99% медіапрацівників в Україні демонструють високий рівень медіаграмотності, — дослідження «Детектора медіа»

Переважна більшість працівників медіа мають високий рівень медіаграмотності. Про це свідчать результати дослідження, проведеного ГО «Детектор медіа» у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.

Мета дослідження — зрозуміти, наскільки добре медіапрацівники орієнтуються в сучасному інформаційному середовищі, і як можна допомогти їм стати ще більш професійними. Адже саме від журналістів залежить, наскільки якісну та правдиву інформацію отримують люди.

Згідно з опитуванням, 99% представників медіасфери продемонстрували високі знання у сфері медіаграмотності: 41% мають високий рівень, ще 58% — вищий за середній. Для порівняння, серед загального населення України віком 18–65 років лише 7% мають високий індекс медіаграмотності, тоді як 28% — низький або нижче середнього.

Найвищий рівень медіаграмотності зафіксовано серед працівників онлайн-медіа — 48% із них мають високий показник. Для порівняння, у друкованих медіа таких 31%, на телебаченні — 36%, на радіо — 34%. Також виявлено вікову тенденцію: серед молодших журналістів (18–35 років) 53% мають високий рівень, у групі 46–55 років — 37%.

62% медіапрацівників виявляють високу чутливість до дезінформації та маніпуляцій — удвічі більше, ніж середньостатистичні українці (31%).

Працівники ЗМІ краще орієнтуються в ролі медіа в суспільстві, розумінні впливу контенту на аудиторію (45% проти 27%) та в питаннях цифрової безпеки й використання ШІ (29% проти 4%).

Майже половина представників медіа (47%) критично ставиться до формату телемарафону «Єдині новини» навіть в умовах війни, тоді як серед загальної аудиторії таких — 29%.

Виклики в професійній діяльності

31% журналістів за останні три роки стикалися з цензурою або тиском у своїй роботі. Найчастіше про це повідомляють працівники телебачення та онлайн-медіа (33% і 34% відповідно), рідше — представники друкованих видань (20%).

Тема дезінформації є частиною професійної діяльності для половини респондентів: 17% активно висвітлюють її, ще 48% — час від часу. Водночас 33% узагалі не працюють з цією темою.

Більше половини опитаних (58%) хоча б раз отримували пропозиції написати замовні матеріали.

59% користуються спеціальними інструментами для перевірки фактів (Google Search by Image, Deep Fake O-Meter, ChatGPT тощо), 41% — не користуються. Половина медіафахівців проходили тренінги з медіаграмотності (серед загального населення — лише 7%).

Лише 13% медіаекспертів не змогли назвати жодної ініціативи, що перевіряє точність контенту (для порівняння, серед населення — 63%). Найчастіше згадувалися «Детектор медіа» (68%) та StopFake (59%).

Обговорення медіаграмотності є звичною практикою в редакціях: 53% обговорюють її регулярно, 37% — час від часу, 10% — ніколи.

Використання ШІ та цифрових інструментів

54% працівників медіа використовують у роботі штучний інтелект, 36% — ні, через недовіру, відсутність потреби або знань.

Дослідження показало, що медіапрацівникам варто вдосконалювати окремі аспекти цифрової грамотності. Зокрема:

• навички перевірки фактів онлайн (особливо серед працівників традиційних медіа віком 40+);
• створення контенту на цифрових платформах;
• розуміння можливостей і ризиків ШІ;
• практичне використання ШІ для генерації контенту, зображень, відео, ідей та перевірки фактів.

Методологія дослідження: CATI (computer-assisted telephone interviewing) — телефонне опитування з використанням структурованої інтерактивної анкети, що підтримується спеціалізованим програмним забезпеченням для соціологічних досліджень. Близько 60% вибірки для кожної цільової групи було зібрано за допомогою CATI.

Приблизно 35% було зібрано за допомогою методу CAWI (computer-assisted web interviewing) — через високе навантаження та щільний графік кілька респондентів віддали перевагу самостійному заповненню анкети.

З огляду на низьку доступність цільової аудиторії та високий рівень кваліфікації її представників доцільним було поєднання декількох методів опитування.

До 5% респондентів віддали перевагу особистому опитуванню методом CAPI — формалізованому інтерв'ю віч-на-віч за допомогою структурованої анкети та планшета / мобільного пристрою (computer-assisted personal interviewing).

Обмеження дослідження: тип відбору респондентів та кількість опитаних дозволяють інтерпретувати отримані результати як загальні тенденції, які доцільно використовувати як основу для розроблення заходів з підвищення медіакомпетентності цільової групи.

Географія: національне дослідження.

Цільова аудиторія:

1. Особи, які працюють у різних типах медіа (телебачення, радіо, друковані, онлайн-медіа) та безпосередньо залучені до створення контенту.
2. Фахівці, що працюють у комерційних і публічних / державних медіа, включаючи суспільного мовника, а також блогери й автори подкастів. (Державні медіа — це медіа, що створюються, контролюються та фінансуються органами державної влади. До них, зокрема, належать агентство Укрінформ, телеканали «Рада» та «Дім», «Армія TV» та інші.)

Залучення респондентів:

1. Формування переліку різних медіа (як традиційних, так і нетрадиційних) на національному та регіональному рівнях.
2. Надсилання листів-запрошень (для цієї цільової групи цифрові підписи на листах-запрошеннях не булиобов'язковими).
3. Телефонні дзвінки для отримання інформації щодо статусу листа-запрошення.
4. Подальша комунікація щодо участі представників окремих медіа в опитуванні.
5. На регіональному рівні контакти з медіа також встановлювалися місцевими командами інтерв’юерів під керівництвом регіонального супервайзера — шляхом візиту або надсилання листа-запрошення, з подальшою комунікацією та залученням потенційних респондентів.
6. На регіональному рівні також застосовувався метод «снігової кулі» для залучення потенційних респондентів.
7. bsp;      Окремі листи-запрошення були надіслані Інституту масової інформації (ІМІ) та Суспільному (суспільний мовник), що також допомогло залучити певну кількість респондентів до дослідження.

Обсяг вибірки: 412 респондентів.

Тип вибірки: таргетована вибірка.

Польовий етап: 15.01.2025 – 29.01.2025, здійснений компанією «New Image Marketing Group».

* Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Дослідження було проведено ГО «Детектор медіа» в рамках проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні». Цей проєкт реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Відповідальність за добір та подання фактів, викладених у цій публікації, несуть виключно автори. Погляди, висловлені у публікації, належать лише авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

Фото: Tyler Franta / Unsplash