Після історичного тріумфу: де зараз гравці молодіжки України, які стали віцечемпіонами Євро-2006

24 Канал розповідає про шлях української "молодіжки" до фіналу чемпіонату Європи-2006, а також про те, де зараз герої України, які завоювали "срібло" європейської першості. Українська молодіжна збірна двічі у своїй історії доходила до нагород футбольного Євро.

Історичний шлях України U-21 до медалей чемпіонату Європи

Вперше це сталось у 2006-му році, і одразу діставшись до фіналу турніру. Україна виграла свою групу В, набравши 6 балів у трьох турах: перемога над Нідерландами (2:1), поразка від Італії (0:1) та звитяга над Данією (2:1).

"Синьо-жовті" вийшли до плей-оф, де у півфіналі зустрілись із Сербією та Чорногорією. В основний та додатковий час команди не визначили фіналіста Євро-2006. Натомість зустріч перейшла у серію пенальті, де точнішими були підопічні Олексія Михайличенка 5:4. У складі української "молодіжки" 11-метрові реалізували Фомін, Чигринський, Годін, Яценкот та Максимов. Єдиний пенальті України U-21 не забив Алієв. Однак суперники двічі схибили із 11 метрів, тому українська збірна пробилась до фіналу першості.

У паралельному матчі 1/2 фіналу Євро-2006 фіналістом стала збірна Нідерландів, яка у додатковий час обіграла Францію 3:2.

На жаль, у фіналі "помаранчеві" не залишили жодних шансів українським футболістам. У Порту того дня (4 червня 2006 року) забивали лише нідерландці. Господарі матчу пішли на перерву із комфортною перевагою над Україною у два голи 2:0. Дубль в українські володіння Пятова оформив Гунтелар. Добив українців вже у компенсований до матчу час Гофс, який встановив остаточний рахунок фіналу – 3:0 на користь "молодіжки" Нідерландів.

Молодіжна збірна України з футболу хоч і програла у фіналі Євро-2006, але назавжди записала себе в історію українського футболу. Це було вперше, коли наша "молодіжка" завоювала нагороди та одразу срібні.

Хто став віцечемпіоном Євро-2006

Тоді у заявку української "молодіжки" на Євро-2006 U-21 увійшло 22 виконавці.

Воротарі: Андрій Пятов, Олександр Рибка та Євген Ширяєв.
Захисники: Олександр Романчук, Дмитро Чигринський, Григорій Ярмаш, Олександр Яценко, Микола Іщенко та Дмитро Невмивака.
Півзахисники: Олександр Алієв, Тарас Михалик, Євген Чеберячко, Олександр Максимов, Андрій Оберемко, Адріан Пуканич, Олексій Годін, Сергій Пилипчук та Олександр Ситник.
Нападники: Артем Мілевський, Руслан Фомін, Максим Фещук та Іван Кривошеєнко.

Зверніть увагу! Одразу двоє українців увійшли у п'ятірку найкращих бомбардирів молодіжного Євро-2006. Артем Мілевський та Руслан Фомін забили по 2 голи у 5-ти зіграних матчах.

Де зараз українські гравці, які завойовували "срібло" Євро-2006 (U-21)

ГОЛКІПЕРИ. Розпочнімо із голкіперської позиції. Якщо Пятов та Ширяєв вже давно повішали бутси на цвях та розпочали тренерську кар'єру, то Рибка продовжує виступати в УПЛ. Олександр має контракт із київською Оболонню до кінця червня 2025-го року.

Андрій Пятов / Фото ФК Шахтар

У сезоні УПЛ-2024/2025 Рибка провів за "пивоварів" лише 3 матчі, у яких пропустив 7 голів (сумарно 270 ігрових хвилин). У поєдинку проти Руха вивів команду із капітанською пов'язкою. Майже в усіх інших іграх Оболоні Рибка був на лаві запасних.

Ширяєв закінчив футбольну кар'єру у 2017-му та почав працювати тренером воротарів у структурі одеського Чорноморця (до 30 червня 2024 року). Натомість Пятов попрощався із футбольною кар'єрою влітку 2023-го та працює голкіпером воротарів у донецькому Шахтарі.

Наставники та закордонний досвід

ЗАХИСНИКИ. Найтитулованішим у цій когорті колишніх оборонців є колишній футболіст донецького Шахтаря та каталонської Барселони Дмитро Чигринський. Вихованець львівських Карпат у липні минулого року став вільним агентом, а 1 лютого 2025-го року офіційно завершив кар'єру.

Була інформація, що Чигринський був у розташуванні Олександрії, де не входив у тренерський штаб тоді ще Руслана Ротаня. Дмитро просто приїхав у команду, аби набратись тренерського досвіду зі сторони.

Чигринський практикувався в Олександрії / Скриншот із інстаграму Панкова

Микола Іщенко хоч і закінчив професійну кар'єру у липні 2023-го, але остаточно не відійшов від футболу. Декілька місяців працював асистентом тренера у Звягелі (20 червня – 13 вересня 2023-го). Після чого продовжив свою тренерську кар'єру на цій же посаді у Дніпро-1, який ще тоді існував (14 вересня 2023-го – 30 червня 2024-го). Із середини жовтня минулого року по 10 червня 2025-го року був помічником головного тренера у полтавській Ворсклі, яка вперше у своїй історії вилетіла у Першу лігу за підсумками сезону УПЛ-2024/2025.

Григорій Ярмаш теж подався у тренерську роботу після завершення кар'єри футболіста (1 липня 2017-го). Останнім його клубом стала луганська Зоря, де він і здобув перший тренерський досвід. Одразу після закінчення кар'єри Ярмаш став помічником головного тренера Юрія Вернидуба (62 гри), де пропрацював два наступні роки. Після чого перейшов на посаду тренера із фізичної підготовки "мужиків". Попрацював пліч-о-пліч із Юрієм Вернидубом (16 поєдинків) та Віктором Скрипником (102 матчі).

Із липня 2022-го по 20 грудня 2023-го років Григорій Ярмаш працював на ідентичній посаді у полтавській Ворсклі, яка для ексзахисника теж не була чужою командою. Із грудня 2023-го перейшов працювати у харківський Металіст 1925 – до 27 липня 2024-го року.

Дмитро Невмивака – закінчив кар'єру у 2018-му, після чого був асистентом у запорізькому Металурзі (із жовтня 2024-го по 28 квітня 2025-го).
Олександр Яценко – ексфутболіст, який завершив кар'єру у 2021-му році, та розпочав тренерську діяльність. Був скаутом Вікторії, потім працював асистентом тренера в Альянсі, а від 1 липня 2022-го обіймає ту ж посаду у німецькому клубі Монгайм.
Олександр Романчук – повішав бутси на цвях взимку 2015-го року. Останнім клубом була полтавська Ворскла.

Медіафутболісти, тренери та рятівник Полісся

ПІВЗАХИСНИКИ: Олександр Алієв та Тарас Михалик повішали бутси на цвях у 2021-му році. Обидва ексфутболісти не стали тренерами, але залишились у футболі. Щоправда, тут є один нюанс. Обидва перейшли у медіафутбол. Михалик доєднався до Ruh Media Team, а Алієв став гравцем київського клубу IGNIS.

Відзначимо, що після початку повномасштабної війни в Україні Алієв став на захист рідної країни. Колишній динамівець розповідав, що із перших днів повномасштабного вторгнення він пішов у 129-й батальйон на Оболоні. Зараз Алієв є у 112-й бригаді, але нині просто відкомандирований в інший підрозділ. В Росії проти нього навіть відкрили кримінальну справу та оголосили в розшук.

Мілевський та Алієв грають за медіакоманду IGNIS / Фото клубу

Олександр Максимов розпочав тренерську діяльність у 2018-му році, коли став тренером "молодіжки" донецького Шахтаря (до кінця червня 2023-го). Після чого спеціаліст змінив Шахтар на черкаський ЛНЗ, де перейшов на посаду асистента головного наставника Олександра Ковпака (5 ігор).

Взимку минулого року колишній півзахисник збірної України перебрався у структуру житомирського Полісся. Із 1 січня 2024-го по 11 травня 2025-го років працював на посаді асистента головного тренера у юнацькій команді "вовків" U-19 (поруч із Геннадієм Литовченком, 23 матчі). У травні поточного року Максимов на два останні тури в УПЛ очолив головну команду Полісся. Сталось це після звільнення Імада Ашура. Під керівництвом 40-річного тренера зграя "вовків" виграла боротьбу за останнє четверте місце у єврокубках (Ліга конференцій) у львівських Карпат і криворізького Кривбаса.

Максимов був виконувачем обов'язків у Поліссі / Фото житомирського клубу

Однак такий крутий результат не переконав Геннадія Буткевича запропонувати Максимову посаду головного тренера Полісся, а не виконувача обов'язків. Натомість головну команду "вовків" очолив Руслан Ротань, а Олександр Максимов став наставником Полісся-2.

Євген Чеберячко – закінчив кар'єру у 2017-му. Його останнім клубом став Дніпро-1.
Андрій Оберемко – експівзахисник, який у 2019-му розпочав тренерську кар'єру. Працював помічником тренера у юнацькій команді Маріуполя U-19, а із липня 2023-го Оберемко є головним тренером "молодіжки" Лівого Берега.
Адріан Пуканич – чинний футболіст, який попри солідний вік (41 рік) виступає за професійну команду. Грає за Севлюш із серпня 2022-го, куди перейшов на правах вільного агента.
Олексій Годін – колишній футболіст донецького та запорізького Металурга, який із 2018-го став тренером. Був асистентом головного тренера у Металург Запоріжжя (5 жовтня 2018-го по 7 жовтня 2019-го), а потім був призначений виконувачем обов'язків (до кінця червня 2020-го, 20 ігор). Із вересня по кінець грудня 2020-го року працював головним тренером Руха-2. У 2021-му році провів 8 матчів на чолі Кременя.
Сергій Пилипчук – колишній лівий вінгер, який після закінчення кар'єри подався у тренери. Працює тренером у Польщі.
Олександр Ситник – працював в академії Шахтаря та був тренером команди "гірників" U-17. Із січня 2024-го по 23 жовтня того ж року Ситник працював помічником Сергія Долганського у полтавській Ворсклі. Із лютого 2025-го Ситник став тренером збірної України U-17, а із квітня поточного року – у збірній України U-16.

Мілевський возз'єднався із "Кєнтом"

НАПАДНИКИ: Артем Мілевський – найуспішніший форвард тієї "молодіжки". Колишній динамівець закінчив кар'єру у вересні 2021-го року. Після чого не став тренером та навіть довів себе до критичного стану. Мілевський мав серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема, зловживав алкоголем, що призвело до перебування в реанімації. Другі та президент Динамо вивели Артема із цього стану. Тепер ексфорвард є учасником медіакоманди "IGNIS", де грає зі своїм "Кєнтом" Алієвим.

Мілевський у медіакоманді IGNIS / Фото київського клубу

Максим Фещук – нинішній головний тренер Фенікс-Маріуполь (об'єднання двох клубів). Очолював Січ Добряни та був героєм медійного клубного проєкту на ютубі.