Атака Ізраїлю на Іран приголомшила військових, але може посилити ядерні зусилля Тегерану

Масштабний напад Ізраїлю на Іран, схоже, приголомшив військове керівництво країни та, можливо, відтермінував негайний удар у відповідь.

Але залишається незрозумілим, чи досяг він своєї основної мети: паралізувати ядерну програму Ірану, яку, за словами Ізраїлю, Тегеран ось-ось перетворить на зброю, незважаючи на заяви Ірану про те, що вона призначена виключно для цивільних цілей.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу та інші ізраїльські чиновники стверджують, що Іран нещодавно прискорив зусилля зі збагачення урану та створення озброєння до такої міри, що зможе виробити ядерну зброю протягом місяців або навіть днів.

Операція «Лев, що підіймається», як Ізраїль назвав ці удари, була спрямована на ключові компоненти ядерної інфраструктури Ірану, враховуючи збагачувальний об'єкт у Натанзі, а також на військові об'єкти в Тегерані та навколо нього.

Ізраїльські військові літаки також завдали ударів по об'єктах з виробництва ракет та житлових будинках, де, як вважається, проживали високопосадовці та вчені-ядерники. Серед загиблих, як повідомляється, був Хоссейн Саламі, командир Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), хоча Іран не підтвердив його смерть.

За словами ізраїльських чиновників, метою було послабити як ядерний потенціал Ірану, так і його здатність завдавати ударів у відповідь, використовуючи свій великий арсенал балістичних ракет – загрозу, яку Ізраїль вважає другою після ядерної зброї Ірану.

«Нетаньягу відкрив нову главу на Близькому Сході – еру ізраїльсько-іранської ядерної війни, – написав Еран Еціон, колишній заступник голови Ради національної безпеки Ізраїлю, у соцмережі X. – Війна, заявленою метою якої є зупинення ядерної програми Ірану, але фактична мета якої, схоже, спрямована проти самих основ іранського режиму.

Високі ставки

Аналітики з питань безпеки описують операцію як превентивну авантюру – спробу запобігти тому, що Ізраїль вважає екзистенційною загрозою, але яка ризикує розпалити регіональну війну, зірвати дипломатію та навіть прискорити ядерні амбіції Ірану.

Денні Цітрінонвіч, старший науковий співробітник Тель-Авівського інституту досліджень національної безпеки, сказав, що удар завдав значного удару по престижу Ірану, проникнувши через його протиповітряну оборону та знищивши старших командирів.

Але, стверджував він, його вплив на ядерну програму Ірану був «обмеженим», оскільки ключові об'єкти, включаючи сильно укріплений об’єкт Фордо, залишаються недоторканими.

«Це лише початкова фаза тривалішої кампанії, – написав Цітрінонвіч в X. – Ізраїль, схоже, приховує деякі карти для ймовірної ескалації».

Які варіанти має Іран?

Шостий раунд ядерних переговорів між Іраном та Сполученими Штатами, запланований на 15 червня, навряд чи відбудеться. Оскільки дипломатія, схоже, відійшла на другий план, будь-яка відповідь Ірану ризикує поглибити цикл ескалації.

Негайною реакцією Ірану став запуск близько 100 безпілотників Shahed у напрямку Ізраїлю, багато з яких були перехоплені за межами повітряного простору Ізраїлю.

Іранські лідери також неодноразово попереджали про те, що вони застосують заходи помсти проти Ізраїлю та американських військ у регіоні. Хоча Вашингтон заперечує свою причетність до удару, Іран все ще може вважати його відповідальним.

Якщо Тегеран виконає свою погрозу атакувати військові бази США, це може втягнути Вашингтон у ширший конфлікт.

За оцінками американської розвідки, Іран має близько 2000 ракет, багато з яких здатні нести боєголовки з понад 900 кілограмами вибухівки, і виробляє приблизно 50 балістичних ракет на місяць. Залишається незрозумілим, наскільки цей потенціал постраждав від ізраїльського нападу.

Регіональні союзники Ірану, яких довго вважали множниками його сили, сильно послабили свої позиції.

Війна в Газі завдала шкоди палестинській групі «Хамас», визнаній в США та Європейському Союзі терористичною організацією, а ліванська «Хезболла» досі оговтується від нещодавніх зіткнень з Ізраїлем. Таким чином хусити в Ємені залишаються найбільш військово життєздатним союзником Тегерану.

Тегеран також може розглянути можливість виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), наріжного каменю глобального контролю над ядерними озброєннями. Хоча розвідка США, всупереч оцінкам Ізраїлю, наразі вважає, що Іран активно не прагне отримати ядерну зброю, Ісламська республіка може використати ізраїльську атаку, щоб виправдати відмову від своїх зобов'язань за ДНЯЗ та перехід до озброєння.

«Уряд Нетаньягу, можливо, щойно надав іранському режиму, як внутрішню, так і міжнародну легітимність для прагнення до ядерної зброї», – попередив Еціон.

(Над матеріалом працював Кіан Шаріфі, оглядач «Радіо Свобода» з питань Ірану та Близького Сходу)