"Зелені чоловічки" та перевірка терпіння НАТО: які сценарії готує Росія для захоплення країн Балтії

Росія може розпочати нову фазу гібридної агресії – цього разу проти країн Балтії. За даними німецької розвідки, Кремль має на меті перевірити рішучість НАТО, уникаючи при цьому відкритої війни, але використовуючи тактику тиску, протестів та контрольованого хаосу.

"Телеграф" проаналізував, що відомо про можливі сценарії такої ескалації. Політолог Олексій Якубін пояснив, чому голова BND міг зробити таку заяву, а також які побоювання справді існують у Європі.

"Зелені чоловічки" в Естонії

Голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль заявив, що Росія розглядає можливість гібридного втручання на території Естонії. Про це він сказав в подкасті Table Media, пише Reuters. За його словами, у Кремлі переконані: колективна оборона за статтею 5 НАТО більше не є непорушною. Тому перевірка реакції Альянсу – лише питання часу. Нагадаємо, згідно з 5 статтею колективного договору країн-членів НАТО, у випадку нападу Росії на одну з таких держав, інші країни зобов’язані надати їй військову допомогу, якщо це буде необхідно.

"Їм не потрібно для цього відправляти армії танків. Достатньо відправити маленьких зелених чоловічків до Естонії, щоб захистити нібито пригноблені російські меншини", – зауважив німецький чиновник.

За даними BND, Москва не планує класичної воєнної кампанії, а натомість готується до "обмежених конфронтацій", які не викличуть негайного реагування США. Така тактика вже була застосована під час анексії Криму у 2014 році. Тоді російські військові у формі без розпізнавальних знаків, відомі як "зелені чоловічки", захоплювали адміністративні будівлі.

Політолог Олексій Якубін у коментарі для "Телеграфа" зазначив, що дедалі частіше європейські уряди, особливо на півночі й сході, обговорюють імовірність такого сценарію. За його словами, той факт, що Росія застрягла в Україні, певною мірою стримує її, однак зміни у геополітичній ситуації, зокрема можливе обрання нового президента США з іншим баченням ролі НАТО, викликають додаткову тривогу серед країн Балтії.

"Це породжує занепокоєння, що Росія, бачачи глухий кут в Україні, може вдатися до провокацій проти балтійських країн", – сказав Якубін.

На думку Якубіна, попри всі ризики, більшість представників таких ключових країн НАТО, як Франція чи Німеччина, вважають цей сценарій малоймовірним. Він також нагадав, що голова BND невдовзі йде у відставку, і подібні гучні заяви можуть бути пов’язані саме з цим.

Сценарій дестабілізації

Ексгенерал НАТО Юрген-Йоахим фон Зандрарт також вважає, що найбільш ймовірним напрямом дій Росії буде спроба захоплення обмеженої території в Естонії або Латвії під приводом "захисту російськомовного населення". У такому випадку Кремль розраховуватиме на вагання НАТО щодо застосування статті 5.

"Я вважаю такі сценарії найбільш ймовірними. Путін може це зробити, щоб перевірити альянс і побачити, як далеко йому дозволять зайти. І саме тут вкрай важливо, щоб НАТО діяло рішуче та негайно", – заявив він.

На його думку, небезпека полягає в зоні Сувалкського коридору – вузького перешийка між Литвою та Польщею, який з’єднує Балтію з рештою країн НАТО. Його перерізання з боку Калінінграду та Білоусі може відрізати Латвію, Литву та Естонію від підкріплення.

"Ми вже не в мирному часі. На цьому етапі нам потрібна воля, довіра та впевненість усіх учасників — політиків, суспільства, організацій безпеки, ЄС та НАТО — щоб визначити, спланувати, продемонструвати та відпрацювати наші можливості для дій. Якщо ми визнаємо загрозу, ми повинні її відбити, а не шукати виправдань, чому ми зараз не можемо ефективно захистити наші країни. Я хотів би бачити більше сміливості та креативності в цьому відношенні", – зауважив ексгенерал.

Моделювання від НАТО

За інформацією німецького видання "Bild", у НАТО розглядають два ключові сценарії:

1. Захоплення Готланда – стратегічного шведського острова, який дає контроль над Балтійським морем;
2. Агресія проти країн Балтії – через гібридні методи, навчання в Білорусі, провокації та військовий наступ.

Секретний документ Бундесверу, згаданий у Bild, передбачає поетапне нагнітання обстановки:

• інфільтрація агентів впливу;
• інспіровані протести в Естонії, Литві та Латвії;
• масштабні навчання в Білорусі біля кордону з Польщею та Литвою;
• наступ на Сувалкський коридор;
• вторгнення під виглядом "гуманітарної операції";

Повстання в Гродно як casus belli (привід для розв’язування війни)

Австрійський політолог Густав Грессель в ефірі Bild припустив, що Росія може інсценувати повстання польської меншини в білоруському Гродні, звинуватити в цьому країни Балтії та втрутитися на "захист союзника". Це створює зручний привід для Кремля – із залученням Білорусі як плацдарму без її формальної участі у війні.

"Ключовим буде темп мобілізації Польщі й Балтії. Це визначить, чи встигне НАТО зупинити наступ", – зауважив Грессель.

Латвія впаде

Сценарій атаки Росії на НАТО передбачає десятиденне зволікання з активацією статті 5, а головну роль у захисті Балтії відіграє Бундесвер. Військова симуляція показала, що Німеччина та її танкові підрозділи можуть змінити хід конфлікту у разі фронтального наступу РФ.

Імітація можливої війни у 2027 році була розроблена Центром воєнних дій нового покоління за участі колишніх генералів США, зокрема Філіпа Брідлава та Бена Ходжеса. Метою було моделювання реакції Альянсу на наступ Росії через Білорусь, Калінінград і вже окуповану на той момент Латвію — один із найгірших сценаріїв для східного флангу НАТО.

Згідно з моделлю, Росія атакує фронтально, маючи плацдарм у Латвії, яка на момент початку подій симуляції вже вважається захопленою. Таким чином, увага в сценарії зосереджується на обороні Литви та Естонії, які залишаються без зовнішньої підтримки до моменту активації п’ятої статті НАТО через десять днів.

На п’ятий день німецький танковий батальйон у складі 44 Leopard 2 виходить на північ Литви, а до сьомого дня заходить у фланг основному російському угрупованню, що наступає з території Латвії. У результаті триденної контратаки бундесвер завдає рішучої поразки чисельно переважаючим силам противника. Попри цей успіх, симуляція показала значні втрати: Литва втрачає понад 3600 солдатів і 145 бронемашин, а Росія — понад 11 тисяч військових.

Як підкреслив Якубін, у країнах НАТО наразі існує тривожне питання: чи будуть США готові й надалі виконувати роль "парасольки" у разі реального зіткнення з Росією. На його думку, саме ця невизначеність і створює відчуття напруги в Європі та може провокувати відмінності у риториці між ЄС та США щодо оцінки реальності загрози.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Росіяпосилює військову активність поблизу кордонів НАТО, особливо у районі Фінляндії, яка приєдналася до Альянсу у 2023 році. Крім того, існує загроза вторгнення до країн Балтії, де Москва протягом багатьох років відпрацьовувала сценарії дестабілізації через дезінформацію, провокації та риторику про "захист російськомовного населення".