Бронетанковий арсенал Тайваню: чи боїться Китай нових тайванських "Абрамсів"?

Фокус переклав статтю геополітичного аналітика Брендона Дж. Вайхерта про значення бронетанкових сил Тайваню в можливому конфлікті з Китаєм.

Поки увага світової громадськості зосереджена на війні в Україні, конфліктах на Близькому Сході і тривалій глобальній торговельній війні, відносно мало хто звертає увагу на те, що відбувається в Індо-Тихоокеанському регіоні між Китайською Народною Республікою і Тайванем.

Звичайно, багато хто смутно усвідомлює, що Китай готується до рішучих воєнних дій проти демократичної держави, розташованої лише за 160 км від материкового Китаю. Менше людей розуміють, наскільки серйозно йде справа. Тайванці, як і багато союзників США, абсолютно не готові до майбутньої великої війни.

Щоб краще підготуватися до майбутньої війни з Китаєм, Тайбей закуповує у США та інших західних країн цілий арсенал зброї — від бойових літаків до ракет і основних бойових танків M1A2T Abrams. Зараз вони готуються прийняти приблизно 80 таких танків у Тайбеї. Але що насправді для Тайваню змінять "Абрамси"?

Американські танки не врятують Тайвань

Річ у тім, що танки M1A2T Abrams, якими б разючими вони не були, насправді не зможуть стримати китайське вторгнення. Їхня присутність може навіть спровокувати напад, хоча це малоймовірно. Більш нагальною проблемою є те, що ця покупка підтверджує: тайванці досі не розуміють, як їм доведеться битися, щоб отримати шанс перемогти китайське вторгнення на їхній острів.

Тайваню необхідно підготуватися до довгострокового національного повстання проти можливої окупації. Замість цього держава намагається перетворити тайванські збройні сили на мініатюрну копію армії США. Це не спрацює. Тайвань не має необхідних ресурсів, а навіть якби вони в нього були, Китай багато років готувався до перемоги у високоінтенсивній війні короткої тривалості. Нав'язуючи КНР таку війну, Тайбей грає на руку Пекіну.

Тайвань, оборонний бюджет якого 2024 року становив приблизно 20 мільярдів доларів, приділяє пріоритетну увагу модернізації своїх збройних сил, щоб стримати потенційне китайське вторгнення, зокрема десантну операцію. Основні бойові танки M1A2T Abrams вважаються найважливішим компонентом цієї стратегії. Насправді вони стануть не більше ніж величезними мішенями для китайських загарбників, які чисельно переважають.

Тайбей хоче, щоб нові танки Abrams замінили застарілий парк танків M60A3 і CM11, які перебувають в експлуатації понад 30 років і погано підготовлені до протидії сучасній протитанковій зброї Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Але це не витримує критики. Зрештою, Росія десятиліттями модернізувала свої старі радянські танки Т-72 і Т-90, щоб вижити — і перемагати — на полі бою в Україні. Україна також домоглася великого успіху, використовуючи модернізовані радянські ОБТ Т-62 і Т-80 у бойових діях проти Росії, порівняно зі слабшими показниками основних бойових танків, наданих НАТО. Чому працьовиті тайванці не можуть просто модернізувати свій наявний парк старих танків, забезпечивши аналогічну боєздатність за набагато менших витрат?

Для чого Тайваню танки

Тайвань має намір стратегічно розмістити танки поблизу критично важливих зон висадження вздовж 14 придатних для вторгнення пляжів Тайваню, де їхню живучість і бойову міць можна буде застосовувати для зриву китайських амфібійних операцій. Крім того, нові танки Abrams Тайваню можуть уражати цілі з піднесених позицій і діяти із засідок уздовж автомагістралей.

Крім своєї ролі на полі бою, танки M1A2T Abrams служать символічним і дипломатичним цілям. Їх постачання підкреслює прихильність США безпеці Тайваню (відповідно до Закону про відносини з Тайванем) і зміцнює оборонне партнерство між США і Тайванем на тлі заперечень проти продажу зброї. Танки також сприяють оперативній сумісності зі збройними силами США, що є ключовим чинником у спільних навчаннях і потенційних коаліційних операціях, а також робить внесок у перехід Тайваню до мережевої війни, в якій робиться наголос на обмін даними в режимі реального часу.

M1A2T Abrams — це модифікована версія M1A2 SEPv2, адаптована до оперативних потреб Тайваню. Він оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою M256, здатною пробивати броню товщиною 850 мм, що значно перевершує за характеристиками старі танки Тайваню зі 105-мм гарматами.

Нові танки Abrams оснащені передовими системами управління, зокрема функцією "мисливець-вбивця", яка дає їм змогу відстежувати й уражати кілька цілей одночасно, підвищуючи їхню ефективність і динамічність у бою. Система Blue Force Tracking ще більше покращує ситуаційну обізнаність і координацію на полі бою, роблячи M1A2 цінним активом в інтегрованій оборонній стратегії Тайваню.

Все це чудово. Нові танки набагато кращі за старі. Але для війни, яка загрожує Тайваню в найближчі кілька років, вони практично марні. Звичайно, ці системи можуть бути використані для уповільнення китайського вторгнення на Тайвань, але водночас вони стануть великими і красивими мішенями для китайських бомбардувань. Спочатку танки будуть корисні для опору китайським загарбникам, але їх не вистачить, щоб самостійно перемогти вторгнення.

Тайвань має ухвалити повстанську стратегію

Шлях Тайваню лежить не через ведення затяжної війни з Китаєм. Він полягає в загрозі всеохоплюваного повстанського руху, який змусить Китай десятиліттями витрачати величезні зусилля на поневолення острова замість того, щоб спрямувати свої ресурси проти Заходу. Отже, лідери Тайваню змусять Китай двічі подумати перед вторгненням. Але що потрібно Тайбею, щоб підготуватися до цього? Не танки, F-16 і військові кораблі, а безліч людей і практично нескінченні схованки зі стрілецькою зброєю, розкидані по всій країні.

На жаль, лідери Тайваню не наважилися на такий підхід, і в них мало часу, щоб змінити вектор.

Про автора

Брендон Дж. Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг "Winning Space: How America Remains a Superpower", "Biohacked: China's Race to Control Life" і "The Shadow War: Iran's Quest for Supremacy". Його нова книжка, A Disaster of Our Own Making: How the West Lost Ukraine, уже доступна в книжкових магазинах. За Вайхертом можна стежити у Twitter: @WeTheBrandon.