Найдавніший храм часів Русі – не Софійський собор: де він знаходиться і який вигляд має сьогодні

Спасо-Преображенський собор у Чернігові є однією з найдавніших архітектурних пам’яток Київської Русі, що збереглася до наших днів у чудовому стані. Він навіть старший за знаменитий Софійський собор у Києві і залишається чинним храмом, який вражає своєю історією та архітектурною унікальністю.

Цей унікальний храм, що поєднав у собі візантійські та романські архітектурні традиції, є не лише найдавнішою збереженою спорудою Київської Русі, але й живим символом духовності та культурної спадщини нашого народу. Його мури пам'ятають князів і митрополитів, державні рішення та молитви вірян, що лунали тут протягом майже дев'яти століть.

Початки та архітектурна неповторність

Цей собор був започаткований князем Мстиславом Володимировичем, братом Ярослава Мудрого, приблизно в 1030 році. Особливість споруди полягає в поєднанні традицій візантійського хрестово-купольного храму з елементами романської базиліки — такого поєднання немає в жодному іншому відомому давньоруському храмі. Це пояснюється тим, що князь запросив майстрів із Тмутаракані, які були знайомі з архітектурою Малої Азії та Закавказзя, де подібні стилі були поширені.

Історичний контекст і будівництво

За літописами, собор зводили на місці стародавнього язичницького капища, де спочатку стояла дерев’яна церква. Після успішного походу на Червону Русь князь Мстислав розпочав будівництво кам’яного храму, але помер у 1036 році, коли будівля була ще недобудованою. Його було поховано у недобудованому соборі. Завершення споруди, ймовірно, відбулося вже за князя Святослава Ярославича, який також знайшов тут вічний спокій.

Архітектурні особливості та інтер’єр

Собор має тринефну структуру, його розміри вражають: ширина — понад 22 метри, довжина з апсидами — понад 35 метрів, а висота центральної бані сягає 30 метрів. Стіни товщиною понад метр і півтора збереглися практично без змін. Внутрішній простір прикрашали численні арки, фресковий розпис із багатою кольоровою гамою, кольоровий камінь і керамічні плитки на підлозі, різьблені мармурові колони з капітелями. Все це створювало враження величі та духовної піднесеності.

Святині та реліквії

У соборі покояться останки чернігівських князів, зокрема князь Ігор Святославич, згаданий у "Слові о Полку Ігоревім". Також у соборі поховані Ігор Ольгович та інші князі з династії Рюриковичів.

Хоча основна частина фресок загинула в пожежі 1756 року, деякі фрагменти досі можна побачити в соборі. Вони свідчать про багате оздоблення собору в минулі століття.

Роль собору в житті Чернігова

Протягом майже дев’яти століть Спасо-Преображенський собор був духовним і політичним центром Чернігівської землі. Тут зберігалися святі реліквії, князівські мощі, а також відбувалися важливі державні події — укладалися договори, скріплювалися присяги. Собор був місцем поховання багатьох видатних князів і церковних ієрархів.

Історія в новітні часи

Протягом століть собор неодноразово зазнавав руйнувань, але в XIX столітті його реставрували, повернувши первозданний вигляд. У радянський період храм закрили, використовуючи як складське приміщення. Богослужіння відновили під час німецької окупації у 1942 році, але згодом знову припинили. Лише наприкінці 1980-х років споруда повернулася до церковної громади і знову стала чинним храмом.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові — це унікальний архітектурний та історичний пам’ятник, який відображає багатство культурної спадщини Київської Русі. Його неповторна конструкція, багатовікова історія та духовне значення роблять його справжнім символом Чернігова та всієї України.

Раніше "Телеграф" розповідав про перший позолочений храм в Києві. Його історія сповнена величі та випробувань: від заснування у XII столітті та розквіту в епоху козацтва до трагічного знищення у 1930-х роках радянською владою.