори та тімліди.
На думку директорки консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертки Наталії Слинько, дійсно дефіцит кадрів змушує піднімати зарплати, але все ще не на той рівень, коли можна конкурувати саме грошима.
- Це буде короткочасною зарплатною перевагою на кілька місяців, а потім конкурент підніме свої зарплати на 500 грн, і компанія знову програє, - пояснила експертка у коментарі Коротко про. – І така тактика не може працювати довго, бо таких бюджетів на фонд оплати праці просто немає. Тому підвищення зарплат насамперед помітно на рівні топменеджерів, на рівні ключових для компанії або дуже рідкісних професіоналів, але не на рівні рядових співробітників. Це скоріше можна вважати короткочасними способами утримати персонал.
Чимало компаній не підвищують, а індексують зарплати, бо інфляція просто з'їдає всі ці підвищення. Це може буде 2-4-6% залежно від того, коли індексували останній раз, продовжує експертка. За її словами, це скоріше підтримання купівельної здатності попередньої зарплати, ніж підвищення.
- І нарешті не будемо забувати про бронювання, бо за вимогами потрібно не тільки самим заброньованим підвищити зарплати, але й мати необхідний рівень середньої заробітної плати на підприємстві, що тягне за собою «вибілювання» зарплат для всіх, - підсумувала Наталія Слинько. – Гадаю, що офіційні джерела можуть оперувати цифрами, пов'язаними саме із цими процесами.
HR експертка, власниця HR агенції Домініка Іванова-Бекар ставиться до офіційних повідомлень щодо підвищення заробітної плати з певною долею скепсису.
- Останні три роки ринок заробітних плат дуже реакційний, - зазначила експертка у розмові з Коротко про. - Тобто зарплати не є випереджальним інструментом для залучення або утримання персоналу, а із затримкою реагують на зміни в економіці та бізнес-середовищі. Переважна більшість роботодавців наразі працює не на випередження, а по факту прискорення інфляції, підвищення цін на товари першої необхідності, транспорт – тобто затрати, які суттєво впливають на покриття базових витрат працівників.
По-друге, продовжує експертка, незважаючи на останні реформи, достатньо велика частина бізнесу в Україні знаходиться в сірій зоні, тобто інформація щодо їх економічної ситуації, заробітних плат працівників не є прозорою.
Обговорюючи реальне підвищення заробітних плат, Домініка Іванова-Бекар виділила сферу гостинності та ресторанного бізнесу. За її словами, тут дійсно відчувається певний сезонний сплеск, пов'язаний з відкриттям або розширенням закладів і потребою в додаткових робочих руках. Також можна згадати будівництво, особливо якщо це стосується персоналу інфраструктурних об’єктів.
Щодо «білих комірців», то, підсумувала експертка, тренду на масове підвищення заробітної плати не спостерігається. Так, точкові підвищення зустрічаються – наприклад, коли потрібно втримати співробітників або залучити з ринку, - але не більше.