Зниження вартості землі, погіршення інвестклімату, – експерти критикують ініціативи Мінагропроду

Про це мовиться у матеріалі видання "Українські новини", інформує 24 Канал. Видання відзначає, що через неочікувані регулювання посівні площі під цими культурами зменшуватимуть, це впливатиме на загальну рентабельність земельних наділів, а отже – на доходи виробників, податкові надходження, рівень і якість зайнятості в агросекторі.

Деталі про ініціативу Мінагропроду

Експерти наголошують, що нещодавно Мінагропрод, а також деякі профільні асоціації виробників, експортерів та переробників зернових культур вийшли з ініціативою щодо можливого запровадження додаткових мит або навіть заборони експорту ріпаку і сої з України уже в найближчі тижні. Видання наголосило, що виробники різко відреагували на ідеї про обмеження. На їхню думку, мовиться про явний перерозподіл доходів на користь переробників, що завдає удару по виробниках, які тримають на собі значну частину експортного виторгу (до третини всього аграрного експорту як в грошах, так і в обсягах). По-друге, за словами експертів, великим є ризик втрати частини зовнішніх ринків збуту.

За словами авторів, ще один наслідок ймовірного запровадження квотувань, заборон, додаткових мит та інших обмежень з боку держави – це зниження вартості землі сільськогосподарського призначення, а з ним – і зменшення капіталоємності всього агросектора. У статті наголосили, що під олією і ріпаком в останні кілька років стабільно зайнято близько 14 – 15% посівних площ, проте через погодні умови та інші фактори ці площі поступово скорочуються.

Якщо запровадять мито та інші обмеження, що призведуть до зниження цін на ці культури на внутрішньому ринку (через штучно створену відсутність конкуренції), впаде рентабельність посівів, а отже – і капіталізація самих земель. Це, своєю чергою, призведе не тільки до подальшого зменшення посівних площ під ріпаком і соєю, а й до загального падіння цін на землю. За найбільш оптимістичним сценарієм, незасіяні цими культурами площі мали б переорієнтувати під інші, привабливіші в таких економічних умовах, зернові чи олійні з більшим рівнем маржинальності,
– сказано в матеріалі.

Проте автори наголошують, що у реальних ринкових умовах країни, що воює, очевидно, що частина площ, передбачених під сою та ріпак за умов коректної, продуманої на кілька років наперед сівозміни, залишаться взагалі незасіяними: хтось не встигне зорієнтуватися, не знайде додаткових ресурсів, або взагалі відмовиться займатися сільським господарством.

На думку експертів, за таких умов, на тлі зниження врожайності на понад 10% та обсягів експорту на 22% з подальшою негативною динамікою – наділи взагалі перестають бути інвестиційно привабливим активом, що може призвести до численних банкрутств фермерських господарств, суттєвого падіння орендної плати або й зовсім припинення виплат власникам паїв, банкрутств за кредитами, зниження загального рівня взаємної довіри в галузі.

"Наслідки кризи матимуть вплив не лише на сільськогосподарські підприємства, але й на всю аграрну екосистему, включно із жителями сіл та їхніми сім'ями, які становлять до 30% всього населення країни, і значна частина яких напряму залежна від оренди паїв та роботи на них. Тут також мовиться про скорочення бюджетів громад, погіршення добробуту селян, зниження податкових надходжень у місцеві бюджети. Менше грошей у селі – менше можливостей для розвитку інфраструктури, освіти, медицини на місцях. Відтік робочої сили з села може прискоритися", – пишуть автори.

Видання резюмує, що все виглядає так: замість створення передумов для реального переходу до переробної економіки – як це передбачено у відповідній урядовій стратегії до 2030 року – "прості рішення" і "швидкі рецепти успіху" можуть призвести до неабиякої кризи й хаосу.

"На їх фоні про інвестиційну привабливість України можна буде забути на десятиліття вперед. Повернення держави до безцеремонного втручання в збалансований, інтегрований у світову економіку ринок – відлякує. Такі кроки держави прямо суперечать заявам про створення сприятливих умов для залучення ресурсів в країну", – наголошують автори.

За словами експертів, втрата експортного виторгу і зменшення доходів фермерів означатиме масове погіршення фінансових показників агрокомпаній. Це може призвести до проблем з обслуговуванням банківських кредитів, зростання заборгованості в галузі.

На думку авторів, всі ці наслідки також означають розбалансування щойно запущеного в Україні ринку землі.

"Якщо прибутковість агровиробництва падає, і ціни землі обвалюються, потенційні інвестори (як внутрішні, так і зовнішні) втратять інтерес не лише до переробного виробництва, а й до купівлі або довгострокових інвестицій у землю. Це гальмує розвиток ринку землі та зменшує приток капіталу в агросектор. Та нівелює саму ідею перетворити землю на товар, що міг би стати поштовхом для розвитку виробництва в агросекторі коштом пожвавлення кредитування", – сказано в статті.