The Sunday Times розкрила, що показала відповідь Путіна на "Павутину"

Найбільша шкода від української атаки була у голові російського диктатора Володимира Путіна.

Як передає "Хвиля", про це пише оглядач Марк Галеотті для The Sunday Times.

За його словами, Путін не може змиритися з тим, що його переграв нібито слабший противник. Масований удар безпілотників і ракет по Києву в ніч на четвер був, мабуть, неминучою відповіддю на операцію "Павутина". Проте замість того, щоб продемонструвати силу російського диктатора, він лише підкреслив його слабкість і брак варіантів після того, як українці обіграли його в його ж грі.

"У той час як звичайні націоналістичні крикуни негайно вимагали жорстокої відплати за операцію "Павутина", деякі більш тверезі коментатори тихо запропонували Москві не дозволяти Києву диктувати свою стратегію — і також поставили питання, що можна зробити в цій ситуації", — йдеться у статті.

При цьому Галеотті наголосив, що російська преса спочатку применшила значення операції України, представивши її як провал, попри те, що відео атак поширилося в соцмережах. Деякі російські інсайдери підкреслили, що не вважають негайну та поспішну реакцію розумною або необхідною.

Він також звернув увагу на те, що Путін розумно не піддався на провокацію, коли в серпні минулого року українські війська вторглися в Курську область Росії, зосередивши свою увагу на Донбасі, де його армія досягала успіхів.

"Тепер знову здавалося, що найкращою відповіддю буде не дати успіху Києва зачепити себе за живе. Тільки цього разу Путін, схоже, сприйняв похвалу Заходу за "Павутину" як особисту образу. Можливо, він не хотів здаватися слабким перед Дональдом Трампом, але як тільки Путін сказав йому — згідно з постом президента США — що "він буде змушений відповісти", жереб було кинуто", — пише оглядач.

За його словами, результатом став бліц-наліт у четвер увечері, під час якого Україну атакували 407 дронів, 6 балістичних ракет і 39 крилатих ракет. Щонайменше троє людей загинули, 49 отримали поранення, частину Києва охопила пожежа, були пошкоджені лінії електропередачі.

У порівнянні з вражаючим проривом "Павутини", ця відповідь лише підкреслила обмеженість Путіна.

Галеотті наголосив, що це був навіть не наймасштабніший повітряний удар, завданий по Україні за час війни, і, хоча шкода була значною, вона не принесла нічого, що могло б зрівнятися за стратегічною важливістю зі шкодою, завданою українцями по всій Росії кількома днями раніше.

Британський військовий офіцер, який працює з українцями, зазначив: "Київ обміняв одну ніч страждань на знищення значної частини стратегічних бомбардувальників Росії та на те, щоб зганьбити Путіна".

Оглядач також звернув увагу на те, що ця війна часто може здаватися змаганням стилета і дубини. Атака України продемонструвала найвищу точність, не просто знищивши або пошкодивши багато стратегічних бомбардувальників (41 за даними Києва, близько 20 за даними офіційних осіб США), але й зосередившись на певних точках на літаку, розрахованих для максимізації ефекту удару.

Вона також була винахідливою і витонченою, заслуживши похвалу в усьому світі і змусивши Росію посилити безпеку вантажних перевезень. Оскільки для доставки дронів до місць призначення використовувалися комерційні вантажівки, російська поліція тепер зупиняє і оглядає вантажні перевізники по всій країні, спричиняючи затримки у русі як цивільних, так і військових вантажів.

"І навпаки — все, що міг зробити Путін, це повторити вже відоме. Атаки були потужними, але якісно не відрізнялися від тих рейдів, до яких Україна звикла за останні три роки. Росіяни також не продемонстрували тієї точності, яка могла б надати їхнім атакам реальне практичне або символічне значення. Знищення штаб-квартири Служби безпеки України, яка організувала операцію "Павутина", могло б стати попередженням, яке хотів послати Путін, але, незважаючи на всі спроби, росіянам це не вдалося. Натомість Путін у підсумку виглядає не лише жорстоким, але й позбавленим варіантів, за допомогою яких він міг би стримати Україну, яка дедалі більше здатна завдавати ударів у глибині Росії, як за допомогою таємних операцій, так і за допомогою ударів безпілотників і ракет далекої дії", — йдеться у статті.

Оглядач зазначив, що все це не означає, що Росія на межі поразки. Повільне, неухильне і криваве просування її військ триває, в Сумах на півночі України відкрито новий фронт, і російські війська вже знаходяться всього за 15 миль від міста.

Виходячи з наявних даних, російські спецслужби також активізують свої зусилля щодо ліквідації високопосадовців СБУ.

"Але це нагадує нам, наскільки війни можуть бути виграні або програні в головах лідерів-суперників, і що пиха Путіна часто є прихованою перевагою України. Росія, можливо, ще планує більш витончену відплату — хоча досі вона не продемонструвала здатності до цього — але потреба Путіна виглядати жорстким не лише змусила його розтратити накопичені запаси ракет і дронів на по суті показовий удар, але й підірвала твердження його власних пропагандистів, що операція в Україні не становить нічого серйозного", — пише він.

За словами Галеотті, особливо цікавою є шпигунська боротьба в межах цього конфлікту. Російські спецслужби, які вбивали перебіжчиків і підпалювали торгові центри на Заході, здаються набагато менш ефективними на території України.

Тим часом українські агенти вбили російських генералів і пропагандистів і навіть завдали символічного удару по Кремлю за допомогою дронів, запущених з території України. На планування і проведення операції "Павутина" пішло 18 місяців, але, судячи з усього, російська розвідка навіть не підозрювала про її існування.

"За Путіна Росія часто грала роль геополітичного партизана, що протистоїть значно багатшому і сильнішому у військовому відношенні Заходу. Москва демонструвала вміння завдавати ударів по найслабших місцях противника, покладаючись на свою спритність і винахідливість — від кампаній дезінформації та кібератак до диверсій і підривної діяльності. Проте українці довели, що здатні переграти Путіна, ведучи власну гібридну війну з набагато більшою ефективністю. Схоже, все, що Путін може зробити у відповідь — це застосувати силу. Це не означає, що він не може перемогти, але досвід участі в асиметричній війні, в якій він опинився на стороні тих, хто програє, йому явно не до душі", — додав Галеотті.

Раніше США розповіли, яку помсту готує Путін за літаки.