Від фортифікацій до банківського лобі: аграрії прифронтових територій вимагають справедливості на комітетських слуханнях

Представники Всеукраїнської Аграрної Ради долучилися до комітетських слухань у Запоріжжі на тему «Актуальні проблеми аграріїв на прифронтових територіях». Захід об’єднав сільгоспвиробників, народних депутатів, представників виконавчої влади та експертної спільноти задля відкритого обговорення критичних викликів, з якими стикаються аграрії в зонах наближених до бойових дій та окупованих територіях.

У слуханнях взяли участь голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду та заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький.

Одним із найгостріших питань стали боргові зобов’язання аграріїв, що втратили свої господарства через окупацію.

Олексій Шурхал, аграрій, поділився власним досвідом: "Я залишив усе в окупації, і таких, як я, хто має кредити, дуже багато. Ми дуже сподівалися, що прийнятий у березні закон про замороження кредитів буде підписаний, але вже третій місяць нічого не відбувається. Банки забирають останнє, незважаючи на форс-мажорні обставини війни”.

Аграрії обурені тим, що Президент вже три місяці не підписує Закон України «Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» (№ 4340-ІХ).

"Люди, які втратили свій бізнес на окупованих територіях і переїхали, на жаль, стикаються з дуже негативною історією від держави, коли їм починають надходити вимоги про повернення кредитів та відсотків. Банки заробили 103,7 млрд грн чистого прибутку у 2024 році. За нашими розрахунками, заморозка кредитів коштувала б банкам лише 3 млрд грн — це мізерна сума порівняно з їхніми прибутками. Але банки тиснуть, щоб Президент не підписував цей закон", — наголосив аграрій Сергій Рибалко та закликав голів обласних військових адміністрацій звернутися до Президента з вимогою щонайшвидше підтримати постраждалих аграріїв.

Проблема перереєстрації окупованих підприємств також була піднята аграріями, які релокувались.

"Коли підприємство релокується з окупованої території, до нього миттєво приходять контролюючі органи та починають вимагати звітність і виконання приписів законодавства, як у мирний час. Наприклад, щодо попередження працівників про звільнення за два місяці. Пояснення, що підприємство було окуповане та припинило свою діяльність, що ніхто не міг цього передбачити завчасно, що самих працівників не завжди можливо знайти, — не працюють. Те саме стосується й податкової звітності: як її можна було вчасно подати, якщо сама податкова на окупованій території не працювала, не було Інтернету, а у багатьох випадках документи чи бухгалтер залишилися на окупованій території? Потрібно терміново внести зміни до Податкового кодексу, Кодексу законів про працю тощо, щоб усе це врахувати", — зазначив учасник ВАР Олег Каліман.

Питання будівництва фортифікаційних споруд на сільськогосподарських землях та необхідність компенсації аграріям — ще одна гостра проблема прифронтових територій.

Володимир Голованьов, аграрій з Донецької області, розповів: "У когось війна почалася три роки тому, а у когось вона йде вже 12-й рік. І фортифікації почали будуватися ще в 2014 році. Я б поділив цей процес на три етапи. У 2014 році, коли фортифікації будувалися на Донеччині та Луганщині, ми майже не звертали на них уваги, оскільки це стосувалося 5–20 гектарів. У 2022 році, з початком повномасштабної війни, споруди почали будуватися набагато активніше. І, звісно, навіть коли це відбувалося за тиждень-два до збору врожаю, що призводило до його знищення, на це ніхто не звертав увагу. Це вже призвело до знищення близько 50–150 гектарів по судніх господарствах. У 2025 році, на третьому етапі, з березня місяця почалося будівництво фортифікацій, які, я знаю, є і на Херсонщині, і на Одещині. Вони практично відрізають цілі масиви земель, де лінія оборони завширшки 200 метрів, та унеможливлює проїзд до них. Це вже тисячі гектарів. Але при цьому аграрії змушені сплачувати за землю під фортифікаціями орендну плату пайовикам, а іноді ще й податки державі. Зараз ВАР працює над законопроєктом, який повинен це вирішити. Важливо, щоб народні депутати щонайшвидше ухвалили відповідний закон — дуже чекаємо”.

Аграрії також розкритикували нещодавні ініціативи щодо обмеження експорту олійних культур, таких як ріпак та соняшник.

"На жаль, сьогодні переробні підприємства активно лобіюють обмеження експорту олійних культур. Це призведе до зниження ціни. В умовах, коли соняшник є однією з небагатьох культур, які можна вирощувати на прифронтових територіях, що потерпають від посухи, обмеження ціни буде катастрофою", — заявив Сергій Рибалко, закликаючи Міністерство аграрної політики та продовольства України та профільний комітет Верховної Ради виступити проти таких обмежень.

Нинішні заходи державної підтримки не відповідають масштабам викликів, з якими стикаються сільгоспвиробники на прифронтових територіях.

"Ми зараз говоримо про необхідність підписання закону про мораторій на стягнення за кредитами окупованим підприємствам, але повинні говорити про їхнє списання, оскільки можливості до їх повернення немає. Крім того, це жахливо, що держава не лише не компенсує втрати від фортифікацій, а й змушує аграріїв сплачувати податки за землю, яку з юридичної точки зору відібрали у пайовиків без жодних підстав. Необхідно терміново прийняти закон, який введе все це в правове поле та дійсно врегулює ці питання", — резюмував проблеми агросектора заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Завершуючи слухання, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду пообіцяв всебічну підтримку аграріям прифронтових територій. Він зазначив: "Усі проблеми зафіксовано. Прийматимемо рішення, спрямовуватимемо їх на прем’єр-міністра, до уряду та до міністерств, дотичних до цих питань, аби знайти шляхи їх вирішення”.