Учасники круглого столу закликали до системної підтримки української мови на всіх рівнях

Діячі культури, освіти та громадянського суспільства наголосили на необхідності системної підтримки та розвитку української мови на всіх рівнях.

Про це заявили учасники круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови», організатором якого виступив Укрінформ.

Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий зауважив, що про актуальність обговорення теми свідчать щоденні події, коли люди, наприклад, у сфері обслуговування дозволяють собі принципово говорити не державною мовою - навіть після російської повітряної атаки на мирні міста та інші злочини ворога.

«Коли Котляревський писав “Енеїду” живою, креативною українською мовою, як і інші митці та поети ХІХ - початку ХХ століття, це було надзвичайно важливо - без цього Україна не відбулася б. Але вирішальний вплив усе ж має державна політика. Ми бачимо приклад Білорусі - держави, яка не захищає свою мову, а навпаки, сприяє її русифікації. Фактично, це відкриває шлях до окупації без жодного пострілу», - зазначив громадський діяч, співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Театральний продюсер і режисер Слава Жила розповів, що у театральній сфері питання мови посідає особливе місце, проте ситуація з повним переходом на українську мову залишається складною. Наприклад, в Одесі у деяких приватних театрах досі грають вистави російською. Державні театри дотримуються вимог закону про мову, але в репертуарі деяких досі є частина російськомовних вистав, квота яких дозволена законом.

«Це питання менеджменту у сфері культури, а також питання кожного з нас. Маємо свідомо та відповідально робити вибір і заохочувати до нього наших глядачів», - додав Жила.

Своєю чергою театральний аналітик Сергій Винниченко закликав колективи театрів і глядачів почати з простих кроків, наприклад зміни мовних налаштувань на пристроях. Водночас він підкреслив важливість перекладів сучасних європейських драматургів українською.

На його думку, тільки через спільну роботу в сфері театру, кіно, мультиплікації та перекладів можна досягти суттєвих змін і зміцнити позиції української мови в культурі.

Голова асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні - Дивись українське!» Андрій Різоль наголосив на важливості популяризації українського контенту і закликав створювати правильну атмосферу для розвитку української культури.

Актриса театру ім. Івана Франка заслужена артистка України Олена Фесуненко наголосила на важливості підтримки людей, які роблять внесок у розвиток української мови. На її переконання, дітям бракує живої, цікавої мови, яку вони зможуть вивчати в ігровій формі. Фесуненко запропонувала створити в школах окремий предмет, де діти не просто виконуватимуть завдання, а спілкуватимуться між собою, пізнаючи мову природним шляхом.

Своєю чергою перекладачка жестової мови Марина Ліферова розповіла про важливість її розвитку як самостійної культурної системи. В Україні досі немає професії перекладача жестової мови, навчання обмежене факультативами, наголосила вона. Але жестова мова - це не титрування, а повноцінна мова, зі своєю фонетикою та культурою. Ліферова закликала підтримувати розвиток жестової мови для глухих дітей, зокрема через адаптацію казок і мультфільмів.

Волонтерка, засновниця «Території А», директорка Державної агенції промоції культури Анжеліка Рудницька підкреслила, що для досягнення результату у процесі стимулювання та розвитку української мови передусім має бути системність. Вона підтримала ідею створення робочих груп і напрацювання дієвих механізмів для підтримки української мови та культури.

Учасники заходу сформували спільну заяву до органів державної влади з пропозиціями щодо подолання мовної кризи через впровадження креативних і дієвих методів стимулювання вживання української мови.

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ