/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F267b6c370094c6f4b5aa298284cd6caa.png)
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
У світі, де фінансова нестабільність стала нормою, держави шукають нові інструменти захисту своїх економік. Традиційні резерви – золото, валюти провідних держав – поступово доповнюються криптовалютами, зокрема біткоїном. Чому це відбувається і як працює ця нова стратегія?
Біткоїн стає стратегічним активом
Сьогодні країни світу створюють крипторезерви коштом конфіскацій, прямих закупівель і майнінгу. Урядові кола почали розглядати біткоїн нарівні з нафтою, золотом і доларом. Основні драйвери такого тренду – геополітичне напруження, інфляційний тиск на фіатні валюти, а також рекордне зростання вартості біткоїна (понад $100 000 у 2024 році).
Наприклад, США ухвалили рішення не продавати конфісковані криптоактиви, а зберігати їх як довгостроковий резерв. На квітень 2025 року сукупний обсяг крипторезервів держав перевищує 460 000 BTC, що становить приблизно 2,3% від загальної емісії.
Чому країни обирають біткоїн?
Диверсифікація: біткоїн не залежить від політик конкретних держав чи центральних банків, що знижує ризики впливу зовнішніх економічних чинників.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.