Половина освітян мають високу чутливість до спотвореного контенту. Це на 20% більше, ніж середньоукраїнський показник

За результатами нового дослідження, проведеного «Детектором медіа», 93% опитаних працівників сфери освіти мають вищий за середній або високий рівень знань у сфері медіа та цифрових комунікацій. Зокрема, 77% мають вищий за середній рівень, ще 16% — високий. Для порівняння, лише 7% громадян віком 18–65 років можуть похвалитися таким самим рівнем медіаграмотності.

Дослідження виявило, що молодші вчителі (віком 18–25 років) загалом краще орієнтуються в медіапросторі, ніж їхні старші колеги (46–55 років) — 26% проти 15% із високим рівнем.

Половина освітян (51%) мають високу чутливість до спотвореного контенту — дезінформації, маніпуляцій, замовних матеріалів. Це на 20% більше, ніж середньоукраїнський показник. Освітяни також краще розуміють місію медіа у суспільстві: 41% мають високий рівень такої обізнаності (проти 27% серед загального населення).

У щоденній роботі вчителі активно користуються цифровими інструментами: 98% щодня працюють в інтернеті, 95% використовують онлайн-ресурси для підготовки до занять, а майже дві третини (63%) перевіряють інформацію з трьох і більше джерел. Лише 16% освітян ніколи не перевіряють достовірність інформації, що вдвічі менше, ніж середньонаціональний показник (37%).

Штучний інтелект вже став частиною освітнього процесу: 43% педагогів використовують ШІ для підготовки уроків. Ще 55% дозволяють учням користуватися інтернетом під час занять, а третина (31%) не забороняє використання ШІ учнями.

Разом із тим, дослідження виявило і певні виклики. Попри високий рівень загальної медіаграмотності, освітяни потребують додаткових навичок у сфері цифрової компетентності. Зокрема, це стосується використання нових програм, платформ для дистанційного навчання, створення контенту, безпеки в інтернеті та ефективного використання ШІ.

Щоб підтримати цей потенціал, дослідники рекомендують розробити спеціалізовані курси та тренінги для педагогів, які б охоплювали:

• використання програмного забезпечення (Zoom, Google Meet, Canva тощо);
• навички фактчекінгу та перевірки достовірності інформації;
• принципи роботи соціальних мереж і месенджерів;
• можливості та ризики застосування ШІ у навчанні;
• практики створення публічного освітнього контенту.

66% освітян зазначили, що в їхніх закладах вже викладають медіаграмотність, а 47% дають учням завдання перевіряти достовірність джерел. Це свідчить про готовність освітян не лише самостійно орієнтуватися в складному інформаційному середовищі, а й передавати ці знання новому поколінню.

Результати дослідження підтверджують: українські вчителі та викладачі — важливий ресурс у побудові медіаграмотного суспільства. Проте для ефективного використання цього потенціалу необхідні системні інвестиції в освіту та цифрову грамотність.

Методологія: CATI (computer-assisted telephone interviewing) — телефонне опитування з використанням структурованої інтерактивної анкети, що підтримується спеціалізованим програмним забезпеченням для соціологічних досліджень. Близько 60% вибірки для кожної цільової групи було зібрано за допомогою CATI.

Приблизно 35% було зібрано за допомогою методу CAWI (computer-assisted web interviewing) — через високе навантаження та щільний графік кілька респондентів віддали перевагу самостійному заповненню анкети.

З огляду на низьку доступність цільової аудиторії та високий рівень кваліфікації її представників доцільним було поєднання декількох методів опитування.

До 5% респондентів віддали перевагу особистому опитуванню методом CAPI — формалізованому інтерв'ю віч-навіч за допомогою структурованої анкети та планшета / мобільного пристрою (computer-assisted personal interviewing). Найчастіше це були керівники закладів освіти.

Обмеження дослідження: тип відбору респондентів та кількість опитаних дозволяють інтерпретувати отримані результати як загальні тенденції, які доцільно використовувати як основу для розробки заходів із підвищення медіакомпетентності цільової групи.

Географія: національне дослідження.

Цільова аудиторія: співробітники навчальних закладів усіх рівнів — дошкільної, початкової, середньої, професійної, передвищої та вищої освіти, які безпосередньо займаються викладацькою або науковою діяльністю.

Залучення респондентів:

1. На регіональному рівні та в місті Києві контакти з педагогічними працівниками встановлювали місцеві команди інтерв’юерів під керівництвом регіональних супервізорів, використовуючи такий підхід: особисті візити або надсилання листа-запрошення з подальшою комунікацією та залученням потенційних респондентів.
2. На регіональному рівні також застосовувався метод «снігової кулі» для залучення потенційних респондентів.
3. Крім того, листи-запрошення були розіслані респондентам із бази даних освітян, які представляють різні типи навчальних закладів з різних регіонів.

Обсяг вибірки: 406 респондентів.

Тип вибірки: таргетована вибірка.

Польовий етап: 15.01.2025 – 29.01.2025, здійснений компанією «New Image Marketing Group».

* Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Дослідження було проведено ГО «Детектор медіа» в рамках проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні». Цей проєкт реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Відповідальність за добір та подання фактів, викладених у цій публікації, несуть виключно автори. Погляди, висловлені у публікації, належать лише авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

Фото: Element5 Digital / Unsplash