Евакуація з Куп'янського району та просування на Сумщині: що відбувається на півночі України

Харківська обласна військова адміністрація (ОВА) повідомила про розширення зони обов’язкової евакуації в Куп’янському районі. Нове рішення охоплює ще сім населених пунктів.

"Мова йде про населені пункти Куп’янського району: Баранове, Березівка, Новомиколаївка, Сподобівка, Старовірівка, Дуванка та Федорівка", — йдеться в офіційному повідомленні адміністрації.

Це рішення пов’язане з постійною загрозою для життя цивільного населення через інтенсивні обстріли з боку російських військ, а також імовірність розширення зони бойових дій. Примусова евакуація проводиться для мешканців, які досі не покинули небезпечні райони, попри неодноразові заклики влади.

Крім того, за останні дні російські війська закріпили контроль над північчю Сумської області: вони просунулися поблизу Юнаківки, Яблунівки, Кіндратівки, Олексіївки, захопили Локню та інші села біля кордону. DeepState фіксує розширення плацдарму: окуповані території зросли з ≈190 кв.км до ≈197 кв.км.

Просування ворога на Сумщині та загроза для Харківщини: що відбувається наразі

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, експерт із російських гібридних впливів у світі Дмитро Жмайло у розмові з Фокусом підтверджує, що Харківська ОВА ухвалила рішення про обов’язкову евакуацію з 7 сіл в Харківській області, проте всі вони знаходяться на захід від Куп’янська що вказує на можливу небезпеку бойових дій саме на цьому напрямку.

"Попри те, що протягом останнього тижня кількість штурмових дій РФ на Куп’янському напрямку скоротилась на близько 40% в порівнянні з попереднім тижнем, командування 6-ї загальновійськової армії противника ймовірно прагне розширити свій плацдарм на північ від міста, на флангових напрямках.

Наразі підрозділи ворога продовжують атакувати в районі села Строївка та поблизу Кондрашівки, в цьому районі ймовірно і будуть подальші просування", — каже Жмайло.

Щодо Сумського напряму, за словами експерта, ворог з початку наступальної кампанії просунувся на ≈220 кв.км, з початку тижня до 6 кв.км поблизу Яблунівки та Юнаківки, де ЗС РФ атакують силами штурмових підрозділів 83-ї та 11-ї ОДШБр, а також силами передових підрозділів 106-ї повітряно-десантної дивізії.

"Проте відомо також, що ЗСУ провели ряд контратакуючих дій на окремих ділянках, зумівши відтіснити передові підрозділи агресора на північ від Юнаківки і на південь від Олешні.

До цього противник суттєво просунувся по лінії Локня-Олешня, дійшовши північних околиць Юнаківки. Натомість Сили оборони дещо просунулися по лінії Варачине-Андріївка", — продовжує Жмайло.

Враховуючи сповільнення наступальних дій на Сумщині (в порівнянні з початком кампанії), експерт припускає що ЗСУ не тільки утримують позиції, а й починають контратакувати, що можливо за рахунок того, що ЛБЗ нестабільна, та з’являється можливість вести більш маневрені бойові дії і витіснити противника.

Чи здатен ворог захопити Суми та піти штурмом на Харків

Харків вкотре опинився під прицілом — як у буквальному, так і в стратегічному сенсі. Місто щодня зазнає ударів дронів-камікадзе, ракет і керованих авіабомб. У ніч на 11 червня Харків зазнав нової масштабної хвилі ударів дронами: загинули щонайменше 3 людини, десятки отримали поранення, пошкоджено житловий фонд і інфраструктуру.

Неодноразові нічні удари, зокрема з 85 запущених дронів, 40 було збито, інші завдали значних руйнувань. Жертви — серед цивільного населення й дітей.

На тлі масованих атак дедалі частіше виникає питання: чи планує Росія прямий наступ на Харків і чи здатна реалізувати такий сценарій?

На думку аналітиків, попри агресивну риторику й систематичні атаки, у Росії немає достатніх ресурсів для масштабного штурму Харкова.

По-перше, ЗСУ вибудували потужну оборонну лінію навколо міста — з кількома ешелонами захисту, фортифікаціями, мінними полями та добре координованими підрозділами.

По-друге, для захоплення міста такого масштабу потрібно щонайменше 100–150 тисяч військових із технікою, підтримкою авіації, боєприпасами й логістикою. Наразі РФ не демонструє наявності таких сил у прикордонних районах. За оцінками аналітиків, на Харківському напрямку зосереджено до 60 тисяч осіб — цього вистачає для тиску й локальних проривів, але не для наступу на мегаполіс.

Штурм Харкова спричинить великі втрати не лише серед військових, а й серед цивільного населення. Це загрожує міжнародним скандалом і новими санкціями проти Росії.

Хоч повномасштабний наступ наразі малоймовірний, Кремль не полишає спроб дестабілізувати ситуацію. Ворог закріпився на півночі Харківської області — у прикордонних районах навколо Вовчанська, Липців і Куп’янська. Ці позиції дозволяють проводити штурмові дії, вести розвідку й обстрілювати місто.

Крім того, Росія активно використовує терористичну тактику — систематичні обстріли критичної інфраструктури, житлових масивів і пунктів евакуації. За задумом ворога, це має змусити частину населення виїхати, а українське командування — перекинути резерви з інших напрямків.

Щодо Сум, за даними української розвідки, Росія зосередила поблизу кордонів Сумщини угруповання чисельністю до 15–20 тисяч військових. Проте наразі ця сила обмежується переважно маневреними групами, артилерією та частинами прикордонної охорони. Повноцінного ударного угруповання, здатного вести наступ на глибину області, не сформовано.

Експерти вважають, що Кремль навряд чи наважиться на масштабний наступ у напрямку Сум — зокрема через складну логістику, болотисту місцевість, велику протяжність фронту та щільну оборону ЗСУ. Але це не виключає спроб "промацати" оборону й улаштовувати прориви на окремих ділянках.

Основна функція росіян на Сумському напрямку наразі — відволікання українських резервів, тиск на тилові регіони та створення інформаційного ефекту "оточення з півночі".

Фокус також писав, що вночі на 11 червня було гучно і в Росії. Жителі Котовська Тамбовської області чули щонайменше 15 вибухів. У місті працювали засоби ППО, дрони, зі слів очевидців, летіли до місцевого порохового заводу.