Не лише обстріли: які приховані небезпеки чекають на українську енергосистему влітку і чи варто купувати генератор

Літо в Україні зазвичай вважається критичним для енергосистеми. Після масованих атак минулих років країна все ще відновлює свою енергетичну інфраструктуру, а разом з цим зростає попит на електроенергію — не тільки через високу температуру, а й через обмежену здатність атомної генерації працювати в повному обсязі. У публічному просторі знову з’являються питання: чи будуть відключення, наскільки стабільною є ситуація, і чи варто вже зараз купувати генератор.

"Телеграф" з’ясував, у якому стані наразі перебуває енергетична система України, які існують ризики та чи варто витрачати кошти на генератори.

Стан української енергосистеми станом на початок літа 2025

Попри поодинокі атаки на енергетичні об'єкти, фокусованих хвиль ударів Росії по енергетичній інфраструктурі наразі не спостерігається. Про це на брифінгу Ukraine Media Center заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, ситуація складна лише в окремих точках — зокрема, є пошкодження в Києві та на півдні України, особливо в районах поблизу лінії фронту. Проте загалом ці удари мають або локальний, або випадковий характер і не несуть системної загрози енергосистемі.

Як зазначив Харченко, в літо 2025 року Україна входить у значно кращому стані, ніж торік. Було відновлено значну частину потужностей, більш чітко сформовано графіки ремонтів, щоб запобігти перевантаженню та вчасно реагувати на загрози. Крім того, активно розвивається нова генерація, що дозволяє збалансувати систему навіть у разі ускладнень.

Окрему роль, на думку експерта, відіграють зміни, що відбулися "за лічильником" — на рівні споживачів. Ідеться про масове встановлення приватних джерел генерації та енергоефективні рішення, які стали поширеним явищем серед бізнесу й населення. Саме ці індивідуальні ініціативи вже зараз частково компенсують дефіцит у системі.

"Я не очікую жодних обмежень цього року, якщо не почнуться масовані атаки по енергетичній інфраструктурі", — наголосив Харченко. За його словами, за наявними розрахунками, обмежень для побутових споживачів не передбачається, а ймовірність обмежень для бізнесу оцінюється як низька. Водночас він визнав, що повністю передбачити ситуацію неможливо: частина інформації про стан енергосистеми засекречена, а аналітики часто змушені працювати з непрямими даними. Утім, із наявної картини випливає, що в умовах відсутності масштабних атак країна має всі передумови пройти літо без суттєвих енергетичних збоїв.

Станом на червень українська енергосистема формально працює стабільно. За словами т.в.о. голови правління НЕК "Укренерго" Олексія Брехта, внутрішнє споживання практично повністю покривається власною генерацією. Увесь імпорт — суто комерційний, він не є критично необхідним для забезпечення балансу.

"Якщо "за дужки" винести питання, чи будуть ракетні обстріли, то у мене немає сумнівів, що ми безпроблемно пройдемо літній та осінній періоди, вчасно і якісно підготуємося до зими", — заявив Олексій Брехт.

Водночас енергетики нагадують, що відновлювальні роботи на пошкоджених об’єктах тривають, а ризик нових атак залишається. Але навіть якщо російських ударів не буде, система залишається вразливою до інших викликів — зокрема, до погодних аномалій, сезонних піків споживання та планових зупинок блоків АЕС.

На нестачу потужності звертають увагу й у парламенті. Депутат від фракції "Слуга народу" Сергій Нагорняк вказав на те, що влітку частина атомних блоків традиційно виводиться в охолодження для технічного обслуговування. Через це в пікові періоди в окремих регіонах може виникати дефіцит. Вечірні години, особливо в спеку, коли навантаження на мережу різко зростає, залишаються зоною ризику. На цьому ж наголосив депутат Олексій Кучеренко, який переконаний: енергосистема фактично балансує на межі. Україна не має профіциту потужності, тож навіть без обстрілів можливі локальні відключення — тимчасові, хаотичні, пов’язані з різкими коливаннями споживання або аваріями.

Чи варто витрачати кошти на генератори

Питання купівлі генератора — це не ознака паніки, а спосіб зменшити залежність від зовнішніх факторів. У 2022–2023 роках ринок генераторів зазнав шаленого попиту, що спричинило стрибок цін. Сьогодні ситуація інша: пропозиція значно перевищує попит, ціни знизились, з’явилися знижки та розширена лінійка моделей. Але це не означає, що вибір став простішим — навпаки, різноманіття часто ускладнює рішення.

Найбільш технічно досконалими вважаються інверторні генератори. Це міні-електростанції, які працюють на основі регулятора широтно-імпульсної модуляції. Вони видають стабільну напругу, що критично важливо для чутливої техніки: комп’ютерів, медичних приладів, телеком-обладнання. Інверторні генератори зазвичай легкі, портативні, деякі моделі важать до 10 кг, що дозволяє їх легко переносити.

Їхня потужність — від 1 до 3 кВт, чого цілком достатньо для автономного живлення квартири або офісу. Але й коштують вони більше: нова модель середнього класу обійдеться у 18–27 тисяч гривень, тоді як бюджетні бензинові аналоги можна знайти від 8 тисяч.

Бензинові генератори — це класичні пристрої з двигуном внутрішнього згоряння, що працює на бензині. Вони прості в експлуатації, мають різні рівні потужності — від невеликих побутових до більш промислових. Їх часто використовують у будинках, на дачах, будівництвах. Їхня перевага — у доступності та широкому виборі. Але є й слабкі сторони: шум, потреба в постійному поповненні палива, а також складність безпечної експлуатації у міських умовах. Для квартири бензиновий генератор не підходить: він має працювати лише на відкритому повітрі, а виділення чадного газу робить його небезпечним у будь-яких закритих приміщеннях.

Альтернативою можуть стати дизельні генератори, які зазвичай вибирають підприємці або власники великих приватних будинків. Вони дорожчі, важчі, але можуть працювати довше, не перегріваючись. Дизельний генератор у 6–7 кВт коштує 70–100 тисяч гривень, і його варто розглядати як довгострокове рішення для системного забезпечення електроенергією великих об’єктів.

На окрему увагу заслуговують двопаливні генератори, які можуть працювати як на бензині, так і на газі. Це зручно і дозволяє адаптуватися до змін ринку пального. Крім того, газ, як правило, дешевший, і в разі довготривалих перебоїв його наявність може врятувати ситуацію. Такі генератори дорожчі — ціна стартує від 25–30 тисяч гривень — але за універсальністю вони не мають конкурентів.

Чи варто встановлювати генератор у квартирі — питання складне. Умовно — ні. Усі пристрої, які працюють на рідкому паливі (бензин, дизель, газ), мають бути встановлені на вулиці. Винятків не існує. Альтернативою може стати лише акумуляторна електростанція — портативна батарея, яку можна заряджати від мережі, а потім живити від неї техніку. Але їхня потужність невелика, а вартість — часто вища, ніж у звичайного генератора.

Найдоступніші моделі починаються від 4–6 тисяч гривень. Це компактні пристрої з мінімальною ємністю (до 300 Вт⋅год) та вихідною потужністю до 300 Вт. Їх зазвичай вистачає для зарядки смартфонів, планшетів, роутерів або освітлення впродовж кількох годин. Такі станції часто купують для "першого рівня" автономності — коли потрібно перекрити базові побутові потреби під час короткотривалих відключень.

У середньому сегменті, в діапазоні 8–15 тисяч гривень, представлені моделі з ємністю 400–600 Вт⋅год і потужністю від 300 до 600 Вт. Вони вже дозволяють живити не лише мобільні пристрої, а й малі побутові прилади — наприклад, холодильник, ноутбук, Wi-Fi-обладнання одночасно. Цей сегмент зараз один із найпопулярніших серед покупців — завдяки балансу ціни, мобільності й функціональності.

Вища категорія — це зарядні станції від 15 до 30 тисяч гривень, які мають ємність у межах 700–1000 Вт⋅год і потужність до 1000 Вт. Вони можуть працювати кілька годин у режимі живлення кількох пристроїв одночасно або забезпечити стабільну роботу побутових приладів у квартирі чи невеликому будинку.

Нарешті, найбільші та найпотужніші станції — у категорії від 30 до 60 тисяч гривень — здатні працювати автономно десятки годин, мають ємність понад 1000 Вт⋅год і вихідну потужність 1,5–2,5 кВт. Такі пристрої купують або для використання в приватних будинках як альтернатива бензиновим генераторам, або для підприємств, які хочуть мати безпечний резерв без шуму та вихлопів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що з початком літа та підвищенням температури в Україні зросло споживання електроенергії. Енергетики попереджають, що перевантаження мережі може спричинити тимчасові відключення електропостачання.