Написав "День Шакала" і "Пси війни": помер британський письменник Фредерік Форсайт

Про це пише The Guardian.

Фредерік Форсайт під час служби в армії літав на винищувачах, потім став журналістом Reuters, а згодом використав свій досвід і знання, щоб писати детективні гостросюжетні романи.

Форсайт привніс у свою прозу погляд репортера, змінивши жанр трилера серією романів, включно з "Днем Шакала", "Досьє ODESSA", "Четвертим протоколом" і "Псами війни". Його книжки розійшлися накладом понад 75 млн примірників по всьому світу і принесли йому нагороди, включно з премією Crime Writers' Association Diamond Dagger.

Форсайт народився в Ешфорді, графство Кент, 1938 року. А міжнародним журналістом він став випадково, коли для роботи в Парижі терміново потрібен був репортер, який знає французьку.

1961 року в Парижі панував хаос, праві бойовики погрожували вбити Шарля де Голля після того, як він запропонував незалежність Алжиру.

"Ми всі чекали мегаісторії, момент, коли снайпер вистрілить йому в лоб", — згадував Форсайт. Тоді він і придумав кілера Шакала, якого називав "сторонньою людиною, убивцею без імені, без обличчя, без досьє і професіоналом".

Після Фредерік Форсайт перейшов на BBC, і 1967 року його відправили в Нігерію висвітлювати війну в Біафрі. Там він і став працювати на службу британської розвідки МІ-6. Хоча Форсайт завжди заперечував, що був шпигуном, у своїй автобіографії 2015 року "Аутсайдер" автор визнав, що був "активом" розвідки понад 20 років.

"У цьому не було нічого дивного, це була холодна війна. Величезна частина британської розвідки була добровольцями. Бізнесмен міг вирушити на торговельний ярмарок у важкодоступному місті, і до нього підходили, говорили м'яко та ввічливо: "Чи не будете ви так люб'язні прийняти конверт під дверима вашого готелю і принести його додому...", так я і зробив. Я бігав за дорученнями", — розповідав він роками потому. Грошей за це Форсайт не отримував, але в МІ-6 погодилися читати його рукописи і попереджати, якщо в них будуть виявлені відомості, що не підлягають розголошенню.

Форсайт повернувся до Великої Британії, коли війна добігла кінця в грудні 1969 року, опинившись "без роботи, без перспектив, без квартири, без машини, без заощаджень". Відчайдушно бажаючи заробити грошей, він "натрапив на найбезнадійніший у пеклі спосіб заробити їх: написати роман".

"Я просто сів і написав про невидимого вбивцю без імені. Я знав свій матеріал; я пройшов кожен його дюйм. Я писав день і ніч протягом 35 днів", — розповідав Форсайт. Підсумок був приголомшливим, а "День Шакала" про замах на Шарля де Голля став бестселером.

У романі "Досьє ODESSA" Форсайт розповів історію молодого німецького репортера, який шукає нацистського воєнного злочинця Едуарда Рошмана і натрапляє на організацію, що захищає високопоставлених членів СС. Форсайта критикували за те, що він використовує болючу тему, щоб підняти продажі. Сам Форсайт стверджував, що роман допоміг ідентифікувати Рошмана в реальному житті. За книгою зняли фільм і під час прем'єри в Буенос-Айресі чоловік із залу сказав: "Я знаю цю людину, вона живе на моїй вулиці". Рошман втік до Парагваю і помер від серцевого нападу на переправі через річку.

"Вони поховали його в безіменному гравійному кар'єрі. Сподіваюся, вони кинули копію книги поверх нього", — розповідав письменник.

А за роман "Собаки війни", у якому він розповідає про найманців, які планують переворот у вигаданій африканській країні, Форсайта ледь не вбили. У нього було кілька хвилин, щоб втекти від торговця зброєю, який його впізнав за фото на книзі.

Сам Форсайт говорив, що закінчив писати у 2018 році. Його останнім романом став трилер "Лисиця". Письменник жартував, що "трохи корисливий" і пише заради грошей.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про нову екранізацію роману Фредеріка Форсайта "День Шакала". У 10-серійному серіалі головну роль виконав Едді Редмейн. Сучасний Шакал полює на німецьких політиків і техномільярдерів.

А у квітні минулого року помер відомий український письменник Дмитро Капранов. Він і його брат-близнюк Віталій Капранов написали низку романів, створили видавництво "Зелений пес" і вели YouTube-канал про історію України.