"Американський ГУЛАГ" для нелегалів: що відомо про базу Гуантанамо, де можуть бути й українці

Дональд Трамп повертається до гри в Гуантанамо, але, як це часто буває, є нюанс. Цього разу до в'язниці на території бази ВМС США на Кубі відправлятимуть не підозрюваних у тероризмі, а новопризначених ворогів Америки – нелегальних мігрантів. За попередніми даними, серед потенційних "арештантів" сумнозвісного слідчого ізолятора можуть опинитися й громадяни союзних до Штатів країн, зокрема й України.

Чиновники Білого дому пояснюють це рішення спробою розвантажити центри утримання мігрантів на території самих Сполучених Штатів. Утім, у правозахисників виникають питання щодо умов утримання в Гуантанамо, адже пекучий клімат, антисанітарія, обмежений простір в'язниці та брак необхідного персоналу можуть зробити навіть тимчасове перебування в цьому таборі нестерпним для затриманих. Це більше схоже на каральні заходи та демонстративне покарання з метою демонізації самого факту нелегальної міграції в США.

24 Канал пояснює, що відбувається навколо Гуантанамо, навіщо адміністрація Білого Дому хоче використати саме цю в'язницю та чи зможуть правозахисники завадити планам Дональда Трампа.

"Ребрендинг" Гуантанамо епохи Дональда Трампа

Ворота військової бази ВМС США у Гуантанамо / Фото Getty Images

Адміністрація Дональда Трампа розглядає план, навіть публічне обговорення якого ще донедавна здавалося б політичним самогубством: надіслати тисячі іноземців, які перебувають у США нелегально, до військової бази Гуантанамо на Кубі. Серед них – громадяни Великої Британії, Франції, Італії, Німеччини та навіть України.

За інформацією американських чиновників, з якими поспілкувалося видання The Washington Post, початок депортацій може відбутися вже цього тижня. Наразі мовиться про близько 9 тисяч осіб, які проходять медичне обстеження, аби з’ясувати, чи вони взагалі витримають такий переїзд.

При цьому військова база, яка асоціюється у світі з тортурами та порушеннями прав людини, банально може не мати місця для такої кількості людей.

Річ у тім, що раніше в Гуантанамо також перебували нелегали, але в кількості, що не добирала й 500 осіб. Часто, крім самого факту нелегального перебування у США, вони підозрювалися в інших злочинах, вчинених на американській території, та навіть попри це їх згодом перевели до таборів у штаті Луїзіана.

Однак найбільш обурливий момент — повна відсутність координації з урядами країн, чиї громадяни потрапляють під депортацію. Ніяких дипломатичних попереджень, навіть до найближчих американських союзників, як-от Велика Британія, Франція чи Німеччина.

І хоча деякі країни, за словами американських посадовців, погодилися приймати своїх громадян назад, темпи такої репатріації вважають недостатніми вже самі Сполучені Штати. Саме тому й активізується ідея "тимчасового притулку" – у вигляді тюрми на військовій базі.

Зрештою, все впирається в класичну передвиборчу риторику. Президент Трамп ще до свого переобрання на другий термін обіцяв реалізувати найбільшу депортацію в історії США. За словами його радника Стівена Міллера, адміністрація Білого дому хоче бачити "мінімум 3 000 арештів щодня", а прикордонний координатор Том Гоман додав: "Ми маємо збільшити кількість затримань і висилок".

З огляду на переповненість центрів утримання в самих Штатах, варіант з Гуантанамо виглядає як тимчасове рішення, але явно проблемне. Оскільки офіційні джерела зазначають, що база фактично пустує, адміністрація Трампа намагається використати такі собі "резервні площі" для тимчасового утримання мігрантів.

Гуантанамо – символ катувань, як інструмент міграційної політики

Ідея використовувати Гуантанамо – місце, що у світовій свідомості давно стало символом тортур, – для масового утримання нелегалів, навіть громадян дружніх країн, може викликати справжній дипломатичний скандал. Однак в адміністрації Трампа особливої проблеми в цьому не бачать. Ба більше, ще в січні президент анонсував можливе переведення до 30 тисяч осіб на цю базу.

Щоправда, минулі спроби масштабного "заселення" Гуантанамо провалилися. Як це часто буває, після гучних заяв американського президента на території в'язниці почалися активні приготування. Там навіть звели "наметове містечко" на 3 000 додаткових місць, адже, враховуючи кількість людей, які мали прибути, місця в уже наявних "кімнатах" банально не вистачило б. Зрештою, масштабного заселення не відбулося. Прибулих в обмеженій кількості нелегалів розселили у старих приміщеннях, а самі намети згорнули та прибрали.

Військовослужбовці США займаються розширенням "наметового містечка на території бази Гуантанамо / Фото Getty Images

Тож нинішній план виглядає не лише політично ризикованим, а й логістично та фінансово сумнівним. Питання не лише в тому, щоб одномоментно перемістити таку велику кількість людей, а також в тому, щоб забезпечити базову життєдіяльність ув'язнених на такій віддаленій території.

За словами сенатора Гері Пітерса, витрати на одного ув'язненого у Гуантанамо перевищують 100 тисяч доларів на добу й фактично суперечать іншій ідеї-фікс американського президента – зменшенню державних витрат.

Та схоже гроші не проблема, коли мовиться про прихильність ядерного електорату. Трамп активно радикалізує боротьбу з мігрантами, щоб підкреслити наскільки серйозно він налаштований побороти цю проблему.

На тлі протестів у Лос-Анджелесі, також пов'язаних з проблемою міграції, президент США вже підкреслив, що в місто вторглися "іноземні вороги" та його варто "звільнити", а якщо ж мова зайшла безпосередньо про "ворогів Америки", якими вочевидь нелегалів бачить сам Трамп, тоді заради "благої справи" можна вдихнути нове життя у моторошного привида минулої епохи – в'язницю Гуантанамо.

Дональд Трамп залучив Національну гвардію США для придушення протестів у Лос-Анджелесі / Фото Getty Images

Водночас жахлива репутація цього табору вирішує ще одну проблему для чинної адміністрації та частково розкриває реальні плани навколо міграційної політики президента США.

• Своїми діями Дональд Трамп, очевидно, намагається залякати як вже наявних у Штатах нелегалів, так і тих, хто лише планує здійснити такий ризикований крок.
• Правозахисники переконані, що основна мета використання Гуантанамо – психологічний тиск, який би змусив депортованих самостійно залишити країну або відмовитися від оскарження висилки у суді. Що ж стосовно потенційних нелегалів, для них Трамп намагається створити картинку того, що за океаном їх чекатиме не підтримка та безпека, а буквально в'язниця для терористів.

Європейці шоковані зухвалим рішення Трампа

Багато європейських урядів уже висловили стурбованість планами Трампа щодо переведення мігрантів у Гуантанамо, особливо коли мовиться про громадян країн‑союзників.

У Брюсселі та столицях ЄС серйозно занепокоєні, адже вивезення їхніх громадян без попередження або координації з приймаючими країнами може створити дипломатичну кризу.

Правозахисні організації в Європі різко засудили плани США. Вони називають це "американським ГУЛАГом у Карибському морі", де нелегальних мігрантів змішують із "терористами" для банального залякування радикальною міграційною політикою.

Представники Державного департаменту США зафіксували також внутрішнє занепокоєння. Один із чиновників Держдепу, обізнаний у переговорах з європейцями, в анонімному коментарі Politico підкреслив, що "цей план – щоб шокувати, налякати, розлютити. Але ж це наші союзники!". Його колеги також наголосили, що більшість європейських країн вже погодилися забрати своїх громадян, тож не було жодної потреби використовувати Гуантанамо.

За неофіційною інформацією, дипломати країн ЄС у Вашингтоні вже почали звертатися до Держдепу з проханням пояснити логіку рішення. Європейці наголошують, що "це виглядає як демонстративний акт покарання – не тільки щодо мігрантів, а й щодо партнерів по НАТО".

Зрештою, якщо США не відновлять координацію з партнерами й не гарантують прозорість процесу, у відповідь може початися масштабний дипломатичний протест – імовірно, на рівні офіційних нот, відкликання послів чи спільних заяв на рівні Європейського парламенту або Ради Євросоюзу.

Зрештою, схоже, що Білий дім трохи перебрав із власними зусиллями проти нелегальних мігрантів. Скандал дуже швидко набирає обертів, тому речниця Білого дому поспішила виправдатися за старою, відпрацьованою схемою – у Білому домі просто назвали це все "fake news".

Основна надія на американські суди

Та як би не виправдовувався Білий дім, спроба перетворити Гуантанамо на пункт тимчасового утримання мігрантів уже наштовхнулася на серйозний, жодним чином не фейковий, юридичний спротив.

Правозахисники стверджують, що адміністрація діє в обхід закону, порушуючи базові конституційні права. Адже Гуантанамо – це не просто військова база, а місце, що довгий час навмисно використовувалося як "сіра зона", в якій важко застосувати повноцінні юридичні процедури. Саме такою її бачили й самі американські суди до прецеденту "Бумедьєн проти Буша" від 2008 року: вони не визнавали, що затримані на базі в принципі мають право на судовий розгляд свого ув’язнення.

Військова поліція США охороняє ув'язнених у помаранчевих комбінезонах 11 січня 2002 року у Гуантанамо / Фото Getty Images

Сьогодні Американський союз громадянських свобод (ACLU) та інші організації ведуть кілька судових справ проти утримання мігрантів на базі. У поданих позовах вони підкреслюють той факт, що людей тримають у принизливих умовах – із перебоями з їжею, одягом, без доступу до адвокатів і без чіткого розуміння, скільки часу вони пробудуть у таборі. Головна претензія полягає в тому, що Гуантанамо використовується не як місце тимчасового розміщення, а як інструмент тиску.

Фактично уряд цинічно використовує добре відому репутацію Гуантанамо як місця знущань і жорстокого поводження, зокрема як розташування двох колишніх "таємних в'язниць" ЦРУ, щоб залякати іммігрантів,
– йдеться в позові.

У квітні суддя Карл Нікольс, якого призначив сам Дональд Трамп, відмовився накладати заборону на переміщення мігрантів до Гуантанамо, аргументуючи це відсутністю доказів масових порушень на сьогоднішній день. Але правозахисники готують апеляцію – і спираються на вже згадану справу "Бумедьєн проти Буша".

Також юристи посилаються на 5-ту поправку до Конституції США, що забезпечує захист від довільного позбавлення волі без належної правової процедури. Якщо справа дійде до Верховного суду, не виключено, що навіть нинішній консервативний склад визнає утримання цивільних мігрантів на військовій базі поза територією США таким, що суперечить основному закону країни.

Судова боротьба лише набирає обертів. І хоча адміністрація Трампа виграла перші раунди, подальше використання Гуантанамо як інструменту міграційної політики може обернутися для неї не лише політичним скандалом щодо союзників, а й гучною юридичною поразкою всередині самих Сполучених Штатів.