«Детектор медіа» вперше дослідив рівень медіаграмотності освітян, медійників і держслужбовців

У вівторок, 10 червня 2025 року, в Kyiv Media Hub відбулася презентація результатів масштабного дослідження рівня медіаграмотності серед працівників освіти, представників органів державної влади й місцевого самоврядування, а також медійників. Дослідження провела ГО «Детектор медіа» у співпраці з UNESCO за підтримки уряду Японії.

Це перше в Україні дослідження, здійснене за методикою «Індекс медіаграмотності українців», яке охопило одразу три професійні цільові аудиторії. Методологія дозволила виявити не лише загальний рівень медіа- та інформаційної грамотності в кожній із груп, а й конкретні потреби, бар’єри та виклики, що стоять на шляху до розвитку критичного мислення й свідомого споживання інформації.

Учасники заходу презентували основні результатами дослідження та взяли участь у відкритій дискусії щодо інтеграції отриманих даних у практики державного управління, освіти й медіа.

У презентації взяли участь:

• Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»;

• Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»;

• Марта Наумова, кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України;

• представники організацій, що втілюють проєкти з медіаграмотності.

Модерував захід Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор Медіа».

«Ми вирішили зазирнути в окремі цільові групи, які потребують особливого фокусу уваги. Обрали три пріоритети — освітяни, медійники та службовці. Адже саме ці групи мають вищу відповідальність за комунікацію з суспільством, ніж пересічні громадяни. Саме ці три групи можуть або підсилювати спроможність суспільства відрізняти правду від маніпуляцій, або погіршувати її», — зазначив Вадим Міський.

Вадим Міський

Під час презентації особливу увагу приділили освітянам як одній з найвпливовіших аудиторій у формуванні критичного мислення майбутніх поколінь.

«Освітяни — це дуже важлива цільова група. Від того, наскільки вони самі здатні розпізнавати дезінформацію, залежить, чи навчать вони цьому наших дітей. Під час наступних досліджень я сподіваюся, що нам вдасться залучити до співпраці Міністерство освіти та інші державні органи», — наголосила Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа».

Марта Наумова, Наталія Лигачова, Галина Петренко

Марта Наумова, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України, пояснила особливості вибірки:

«Ми опитували викладачів університетів, шкіл, закладів дошкільної й професійно-технічної освіти. Загальний індекс освітян суттєво вищий за показник по населенню. Лише 8% мають рівень нижчий за середній. Освітяни — активні користувачі інтернету, більш занурені в інформаційне середовище. 43% з них вже використовують ШІ для підготовки до занять — це неймовірна цифра».

Також у рамках дослідження було проаналізовано рівень медіаграмотності державних службовців:

«Ця аудиторія продемонструвала високий рівень медіаграмотності, хоча він і поступається показникам освітян та медійників», — зауважила Наумова. 

Щодо медіапрацівників, дослідники зафіксували найбільш стабільно високі показники:

«Серед опитаних представників медіа лише 1% має низький рівень медіаграмотності. Вони демонструють високу чутливість до маніпулятивного контенту. Очікувано, що працівники інтернет-медіа показали вищі результати порівняно з колегами з друкованої преси, телебачення та радіо», — розповіла Марта Наумова.

Марта Наумова

Окремим блоком дослідження стало питання використання штучного інтелекту. «ШІ становить не лише можливості, а й нові виклики. Саме тому ми включили окремий критерій оцінки, пов’язаний з використанням та розумінням ШІ», — зазначив Вадим Міський.

Наприкінці заходу Вадим Міський запитав Марту Наумову, що її, як дослідницю, найбільше вразило в результатах:

«Мене дуже потішив високий загальний рівень медіаграмотності та активне користування ШІ серед усіх трьох професійних категорій. Ще кілька років тому населення орієнтувалося переважно на емоційні новини, а тепер дедалі більше людей шукає достовірну, точну й соціально значущу інформацію. Це свідчить про зростання цифрової компетентності. Ми стаємо цифровою нацією, і невдовзі, ймовірно, у цьому питанні не буде суттєвої різниці між молоддю та людьми 60+», — підсумувала Марта Наумова.

Захід зібрав представників міжнародних організацій, урядових інституцій, громадського сектора та медіа. Учасники обговорили можливості подальшої співпраці для підвищення рівня медіакомпетентностей у суспільстві.

• Читайте також: Індекс медіаграмотності українців 2020–2024 (п'ята хвиля)

Дослідження було проведено в рамках проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні», що реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО. Автори наголошують, що відповідальність за зміст дослідження повністю лежить на них і не обов’язково відображає офіційну позицію ЮНЕСКО чи уряду Японії.