Штучний інтелект заявив, що знамениті сувої Мертвого моря є старшими, ніж вважали вчені

Древні тексти можуть бути ще старшими

Штучний інтелект допоміг провести новий аналіз сувоїв Мертвого моря, у результаті якого було зроблено несподіваний висновок. Ці тексти містять одні з найстаріших відомих версій єврейської Біблії, зокрема книги Буття, Вихід, Ісаї, Царів і Второзаконня. Вік манускриптів традиційно визначали палеографічно, а частково – за допомогою радіовуглецевого аналізу. Але цього разу все було інакше, повідомляє 24 Канал з посиланням на PLOS One.

Нещодавнє дослідження, опубліковане 4 червня, базувалося на даних, отриманих за допомогою відносно нової моделі штучного інтелекту під назвою Enoch. Цей алгоритм вивчав особливості почерку на манускриптах, що збереглися на шкірі тварин, папірусі та мідних листах, датованих періодом від III століття до нашої ери до I століття нашої ери.

Але для початку нагадаємо, що ці стародавні манускрипти, що складаються приблизно з 1000 стародавніх рукописів, були знайдені у печерах Кумрану на Західному березі річки Йордан у 1946–1947 роках бедуїнськими пастухами. Вони містять тексти юридичного та релігійного характеру і написані переважно івритом, а також арамейською та грецькою мовами. У XX столітті частина сувоїв була оброблена касторовою олією, що могло вплинути на точність радіовуглецевого датування. Тому команда дослідників спочатку очистила 30 зразків і успішно датувала 27 з них. Два виявились молодшими за попередні оцінки, решта – старшими.

Модель "Енох" була навчена на основі цих нещодавно датованих зразків, після чого застосована до 135 недатованих манускриптів. У 79% випадків її результати збігалися з попередніми оцінками науковців, але у 21% показали значні розбіжності: деякі сувої можуть бути або істотно старшими, тоді як інші – молодшими, ніж очікувалося.

Крім того, було зроблено припущення, що два різних стилі письма, відомі як хасмонейський і геродійський шрифти (названі відповідно на честь єврейської династії Хасмонеїв та Ірода, римського царя), могли перетинатися довше, ніж вважалося раніше.

Значна увага приділена сувою 4Q114, що містить три глави з Книги Даниїла. Вчені пов’язували його з періодом повстання Маккавеїв (165 рік до нашої ери, з огляду на згадки про осквернення Другого Храму). ШІ підтвердив цю дату, визначивши її між 230 та 160 роками до нашої ери.

Водночас не всі фахівці погоджуються з висновками, зробленими за допомогою Enoch. Деякі, як-от Крістофер Роллстон з Університету Джорджа Вашингтона, вважають результати цікавими, але не проривними. Він підкреслює, що багато з припущень вже раніше озвучували провідні палеографи. Роллстон також критично поставився до твердження про можливість "вивчати руки, які писали Біблію", назвавши це перебільшенням.

На думку Роллстона, ШІ може бути корисним інструментом, але не повинен заміняти людський досвід. Розпізнавання почерку – це складна задача, яка вимагає поєднання технологій і фахової інтуїції. Він наголошує: хоч "Енох" може підсвічувати нові деталі, участь досвідченого дослідника є незамінною.