Літній наступ РФ почався: що робити ЗСУ і як не захитатися владі

МАСШТАБНИЙ ЛІТНІЙ НАСТУП ВОРОГА ПОЧАВСЯ

Такий висновок можна зробити на підставі того, що почалися помітні атаки на позиції ЗСУ у Запорізькій області. А також спостерігається переміщення сил і техніки у Херсонській області. Це на додачу до безперервних атак недоімперії у Харківській і Сумській областях.

Треба розуміти, що цими діями агресор майже вичерпає свій наступальний потенціал на поточний рік: на локальні атаки сили, звісно, залишаться, але на наступ по всій лінії фронту — ні. Тому ворог буде лізти, як скажений, попри втрати. Йому конче важливо за літо помітно просунутися у центрі та на півдні, захопити якісь райцентри у Дніпропетровський та Харківський (або Миколаївський) областях, щоб провести там псевдореферендуми про доєднання областей до недоімперії.

Звісно, наш Генштаб добре обізнаний про ці плани ворога і готував дії у відповідь. Сподіваємося, що вони будуть неочікуваними та результативними.

При цьому, змушений констатувати, що в нас досі не вирішені кричущі проблеми з ефективною мобілізацією (запрошення молоді на контракт майже не працює), надто повільно іде перехід ЗСУ на сучасну організаційну структуру, поповнення зброєю і технікою, насамперед, завдяки Д. Трампу, не є таким, як передбачалося.

Загалом можна констатувати приблизну рівність сторін. Тобто, ворог, радше за все, просунеться на декількох напрямках, але масштабно прорвати фронт і — головне — ввести у прорив нові сили і розширити наступ він не зможе. Так само, складно уявити, що у ЗСУ знайдеться достатньо сил і засобів, щоб, стримавши ворога, перейти у масштабний контрнаступ.

Саме ця динамічна рівновага, а також складний стан російської економіки, що погіршується, і є передумовами, що у кінці року можливі відносно конструктивні мирні переговори.

Під час літнього наступу будуть посилені удари агресора по мирних містах України. Триста-п’ятсот "шахедів" плюс п’ятдесят-сімдесят ракет різних типів на добу і так двічі на тиждень можуть, на жаль, стати нормою на наступні декілька місяців. І до цього треба бути психологічно готовими. Так само, як свого часу ми змогли призвичаїтися до відключень світла.

Важливо зауважити: зараз найбільше загиблих, поранених і руйнувань відбувається не за рахунок ворожих ракет, які наше ППО-ПРО навчилося збивати доволі надійно, а за рахунок безпілотників — "шахедів" та інших — завдяки їхній великій чисельності.

Ті мобільні антишахедні групи, які в нас були розгорнуті у 2023 році, вже не відповідають рівню загрози. Тому потрібне якнайшвидше великосерійне виробництво і розгортання наших дронів-винищувачів. Такі роботи ведуться, але вони не встигають за поточною ситуацією.

Також є сенс розглянути створення пілотованої антидронової авіації на невеликих спортивних літаках, що потребуватиме вирішення не тільки фінансово-технічних, але ще й специфічних організаційних проблем.

Літо буде гарячим. Проте підстав впадати у відчай нема. Кожен день спротиву наближує крах недоімперії. ЗСУ морально готові захищати країну і перемагати. Суспільство готове витримувати ворожі атаки й підтримувати ЗСУ. Слабка ланка в оборонному ланцюгу — наша політична система. Тому кінцевий результат залежатиме від того, чи зможе витримати навантаження цього етапу війні, не просівши суттєво, саме українська влада.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело