"Уже через 5 лет Россия будет готова к войне с НАТО. Нам нужен более смертоносный Альянс"

Ми зараз у Чатем-Хаусі – інституції, яка вже понад століття генерує ідеї, що впливають на світ.

Тож саме тут я хочу публічно розповісти про план перебудови НАТО.

Цей план буде центральним елементом нового саміту в Гаазі вже за два тижні.

Саміт у Гаазі змінить Альянс.

Ми побудуємо кращий НАТО.

Альянс, який буде сильнішим, справедливішим, ефективнішим.

Такий, який дасть змогу і надалі гарантувати безпеку нашим людям, а ворогів – тримати на відстані.

Росія повернула до Європи війну.

На додаток ми протистоїмо загрозі тероризму і жорсткій глобальній конкуренції.

За цих умов Росія об’єдналася з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном, які нарощують свої збройні сили та потенціал.

Військова машина Путіна не лише не сповільнюється – вона набирає обертів.

Росія відновлює свої збройні сили за допомогою китайських технологій і виробляє зброю швидше, ніж ми думали.

За три місяці Росія виробляє стільки боєприпасів, скільки всі країни НАТО разом – за рік.

Ми очікуємо, що російський ВПК протягом цього року випустить 1500 танків, 3 тисячі броньованих машин і 200 ракет "Іскандер".

А вже за п'ять років Росія може бути готова піти війною проти НАТО.

Лише за п'ять років!.

І не треба обманювати себе, що хтось у безпеці.

Зараз ми всі – на "східному фланзі".

Нове покоління російських ракет рухається з гіперзвуковою швидкістю і здатне подолати відстань до європейських столиць за лічені хвилини.

Тож більше немає "сходу" і "заходу" – є лише НАТО.

Китай також модернізує і розширює свої збройні сили з шаленою швидкістю.

Китайський військово-морський флот вже зараз є найбільшим у світі, а до 2030 року, як очікується, він зросте до 435 військових кораблів.

Китай також нарощує свій ядерний арсенал та прагне до 2030 року мати на озброєнні понад тисячу ядерних боєголовок.

Противники свободи і демократії зміцнюють свої позиції.

Готуються до тривалої конфронтації.

І намагаються підкорити та розділити нас.

У 1936 році під час дебатів у Палаті громад Вінстон Черчилль поставив питання: "Чи буде в нас час наростити оборону?.

Чи нам залишиться сказати жахливі слова – "вже надто пізно"?".

Точно таке питання зараз стоїть перед НАТО.

Історія навчила нас, що для збереження миру ми повинні готуватися до війни.

Спроби видавати бажане за дійсне не розбудують нашу безпеку.

Мріяти про те, що небезпека зникне – неприпустимо.

"Сподівання на краще" – це не стратегія.

Тому НАТО має стати сильнішим, більш справедливим і більш смертоносним Альянсом.

"Ми бачимо, як Росія сіє терор з повітря".

Сильніший Альянс означає значно більші видатки на оборону.

Тож цього року усі члени НАТО досягнуть мети про витрату 2% ВВП на оборону.

Але цю обіцянку вони дали ще у 2014 році.

Зараз ми маємо конкретний план на майбутнє.

Ми знаємо, чого прагнемо, і знаємо, що робити.

На саміті в Гаазі я очікую, що лідери країн Альянсу домовляться витрачати 5% ВВП на оборону.

Це буде загальне зобов’язання у НАТО, а його схвалення стане визначальним моментом для Альянсу.

Як ви знаєте, новий план оборонних витрат складається з двох частин.

3,5% ВВП має бути витрачено на безпосередні військові потреби; решта – на інвестиції, пов’язані з обороною і безпекою, включаючи інфраструктуру та нарощування промислового потенціалу.

5% – цифра, взята не з повітря, вона ґрунтується на доконаних фактах.

Фактом є те, що нам потрібен якісний стрибок у колективній обороні.

Факт, що для втілення наших оборонних планів нам потрібно більше військових сил і спроможностей.

Фактом є те, що небезпека не зникне навіть після закінчення війни в Україні.

Наші рішення щодо видатків на оборону базуються на бойових планах і цілях НАТО щодо потенціалу.

Вони визначають, які сили і засоби мають надати союзники.

Минулого тижня міністри оборони НАТО погодили амбітні нові цілі військової спроможності.

Його деталі є секретними, але є дещо, про що я можу сказати публічно.

Нам потрібно на 400% збільшити протиповітряну та протиракетну оборону.

В Україні ми бачимо, як Росія сіє терор з повітря.

Тому ми посилимо щит, що захищає небо Альянсу.

Арміям НАТО потрібні тисячі нових бронемашин і танків та мільйони додаткових артилерійських снарядів.

Ми також маємо подвоїти наші допоміжні спроможності, як-от логістика, постачання, транспорт і медична підтримка.

Також союзники інвестуватимуть у додаткові військові кораблі та літаки.

Лише один приклад: союзники США закуплять щонайменше 700 американських винищувачів F-35.

Також ми інвестуватимемо у безпілотники і далекобійні ракетні системи, у космічній та кіберсфері.

Бо очевидно: якщо ми не будемо інвестувати більше, колективна оборона не буде надійною.

Це витрати не для того, щоб потішити когось одного, а для того, щоб захистити мільярд громадян країн НАТО.

"Занадто довго США несли завеликий тягар".

Також будуть посилені інвестиції, пов'язані з безпекою – наприклад, в інфраструктуру.

Дороги, залізниці та порти так само важливі, як танки, винищувачі та військові кораблі.

Потрібні такі цивільні транспортні мережі, які можуть гарантувати військову мобільність.

Військові мають бути здатні перекинути сили туди, куди їм треба, і у той час, коли це треба.

Тил і фронт – одне ціле.

Війна більше не є чимось далеким.

Тож ми будемо більше інвестувати в цивільну оборону, щоб суспільства були готові до того дня, який – сподіваємося – ніколи не настане.

А НАТО працюватиме 24 години на добу, 7 днів на тиждень, щоб цей день ніколи не настав.

Ми також будемо витрачати більше на захист наших суспільств від кібератак, саботажу та інших загроз.

Інвестиції у безпеку та оборону повинні включати фінансування та фундаментальну розбудову оборонної промислової бази.

Наразі усі країни НАТО разом не виробляють достатньо.

Тому, збільшуючи інвестиції в оборону, ми маємо наростити оборонне виробництво так, щоби виробляти багато і швидко.

Наслідком більшого попиту має стати збільшення пропозиції, а не ціни.

Для цього, окрім нових промислових потужностей, нам потрібна дешевша електроенергія, доступ до критичних мінералів та інженерні ноу-хау.

Інакше виділені на оборону 5% ВВП підуть, як вода у пісок, у витрати на виробництво – а не у додаткове озброєння….

Щоб випередити противника, нам потрібно впроваджувати нові технології.

Часом дешеві засоби дають той самий ефект, що й традиційне важке озброєння.

В Україні дрони за $400 знищують російські танки вартістю $2 мільйони.

…Саміт у Гаазі надішле чіткий сигнал промисловості.

А промисловість повинна відповідати нашим амбіціям.

Тож ми зробимо НАТО сильнішим, збільшивши видатки та виробництво.

І ми зробимо НАТО справедливішим, перерозподіливши тягар нашої безпеки.

Частка витрат кожного союзника має бути справедливою.

Ми всі виграємо від захисту, який забезпечує наш трансатлантичний Альянс, тож кожен член НАТО має докладати зусиль.

Занадто довго США несли надто великий тягар.

Тож союзники Америки мають підставити плече.

Європа та Канада робитимуть більше для нашої спільної безпеки.

Але їхні дії будуть підкріплені непохитною вірністю НАТО з боку Америки.

"Альянс лишається на боці України".

Окрім більшої сили та справедливості розподілу, НАТО має стати більш смертоносним, більш летальним, більш боєздатним.

Але будьте впевнені – ми завжди будемо оборонним альянсом.

Більша смертоносність НАТО стосується нашої здатності до стримування.

Наші збройні сили мають отримати все необхідне для гарантування нашої безпеки.

Будь-який можливий агресор має усвідомлювати, що ми здатні вдарити у відповідь, і що цей наш удар буде ще сильнішим, ніж той, якого нам можуть завдати.

Зважаючи на нашу військову міць і готовність до її застосування, ніхто навіть не повинен думати про напад на Альянс.

Путін поводиться як людина, не зацікавлена у мирі.

Росія продовжує бити по цивільних об’єктах в Україні, день за днем, ніч за ніччю.

Це – насильство заради насильства.

Ми повністю підтримуємо зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення кровопролиття.

Народ України заслуговує на справедливий і тривалий мир.

Підтримка України з боку НАТО, практична і політична – зберігається.

Вона не має на меті продовження війни, а спрямована на допомогу Україні в обороні сьогодні і запобігання будь-якій агресії в майбутньому.

Альянс лишається на боці України і буде підтримувати її у майбутньому.

У час невизначеності міцні трансатлантичні зв’язки є надзвичайно важливими.

А незмінне зобов'язання щодо статті 5 – що напад на одного є нападом на всіх – є потужним сигналом.

Ми будемо захищатися від будь-якої загрози, з будь-якого напрямку.