Перу шукає нові ринки збуту для лохини через мита США - ключовим напрямком стає Китай

Популярна у всьому світі ягода - лохина, яку у великих обсягах вирощують у Перу, набуває нового оптового покупця. Країни, на які впливають навіть не дуже великі обсяги мита,  які впроваджують США, шукають нові ринки збуту, які б дозволили заробляти, а не втрачати.

Перу починає повертатися обличчям до Китаю, з яким підписана, а минулого року ще й оновлена, угода про вільну торгівлю.

Про це 11 червня пише Reuters.

У пустелі Піско, приблизно за 250 км на південь від Ліми, височіють ряди генетично інноваційної лохини сорту Eureka Sunset — до двох метрів заввишки, що створює ефект контрасту з піщаними дюнами. Цей південноамериканський оазис лохини давно постачав ягоди на полиці супермаркетів США, проте останні місяці показали: Штати, ввівши 10 % мито на перуанські товари, починають втрачати цей ринок. 

«Частка експорту буде перерозподілена на користь інших ринків», — зазначив Міґель Бентін, генеральний директор великого виробника Valle y Pampa, який почав вирощувати лохину у 2012 році — тоді врожай становив лише десяту частину від нинішнього. У пустелі традиційно вирощували виноград для бренді піско — основи коктейлю Pisco Sour, але виробники лохини змінили ландшафт, бурячи свердловини глибиною до 100 метрів і залучаючи працівників для догляду за плантаціями.

Основні виробники, такі як ферма Valle y Pampa, досі постачали до США близько 60 % ягід (решта — до Європи), цього року вже готуються до першої значної відправки до Китаю. Виробники лохини шукають нові ринки збуту, оскільки виробництво зростає, а їхній головний клієнт — Сполучені Штати — веде тарифну торгову війну з партнерами в усьому світі.

Китай має величезний попит і збудував новий глибоководний мегапорт Чанкай поблизу Ліми, який який став ключовим аргументом. Прямі рейси з Гуанчжоу, які відкрилися у квітні, лише підсилюють розвиток цього маршруту, бо удвічі скоротився час морських перевезень через Тихий океан: з 40 до 20 днів. 

Це сталося після того, як Діна Болуарте й Сі Цзіньпін під час офіційного візиту у 2024 році підкреслили стратегічне партнерство — від порту до технологічної співпраці.

Китай вже став одним з найбільших економічних партнерів Перу — торгівля уже сягає $36 млрд на рік і зростає, особливо в експорті міді, агропродукції й інфраструктури, тому не дивно, що і популярну ягоду тех постачатимуть у Китай у великих об'ємах.

Незважаючи на активний поворот до Китаю, аналітики зазначають: навряд чи він витіснить США як головний ринок перуанської лохини, принаймні наразі. Китай виробляє власну лохину довший сезон, а експорт до Штатів залишається значним.

«Пошук нових ринків в Азії, Європі та Океанії для сільськогосподарського експорту активізувався», — заявила в середині травня міністр зовнішньої торгівлі й туризму Перу Урсула Леон. Вона пояснила, що мита США можуть сповільнити стрімке зростання експорту лохини, який минулого року приніс країні понад 2,3 мільярда доларів. Очікується, що під час збору врожаю 2025–2026 років виробництво зросте на 25% — до 400 тисяч тонн.

«Якщо мито США залишиться в силі, це призведе до скорочення поставок, особливо в сільськогосподарському, текстильному й гірничому секторах», — додала Леон після зустрічі з адміністрацією Трампа. Вона назвала Індію, Індонезію та Китай перспективними ринками. Перу веде переговори щодо скасування мит, які, на її думку, порушують умови зони вільної торгівлі.

Для США введення мит може обернутися зростанням цін і дефіцитом у менших мережах, що покладаються на імпорт, попереджають експерти . Для Перу ж це сигнал: старий ринок — дорогий, а новий — відкритий. Американські споживачі зможуть бути лише спостерігачами, коли переорієнтація на Китай стане реальністю.

Нагадаємо, у 2024 році Україна закликала країни Південної Америки та Карибського регіону почати активну співпрацю з Україною на вигідних умовах. “Україна має великий досвід у безпековій сфері, а також у протидії гібридним загрозам, таким як дезінформація та кібератаки”, – вказано у повідомленні МЗС.

Під час війни Україна змогла розвинути високотехнологічний військовий сектор, а також новітні розробки у сільському господарстві. “Як один з лідерів цифровізації в Європі, Україна готова допомогти вашим державам цифровізувати урядування, банкінг та надання держпослуг. Це лише деякі зі сфер, де співпраця з Україною принесе переваги”, – цитує МЗС пропозицію очільника зовнішньополітичного відомства України.