Захоплення лівобережжя України в 2026 році: чи дійдуть російські війська до Дніпра

Є щонайменше чотири причини, чому мрія Путіна про окупацію всієї лівобережної України вже в наступному році ніколи не втілиться в життя.

Росія планує у 2026 році окупувати всю територію України по лівому березі річки Дніпро, а також Одещину та Миколаївщину, щоб відрізати Україну від моря, заявив заступник керівника Офісу президента України полковник Павло Паліса.

Росія ставить перед своїми військами настільки амбітні цілі, тому що захоплення території України є її основною задачею, яку вона намагається вирішити з 2014 року. Якщо тоді, в 2014 році, це було гібридне захоплення шляхом створення "народних республік" під керівництвом Суркова, то в 2022-у почалося повномасштабне вторгнення. От тільки окупанти недооцінили можливості України і переоцінили свої, тож все затягнулося. А так, задача Москви залишилася незмінною – окупація території України.

Чому росіяни впевнені, що зможуть окупувати лівобережжя України до кінця 2026 року, не зрозуміло. Достатньо подивитися на темпи просування російських військ та ресурси Росії, і стане очевидно, що немає жодних підстав говорити про наявність у окупантів потенціалу захопити лівобережжя в 2026 році.

Загалом, якщо подивитися на ситуацію, яка складається з російським військово-промисловим комплексом і забезпеченням російських військ, можна сказати більше: Росія зараз перебуває у точці неповернення в питанні виснаження. І літня наступальна кампанія Росії 2025 року буде максимумом, який може продемонструвати російське командування в проведенні загальновійськових наступальних кампаній – не тактичних операцій, а саме загальновійськової наступальної кампанії. Рівень виснаження росіян сьогодні максимальний.

Тож зараз ми спостерігаємо те саме, що й у 2022 році, коли росіяни були переконані в своїй здатності захопити всю територію України, маючи 180-тисячне угруповання військ. Зараз вони або імітують намір захоплення значних територій задля посилення позицій Росії, щоб і далі розмовляти з Україною ультиматумами, або Путін просто не готовий слухати професійну військову аналітику, якщо така є в Росії, і вірить у щось своє, ефемерне й незрозуміле.

Росія не зможе реалізувати план по захопленню лівобережжя України у 2026 році з декількох причин.

По-перше, у 2024 році російські окупаційні війська, проводячи активні наступальні дії, захопили 3200 кв км території України, маючи одні з найвищих показників втрат – більше 420 тисяч особового складу за рік. Станом на сьогодні за 2025 рік російські окупаційні війська захопили приблизно 1450 кв км і вже мають втрати особового складу близько 190 тисяч осіб. Тобто, як бачимо, у них не покращуються показники ні по окупації території, ні по втратах. Відтак, виникає питання – скільки російським окупаційним військам знадобиться часу, щоб захопити всю лівобережну Україну, якщо зараз вони захоплюють 3-3,5 тисяч кв км за рік.

По-друге, рельєфно-ландшафтні особливості кожного регіону, області та району, а також наявність великих міст та обласних центрів теж завадять планам агресора. Наприклад, Часів Яр, здавалося б, є невеликим містом, але через рельєфно-ландшафтні особливості та інші перешкоди оборонного характеру окупанти не можуть захопити це місто вже більш ніж півтора року. А це не Авдіївка та навіть не Бахмут за площею.

По-третє, наші рубежі, лінії оборони та фортифікації. У нас ешелоновані багаторівневі лінії оборони, тож, якщо ми втрачаємо якусь позицію, наша оборона не руйнується, обвал фронту не стається. Обвал нашої оборони неможливий, тому що за однією позицією завжди є нові рубежі та нові підготовлені позиції, які ми займаємо і продовжуємо тримати оборону. Ніхто не відходить на 30-50 км, аби ворог не наздогнав. Таке в нас точно відбуватися не буде.

Тому російським окупаційним військам буде вкрай важко просуватися на будь-якому напрямку, на будь-якій локації. Ми бачимо, як ворог просувається на Сумщині: йому дуже важко дається захоплення півночі цієї області, хоча вся прикордонна зона майже повністю зруйнована, там немає жодного вцілілого населеного пункту. Кожне село окупанти захоплюють із проблемами. Зараз росіяни контролюють близько 190 кв км на Сумщині, і це – їхнє досягнення за більш ніж три місяці, а на Харківщині рік тому таку саму площу вони захопили за місяць. І це при тому, що зараз угруповання російських військ вдвічі більше. Тобто кількість не гарантує якість.

По-четверте, очевидні проблеми з забезпеченням у окупаційних військ. У Росії критичний дефіцит танків та бойових броньованих машин. Окупантам не вистачає артилерії. Ба більше, противнику, як би це дивно не звучало, не вистачає людського ресурсу. Росіяни наступають на півночі Сумщини, але при цьому вони втрачають контроль над районом Тьоткіно – прикрити і втримати цю територію вони не можуть, бо не вистачає людського ресурсу.

Варто зауважити, що ця заява Павлом Палісою була зроблена у посольстві України у Вашингтоні, тобто здебільшого вона була орієнтована на американську аудиторію. США адекватно оцінюють таку загрозу з боку РФ – не адекватно до неї ставиться команда Трампа. Тому такі заяви потрібні, щоб переконати 47-го президента США змінити його проросійську позицію. Подібні заяви, що лунають від офіційних представників України та західної преси, яка публікує часом досить апокаліптичні сценарії того, що може чекати Україну, Європу тощо, потрібні в якості шокової терапії для кволого та аморфного західного організму, передусім заокеанського організму, який зараз перебуває у Білому домі. Це робити складно, оскільки позиція Трампа, на жаль, далеко не проукраїнська. Тому процес тривалий і непростий, але одна заява, друга, третя – і в певний момент ми отримаємо результат. Наша задача зараз – дипломатичними шляхами повернути Трампа у цивілізовану сім'ю.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив", спеціально для Главреда