Литва "ніколи не відмовиться" від ідеї, що Україна має бути в НАТО — Шакалене

Від Вашингтона до Варшави зростає кількість політиків, які прагнуть зачинити двері перед надіями України навступ до НАТО, але одна з найбільш вразливих країн Альянсу наполягає, що сподівання Києва не повинні бути розбиті.

Міністр оборони Литви Довіле Шакалене заявила Politico, що Литва "ніколи не відмовиться" від ідеї, що Україна має бути в НАТО.

Литва вважається однією з країн, найбільш вразливих до можливого нападу Росії через Сувальський коридор — малонаселену ділянку землі на кордоні з Литвою і Польщею, яка розділяє російський ексклав Калінінград і союзника Росії — Білорусь.

Бруно Каль, голова зовнішньої розвідки Німеччини, попередив, що російський лідер Владімір Путін може напасти на вразливі країни Балтії, такі як Естонія, що є повторенням тактики, застосованої у 2014 році для захоплення Криму в України.

"Ми абсолютно впевнені, і у нас є розвіддані, які це підтверджують, що Україна — це лише крок на шляху на захід", — сказав Каль, додавши, що у "Москві є люди, які більше не вірять, що стаття 5 НАТО працює. І вони хотіли б це перевірити".

Президент США Дональд Трамп виключив можливість вступу України до НАТО в рамках своїх зусиль, спрямованих на укладення мирної угоди у війні шляхом зміни американської політики щодо Москви. Його підтримують прокремлівські члени НАТО Угорщина і Словаччина, а новообраний президент Польщі Кароль Навроцький також заявив, що не дозволить Україні приєднатися до Альянсу.

Але Шакалене наполягає на тому, що остаточне рішення про те, яка країна приєднається до Альянсу, має бути за Альянсом, а не за Путіним.

"Якщо хтось інший, окрім Альянсу, вирішуватиме, хто є його членом, то довіра до Альянсу буде серйозно підірвана", — сказала вона.

Обережність щодо України, спричинена політикою Трампа, була помітна у внутрішніх дебатах у НАТО щодо того, чи варто запрошувати президента України Володимира Зеленського на цьогорічний саміт лідерів у Гаазі в кінці червня. За попередньої адміністрації США під керівництвом Джо Байдена такого питання не виникало — тоді із задоволенням запрошували Зеленського на найвищі зустрічі, хоча й не дуже схвалювали ідею приєднання України до НАТО.

Литва наполягає на тому, щоб Зеленський був там.

"Я б не підтримала його відсутність у Гаазі", — зазначали Шакалене.

У вівторок, 10 червня у Києві заявили, що Зеленського запросили на саміт.

Голова Альянсу Марк Рютте прагне мінімізувати конфлікти з Трампом і зосередити увагу саміту на узгодженні нової цілі щодо оборонних витрат для країн НАТО, підвищивши її до 5 відсотків ВВП замість нинішньої мети у 2 відсотки.

Шакалене заявила, що ця мета має бути досягнута у 2030 році — на два роки раніше, ніж пропонує Рютте, підтримуючи подібні прагнення інших країн на передовій, які хочуть швидко збільшити видатки Альянсу для стримування Росії.

"Це було б перемогою для всіх нас", — додала вона.

Шакалене також застерегла, що частина збільшення оборонних витрат НАТО має бути спрямована на озброєння України.

"Відновлення української армії базується не на деклараціях, а на реальних можливостях", — вважає Шакалене.

Шакалене попередила, що війна Росії проти України є частиною ширшої стратегії дестабілізації.

"Новий альянс Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану дуже ефективно співпрацює у своєму плані покінчити з існуючим світовим порядком. Сполученим Штатам та їхнім союзникам і партнерам, можливо, доведеться стримувати, а за необхідності — одночасно перемагати і Росію, і Китай", — підсумувала міністр оборони Литви.

Про перспективи для України в питанні отримання запрошення на вступ до НАТО розповів Володимир Кравченко в статті "Запрошення України до НАТО. Чи увірветься вітер змін у кватирку можливостей".