Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил

Які давні міри, якими користувалися українці й можна зустріти в усній народній творчості, розповідає 24 Канал.

Які міри можна зустріти в приказках та казках

Сучасною метричною системою ми користуємося не так давно – з 1927 року. В Радянському Союзі вирішили остаточно перейти на нові мірила, уніфікувавши їх з європейськими, але нові, тобто сучасні міри, вводилися на наших теренах з кінця ХІХ століття.

Цікаво! 20 (8) травня 1875 року 17 країн підписали Міжнародну метричну конвенцію "На всі часи, для всіх народів". Серед країн була і Російська імперія.

Проте, раніше користувалися іншою метричною системою, і ці міри залишилися у казках, прислів'ях та приказках. Їх називали – народною метрологією, оскільки міри формувалися чи від довжин людського тіла, чи від зусиль, яких людина докладає.

Перевірте себе, чи звертали ви увагу на ці міри й скільки це у сучасних мірилах.

Народні міри маси

Золотник – 4,26 грама
Гривня – 400 грамів
Безмен – 1 кілограм
Пуд – 16 кілограмів
Корець – 1 центнер
Ласт – 72 пуди – 1152 кілограми
Гилетка – 25 кілограмів
Фунт – 400 грамів.

Приклади з казок:

"Чабанець" – хлопчик був такий сильний, що грався каменем, вага якого була 8 пудів. Він переміг змія, який перевертав каміння по 30 пудів.
"Іван Богданець" – в Івана була палиця залізна у 100 пудів
"Два брати" – у багатого в коморі було 200 пудів пшениці.
"Кирило Кожум'яка" – у Кирила була булава пудів з 10, якою він поборов змія.

А ось, що можна зустріти у приказках:

Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти.
Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.
Дурний, як сто пудів диму.
Бабина гривна, всім людям дивна.

Народні міри об'єму та ваги:

Мірка – дерев’яної посудини, якою найчастіше міряли зерно, близько 100 літрів
Відро чи цебро – до 10 літрів
Мішок чи міх – до 50 кілограмів
Копа – 60 одиниць.

Найменшими мірами місткості сипких речовин були "пригорща", "жменя", "горстка", "пучка".

А ось, що з цими мірами можна зустріти:

Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.
Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей (Щедрик).
Більше як пів копи лиха не буде.
За три копи куплена, на пів боку луплена (казка "Коза-дереза").
Пушка духу, мішок смороду.

Чи не найчастіше можемо зустріти міри довжини:

Сажень – 2,13 метри
Вершок – 4,445 сантиметра
Аршин – 75 сантиметрів
Лікоть – 46 сантиметрів
П'ядь – 17 – 20 сантиметрів
Верста – 1,0668 кілометрів
Миля – 7,5 кілометра
Дюйм – 2,5 сантиметра

Міри на основі людського тіла / probapera.org

Давні міри у казках та приказках

А тепер пригадайте казки, які читали у дитинстві й на міри не звертали увагу:

"Про правду і кривду" – люди носили воду за 30 – 40 верст тому, що чорт висушив болото.
"Бідний вовк" – кравець міряв вовка аршином, "і вздовж аршин, і вшир аршин".
"Ох" – ліс 4 милі на всі 4 сторони.
"Летючий корабель" – чоловік міг застрелити птаха, який сидить за 100 миль від нього.
"Мудра дівчина" – піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.

А ще ці міри фігурують у багатьох приказках:

Бачити на сажень крізь землю.
Коса сажень в плечах.
Сім верст до небес і все пішки.
До біди сім верст.
Сім верст пішки для однієї кишки.
За сім верст киселю́ ї́сти.
Штири милі пішки за кавалок кишки.
Міряти на свій аршин.
Всіх під один аршин міряє.
Аршинний товар.
Аршин на піджак, а два — на латки.
Баба сім миль з-за пекла.
Від горшка два (три) вершка.

А ще часто можемо зустріти слова – купа, гурт чи громада. Ними обраховували кількість людей, часто для прийняття важливих рішень:

В купі й беззубий собака гавкає.
Як роблять у купі, не болить у пупі.
Гуртом і каша краще їсться.
В гурті робити – як із гори бігти.
Гуртом добре й батька бити.
Гуртом і чорта поборемо.
Гуртом можна і море загатити.
Гурту і вовк не страшний.
Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.
Більша громада, як одна баба.
З громади по латці – голому свитка.
З громади по крихті – голодному пиріг.
За добру громаду варто і головою наложити.
Що громада забажає, того і пан не поламає.
Громада – великий чоловік.

Це далеко не усі міри, які побутували на теренах України. Крім того, були регіональні як назви, так і міри, і вони могли різнитися за кількістю.

Таку метричну систему можна зустріти й у художній літературі ХІХ – початку XX століття.

І сьогодні у селах можна почути давні міри, якими подекуди користуються селяни, наприклад, мірка – копа яєць до Великодня.