Україні за президентства Навроцького потрібно керуватися принципом «більше конструктиву, менше провокацій» — політолог

Під час президентської виборчої кампанії в Польщі тема України стала тригером для поляків. Якщо в перший рік повномасштабної війни РФ проти України польські політики змагалися в тому, хто більше підтримує нашу країну, то нині навіть чинний мер Варшави та кандидат у президенти Рафал Тшасковський від партії "Громадянська коаліція" використовував тему українців у Польщі для того, щоб увійти в електоральне поле правих політсил, наголошує політолог-міжнародник Олександр Шевченко у статті"Як Україні говорити з новим президентом Польщі Навроцьким".

За його словами, частково це об’єктивна зміна, спричинена загальносвітовими правими трендами, а також соціальним шоком від суттєвого напливу значної кількості мігрантів.

У лютому минулого року  ZN.UA уже писало про катастрофу у польсько-українських відносинах, викликану серією дуже гучних скандалів, зокрема, протягом 2023 року.

Автор статті стверджує, що ці скандали (падіння ракети в Пшеводуві та реакція на це України, жорстка реакція колишнього посла України в Польщі Василя Зварича на слова речника польського МЗС Лукаша Ясіна щодо Волинської трагедії,  виклик посла Польщі до МЗС України Бартоша Чіхоцького в день пам’яті Варшавського повстання, блокада кордону, тощо),  а також відсутність позитивних меседжів від нашої країни  фактично допомогли правим силам у Польщі на цьогорічних президентських виборах. 

"Таким позитивним меседжем могло би стати довгоочікуване розв’язання проблеми Волинської трагедії у 80-ту річницю цих подій у липні 2023 року. Цього у Польщі чекали (не лише праві чи їхні прихильники), і, здавалося, що час закрити це питання настав. Тим паче в умовах війни Польща очевидно не вимагала б якогось широкого вшанування пам’яті", - вказує Шевченко.

Політолог наголошує, що звернення президента України з визнанням конкретних злочинів на Волині за часів Другої світової війни та оголошення щодо негайного розблокування можливості для польських дослідників провести ексгумації могли б докорінно змінити суспільні настрої в Польщі щодо нашої країни.

Окрім цього, стверджує автор статті, це б позбавило можливості політичні сили Польщі здійснювати політичні маніпуляції цією темою.  Однак, Шевченко вказує, що, на жаль, цю можливість було втрачено. 

Прессекретар МЗС Польщі (2021–2023), член Товариства "Польсько-Українське Примирення" доктор Лукаш Ясіна в коментарі ZN.UA підтвердив це та вказав, що проблеми у польсько-українських відносинах після 2022 року, — це ті, що виникли раніше, однак вони не були вирішені. За його словами, мова йде про досі актуальні для Польщі історичні проблеми.

"Вони уже були причиною конфліктів у двосторонніх відносинах раніше. У нас уже були на цьому тлі кризи в 2016 та 2018 роках", - зазначає Ясіна.

Шевченко заявляє, що в часи президентства Кароля Навроцького, який здобув перемогу у другому турі президентських виборів у Польщі, та менші ніж за два місяці вступить на посаду глави держави, маючи гіркий досвід у відносинах із Польщею, Україні варто керуватися принципом "більше конструктиву, менше провокацій".

Політолог-міжнародник радить українським чиновникам відмовитися від "дотепних" жартів над Польщею у соціальних мережах,від візитів на кордон для переговорів із делегацією Польщі, коли остання не підтвердила прибуття своєї делегації, а також звинувачень цієї країни в грі на РФ з трибуни Організації об'єднаних націй. 

 "У практичній площині такі демарші нічого не дають, але завдають відчутної шкоди сприйняттю України в польському суспільстві та довірі до України серед польських політиків", - додає автор. 

Як повідомлялося раніше, після перемоги на президентських виборах Кароль Навроцький заявив, що готовий до співпраці з Україною, однак згадав про необхідність вирішення "історичних питань".