Маск vs Трамп: нові можливості чи загрози для України?

Коли Ілон Маск прийшов до адміністрації Дональда Трампа, багато хто висловлював припущення: ці двоє не зможуть довго працювати в одній команді. Не минуло й пів року з часу інавгурації 47-го президента США, як колишні ексцентричні союзники побили горщики, обмінялися серією дошкульних випадів і стали ворогами. Ця подія неабияк струсонула американську політику. Раніше соратники Трампа й члени Республіканської партії намагались уникати прямої критики в його бік. Тепер це табу зникло. Та чи стане ця сварка каталізатором змін у роботі американської адміністрації? І який потенційний вплив вона матиме на Україну?

Підстави для публічної сварки Маска й Трампа накопичувалися давно. Потрібен був лише останній поштовх, аби емоційне невдоволення один одним вихлюпнулося на поверхню. Важко сказати, що саме переповнило чашу терпіння опального мільярдера. Можливо, це був «один великий прекрасний закон» Трампа, в якому серед інших ініціатив передбачалося скасування податкових пільг на електромобілі. Можливо, Ілон образився через зневажливе ставлення до нього та його кадрових пропозицій. На думку видання Axios, поштовхом до сварки стала відмова від висунення близького до Маска бізнесмена Джареда Айзекмана на посаду очільника NASA.

Крім обурення податковим законопроєктом Трампа, який Маск охрестив «огидною мерзотою», мільярдер звинуватив господаря Білого дому в невдячності за підтримку під час виборчої кампанії. Також бізнесмен опублікував допис, у якому заявив, що Трамп фігурує у файлах Епштейна щодо торгівлі неповнолітніми. Підтримав заклик до імпічменту чинного президента США та заміни його на віцепрезидента Джей Ді Венса. Пригрозив припинити польоти космічного корабля Dragon. І запустив опитування про необхідність створити нову партію у США. Згодом скандальний мільярдер відмовився від частини своїх погроз і видалив окремі дописи. Але відносини вже було зруйновано. Трамп написав, що Маск «просто збожеволів».

Спроби примирити обох персонажів були. Навести зруйновані мости намагався інвестор Білл Акман. Кажуть, Маск, напевно, злякавшись, що бовкнув зайвого, згодом наполегливо намагався сконтактувати з господарем Білого дому. Й узагалі проявляв більшу ініціативу щодо примирення. Але безуспішно. Трамп просто не захотів говорити з колишнім членом своєї команди. Згодом президент США в інтерв’ю NBC News дав зрозуміти, що не має наміру відновлювати стосунки з опальним мільярдером. Також Трамп пригрозив Маску серйозними наслідками, якщо той спробує фінансувати демократів, і звинуватив його в неповазі до посади президента. Водночас Пентагон і NASA почали шукати альтернативи компанії SpaceX, побоюючись надмірної залежності від скандального технократа.

У вищезгаданому інтерв’ю Трамп також висловив упевненість у тому, що сварка з Маском згуртувала Республіканську партію навколо його особи. Це твердження є сумнівним і потребує перевірки часом. Бо насправді розрив відносин між американським лідером та найбагатшою людиною планети може стати каталізатором неконтрольованих політичних процесів і призвести до послаблення позицій самого Трампа.

Хоча республіканець із Флориди Джиммі Патроніс припустив, що Маск і Трамп незабаром помиряться, його оптимізм може виявитися хибним. Чинний американський президент — не з тих людей, які прощають соратникам сумніви в своїй геніальності та жорстку публічну критику. Навіть якщо градус публічної суперечки піде на спад, потрібно усвідомлювати: відносини між Трампом і Маском вже ніколи не будуть такими дружніми й близькими, як колись. У найкращому разі сторони зберігатимуть відносний нейтралітет. Протистояння невигідне жодній із них через значні ризики — як економічні, так і політичні. Але в діях осіб із великим его раціоналізм часто поступається місцем ексцентричним учинкам. Тож не виключено, що в будь-який момент сварка може знову яскраво спалахнути.

Для України важливо зрозуміти, як розрив між Маском і Трампом може вплинути на зовнішню політику американської адміністрації, зокрема щодо підтримки Києва та посилення санкційного тиску на Москву. Це складне питання, оскільки доводиться мати справу з багатьма невідомими. Спрогнозувати, як зміниться баланс сил і до яких груп більше дослухатиметься Трамп під час ухвалення рішень, важко.

З одного боку, усунення Маска може потенційно посприяти тому, що невдовзі політика Білого дому почне більшою мірою враховувати національні інтереси України. Ілон Маск, попри вагому роль «Старлінків» для ЗСУ, ніколи не відзначався глибокими знаннями у сфері геополітики та історії. Він не раз повторював російські наративи про Україну. А також разом із Трампом-молодшим хвалив спецпредставника Стіва Віткоффа за його переговори з Росією. Вважається, що Маск був близьким до віцепрезидента США Джей Ді Венса — також скептично налаштованого до питання підтримки України. Але, здається, мільярдер зробив Венсу ведмежу послугу, коли в мережі Х підтримав ідею, що США має керувати віцепрезидент. Джей Ді Венс після цього поспішив запевнити громадськість у непорушній лояльності до свого боса й заявив, що Ілон Маск припускається «великої помилки», критикуючи Дональда Трампа.

В контексті скептичного ставлення 47-го американського президента до підтримки України та його небажання серйозно тиснути на Росію Києву вигідно, щоб ера тотального домінування Дональда Трампа над Республіканською партією завершилась якомога швидше. Певні прояви цього вже помітні. Республіканці змушені рахуватись із суспільною думкою, і якщо політика Трампа псуватиме їм електоральні перспективи, багато хто може почати відкрито критикувати президента. Розрив із Маском здатний прискорити ці процеси. Якщо політичні позиції Трампа похитнуться, він опиниться під тиском і буде змушений робити речі, які, може, й не хотів би робити. Зокрема вводити нові санкції проти Москви. Чи коригувати позицію щодо підтримки Києва.

Заява спікера Палати представників Майка Джонсона про підтримку запровадження найжорстокіших санкцій проти РФ, як і форсування цього питання сенатором Ліндсі Гремом, можуть свідчити, що багато членів Республіканської партії насправді воліли б вести діалог із Кремлем з позиції сили. Але на заваді стоїть персональна позиція Трампа й крило, яке виступає за продовження переговорного процесу без жодного додаткового тиску на Москву. Ілон Маск якраз тяжів до умовно проросійського табору. Щоби баланс сил змістився у бік прихильників жорсткої антиросійської лінії, потрібне ослаблення політичних позицій самого Трампа, що змусить його зважати на думку прибічників жорсткої лінії проти Кремля. А також провал місії Стіва Віткоффа в його переговорах з Іраном та Росією, що дасть змогу перехопити ініціативу в зовнішній політиці держсекретарю Майку Рубіо.

Однак треба враховувати й інший аспект. Хоча Маск пішов, неформальна коаліція технократів-мільярдерів і руху MAGA нікуди не зникла. Багато впливових постатей у світі технологій незалежно від Маска налагодили глибокі зв’язки з новою адміністрацією та федеральними агентствами. Між MAGA й технократами є розбіжності стосовно міграційної політики й тарифів. Але співпраця з адміністрацією Трампа допомагає технологічним компаніям просувати свої пропозиції щодо криптовалют, штучного інтелекту та контрактів у галузі оборони. Водночас хаотична й подекуди скандальна поведінка Маска призвела до того, що його почали просто уникати задовго до звільнення з DOGE.

Також важливо усвідомити: те, що Трамп зайняв украй поблажливу позицію щодо Росії та Путіна й не проявляє рішучості, аби притягнути агресора до відповідальності, є передусім його особистим вибором. І Маск навряд чи міг би серйозно змінити політику президента в той чи інший бік.