НАТО розбрату: чому через Україну саміт Альянсу може обернутися гучним скандалом

24-26 червня в Гаазі відбудеться саміт НАТО, головними питаннями якого стане збільшення оборонних витрат країн-союзниць до 5% ВВП а також подальша підтримка України у її війні з РФ. 

У понеділок, 9 червня, виступаючи в Chatham House у Лондоні генсек НАТО Марк Рютте заявив, що обіцянка лідерів країн Північноатлантичного альянсу в майбутньому прийняти до свого складу Україну залишиться в силі. «Цей шлях до НАТО — незворотний. І ця оцінка не зміниться і після саміту», — наголосив пан Рютте. При цьому він не виключив, що у комюніке за підсумками саміту НАТО в Нідерландах ця тема не отримає відображення: «Якщо цього не буде у комюніке, то в цьому не буде нічого страшного. Навіщо кожного разу повторюватися? Але, гадаю, загалом пов’язана з Україною тематика у комюніке, ймовірно, буде, попри те, що наразі у НАТО немає єдиної думки щодо того, чи настав час приймати Україну до Альянсу».

Чи розсварить питання України держави НАТО

Між тим на сам Альянс, вважає генсек Рютте, РФ може напасти вже протягом п’яти років. «Росія об’єдналася з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном. Вони розширюють свої збройні сили і можливості. Військова машина Путіна прискорюється, а не сповільнюється. Росія відновлює свої сили за допомогою китайських технологій і виробляє за три місяці стільки зброї, скільки всі держави НАТО виробляють за рік. Тому не будемо себе обманювати. Ми всі зараз на східному фланзі. Немає більше ні Сходу, ні Заходу. Є лише НАТО», — наголосив Марк Рютте. Він також анонсував «найзначніше» розширення військових можливостей Альянсу з часів Холодної війни, проте не дав прямої відповіді на запитання, чи зможуть країни-учасниці блоку включити в ці показники військову допомогу Україні.

Тим часом The Washington Post повідомляє про побоювання європейських лідерів відносно того, що президент США може виступити проти включення до підсумкового документу саміту НАТО в Гаазі обіцянок про допомогу Україні з одного боку і критики РФ з іншого. Білий дім, до речі, ще на минулому тижні підтвердив участь Трампа у саміті НАТО. Водночас речник українського МЗС Георгій Тихий на брифінгу у вівторок, 10 червня розповів, що президент Зеленський також має запрошення на саміт Альянсу. За словами Тихого, на саміті НАТО потрібна не тільки участь України, а й сильні рішення.

«Для нас як для держави важлива наповненість цієї зустрічі. Нам важливо, щоб за підсумками саміту був сигнал сили і єдності, а тому числі щодо України. Зараз іде робота, щоб вийти на ці рішення. Від цього залежить участь України», — підкреслив речник МЗС, додавши, що НАТО має вже зараз проєктувати силу, якщо хоче стримувати російську агресію і продемонструвати Путіну, що подальший напад на Альянс не вдасться. 

Яке «дике» геополітичне бажання виношує Трамп

Враховуючи систематичний тиск з боку США на резолюції та комюніке того ж G7, саміт НАТО у Гаазі нестиме для України низку викликів та ризиків, вважає політолог Олег Постернак. «Я думаю, що Трамп буде намагатися вичавити з документів Альянсу згадку про військову допомогу та євроатлантичну інтеграцію України. Втім, загалом, з одного боку є сподівання на продовження підтримки в плані надання розвідданих, продажу зброї, тощо, а з іншого для цього потрібний важкий перемовний трек, який відкрив нещодавній візит до США української делегації у складі віце-прем’єра Свириденко, керівника ОП Єрмака та його заступника Паліси. Але генеральна установка Трампа – через особисті стосунки з Зеленським і стратегічне небажання допомагати Україні, диктує його агресивну щодо Києва політику», — наголошує експерт у розмові з Фокусом.

На переконання Олега Постернака, агресивна політика Трампа проявляється не лише в публічній риториці, а й у спробах на документальному рівні применшити роль України в євроатлантичній спільноті. «Корінь цієї тактики Трампа полягає в його бажанні знайти порозуміння з Москвою проти Китаю задля формування перманентної загрози для Євросоюзу. Інакше кажучи, порозуміння з РФ проти КНР з метою утримання в тонусі ЄС — це «ідеальний шторм» і дике геополітичне бажання Трампа. А все інше, в тому числі, українське питання для нього як кістка в горлі, що не дозволяє йому провернути цю стратегію», — зауважує політолог. 

Гарне враження за оцінкою Олега Постернака в плані приведення Трампа до розуміння суті російсько-української війни справив нещодавній візит до США канцлера ФРН Фрідріха Мерца. 

«Але, як ми бачимо, це все рівно не дуже вплинуло на риторику Білого дому. Знаєте, Трамп насправді, як глиба, яку не можна прорубати жодним мечем — він у своєму віці і зі сформованим світоглядом встановив певну рамку, якої прагне дотримуватися. Це дуже, до речі, помітно у поведінці Трампа в його конфлікті з губернатором Каліфорнії Гевіном Ньюсомом через акції протесту мігрантів. Трамп не добирає слів і вперто гне свою лінію. Те саме він робить і на геополітичній арені. Єдине, що може на нього вплинути – думки найближчих радників чи членів родини, які здатні донести думку про те, що втрата України означатиме стратегічну катастрофу. А такі думки в середовищі Трампа сьогодні лунають, і я в цьому абсолютно переконаний», — підсумовує Олег Постернак.  

Чому на саміті НАТО можливі гучні демарші

Водночас політолог, співвласник міжнародної комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун у розмові з Фокусом зазначає: «Дональд Трамп – це людина, яка підважила систему НАТО як такого, при тому, що усі ті євро лідери, які їздять на поклон до президента США чують запевнення, мовляв, Альянс й надалі отримуватиме все від Штатів. Але річ у тому, що за десятиліття існування НАТО там сформувався дисбаланс, при якому США, хоч формально мають один голос, насправді визначають дуже і дуже багато в сенсі принципів політики Альянсу. Тому всі розуміють, що без чіткої позиції Вашингтону на саміті в Гаазі щодо засудження РФ і підтримки України підсумкове комюніке саміту взагалі може не бути сформовано».

Втім, додає експерт, свіжі заяви генсека НАТО пана Рютте свідчать про те, що «Альянс готовий, лавіруючи, танцювати під дудку Трампа в питаннях, що стосуються безпосередньо України». Загалом європейці, зазначає політолог, готуючись до чергового саміту НАТО і намагаючись не розізлити Трампа, йдуть на неприємний для себе компроміс із совістю. Між тим, аналітик не виключає і ймовірних демаршів у Гаазі. Зокрема, припускає Максим Джигун, президент Макрон, канцлер Мерц чи новий прем’єр Канади Карні можуть, не погодившись з тим, що Трамп «руйнує глобальне уявлення про місію НАТО щодо протидії вісі зла», заблокувати ухвалення будь-яких спільних підсумкових документі саміту у Гаазі.