Defense Tech просить зняти експортні обмеження. Які рішення є в Україні вже сьогодні та чи готові виробники платити

Час від часу в публічному просторі порушується питання відкриття експорту військових технологій в Україні.

І поки рішення не ухвалене, виробники звертаються до президента з вимогою зробити це якнайшвидше й шукають альтернативи розширення ринку для торгівлі своєю продукцією.

Тим часом у Верховній Раді вже є законопроєкт, який має встановити правила для міжнародної співпраці у військовій сфері — йдеться як про експорт, так і про імпорт.

AIN поспілкувався з виробниками зброї про торгівлю за кордоном і дізнався, які умови будуть прийнятними для них у разі зняття обмежень.

Що дає виробникам експорт зброї Компанія «ОмніТек Дефенс» виробляє ударні БПЛА типу FPV, системи відеозв’язку на нестандартних частотах і ретранслятори.

Потужності виробництва дозволяють виготовляти понад п’ять тисяч FPV і сотні великих ретрансляторів щомісяця.

Про це розповів представник «ОмніТек Дефенс» Костянтин.

«Бізнес прибутковий, — каже Костянтин, — але весь дохід спрямовується на дві речі: R&D і покриття простою виробничих потужностей».

Співрозмовник пояснює, що вони не завантажені на 100%, тому значна частина простоює.

За його словами, на 100% завантажити виробничі потужності державними замовленнями нереально.

І це одна з причин необхідності відкриття експорту.

Відсутність потреби платити за простій виробництва дозволило б більше коштів вкладати саме в R&D.

Бонус, який отримують виробники зброї з відкриттям експорту, — нові закордонні інвестиції в українські технології.

На думку Костянтина, інвесторам не дуже цікаво вкладати значні кошти в розробку продуктів, які будуть доступні винятково на локальному українському ринку.

Їм важливо, щоби продукт був глобальний і міг постачатися в інші країни, які мають достатньо коштів для закупівлі обладнання.

«Від цього виграє не лише компанія і держава, оскільки це додаткова сплата податків, а й фронт, оскільки більше коштів вкладається саме в розробку — фундаментальну розробку, а не просто в збірку.

І як результат — фронт отримує більш технологічні рішення», — каже Костянтин.

«Від цього виграє не лише компанія і держава, оскільки це додаткова сплата податків, а й фронт, оскільки більше коштів вкладається саме в розробку — фундаментальну розробку, а не просто в збірку.

І як результат — фронт отримує більш технологічні рішення», — каже Костянтин.

Новий БПЛА-ретронслятор "ОмніТек Дефенс".

Досвід міжнародної співпраці має німецький виробник БПЛА з використанням штучного інтелекту Quantum Systems.

Загальна сума інвестицій сягнула €310 млн, що дозволяє Quantum Systems офіційно увійти до клубу єдинорогів — стартапів із капіталізацією понад $1 млрд.

Компанія має представництва у США, Австралії та Німеччині.

Операційний директор Олександр Бережний розповідає, що Quantum Systems планує залишитись в Україні й після її перемоги у війні, адже тут є великий центр компетенції і присутні абсолютно всі можливості для виробничих процесів.

Натомість деяких процесів немає в німецьких, американських та австралійських колег українського офісу компанії.

«Ми готові виробляти БПЛА тут в Україні з подальшим їх постачанням клієнтам і кінцевим користувачам за кордоном.

Наприклад, зараз відкритий дуже великий тендер у Німеччині, у межах якого ми плануємо виробляти систему Twister [дрон літакового типу.

— ред.].

І ми плануємо виробляти її саме тут, в Україні, і постачати через німецький Quantum System.

Відповідно, для нас, як і для німецьких компаній, дуже важливо вирішити проблему з дозволом на отримання експортних операцій», — каже Олександр.

За словами операційного директора Quantum Systems, перед компанією не стоїть завдання продавати в Україні, щоб отримати гроші на розвиток: продаж її продукції відбувається і в інших країнах.

Проте Олександр зауважує: Quantum Systems є частиною міжнародної технічної допомоги України, яка надається з Німеччини.

На його думку, цей процес має бути двосторонній.

Олександр Бережний.

У компанії держава замовляє товари через Агенцію оборонних закупівель, серед покупців є і безпосередньо військові бригади.

Про це розповів представник виробника Олексій.

Водночас він зауважує: усі виробники стикалися з проблемою «просадок» у державних замовленнях.

На його думку, відкриття експорту дає їм можливість вийти на новий рівень.

«Українські виробники, мабуть, у світі мають найбільшу експертизу з БПЛА.

Зняття експортних обмежень дасть змогу збільшувати виробництво, щоби потім покращувати продукти, які йдуть і на внутрішній ринок», — каже Олексій.

Чи готові компанії платити У виданні Forbes повідомили, що українська влада розглядає одразу кілька сценаріїв зняття експортних обмежень.

Серед них — накладення митного навантаження в розмірі 20% або передання половини виторгу на закупівлю зброї для ЗСУ, при цьому дозволяється вивозити лише половину від обсягу українських контрактів.

Чи будуть такі умови прийнятними для виробників? Костянтин з «ОмніТек Дефенс» каже, що нині собівартість продуктів його компанії нижча за ціну на схожі вироби за кордоном.

Тому додатковий відсоток на дохід від експорту унікальних товарів не вплине на прибуток компанії.

За словами співрозмовника, виробники наразі обмежені 25% прибутку, який вони можуть отримати, обслуговуючи державний контракт.

Тому якщо постачання на зовнішніх ринках буде з більшим відсотком прибутку, і продукт залишиться конкурентним серед наявних аналогів, то для «ОмніТек Дефенс» це невелика проблема.

Але якщо через додатковий податок продукт стане дорожчим за аналоги світового ринку, то виробники не зможуть активніше пропонувати свої вироби покупцям.

Олексій із «Бойових птахів України» теж спостерігає конкурентні ціни на українські вироби порівняно з європейськими аналогами.

Іноді вартість вітчизняних технологічних рішень нижча в декілька разів.

На думку співрозмовника, одна з причин цього — в Україні менше коштує робоча сила.

«Умовно кажучи, я можу виставити цінник х3 на свій дрон і продавати в Європі — це все одно буде конкурентна ціна.

Ми ж навіть бачимо по теперішніх закупівлях.

Держава купує зразки військової техніки й на внутрішньому ринку, і на закордонному.

Закордонні зразки іноді значно дорожчі за українські», — каже Олексій і додає, що «Бойові птахи України» можуть конкурувати з європейським ринком, навіть якщо діятиме податок на оборонні технології в розмірі 50%.

Представник «ОмніТек Дефенс» застеріг від двох ризиків для майбутнього експорту.

Виробник не бачить експорт цільовим способом продажу масових продуктів, на кшталт FPV, оскільки в них немає значної R&D-складової, а поріг входу достатньо низький.

Відповідно, схожі продукти можуть створювати фахівці за кордоном не гірше за українських інженерів.

Певні вироби вирішують проблеми поточного фронту, наприклад, відеопередавачі.

І це не гарантує зацікавленість зовнішнього ринку.

Втім, за словами Костянтина, є і унікальні комплексні рішення, яких у світі не існує.

Наводить приклад: БПЛА ретранслятор.

Тому унікальні товари навіть із додатковим податком будуть цікаві для іноземних покупців.

Але не останню роль грає безпековий фактор.

«Щоби постачати такі системи на ринки країн НАТО, вони мають будуватися без китайських комплектуючих.

Відповідно, потрібно спочатку інвестувати мільйони, щоб зробити повністю Chinese-free БПЛА.

І тільки після цього він буде доцільним для продажу за кордоном», — каже Костянтин.

Що стосується контролю, то виробник погоджується з його необхідністю.

Вважає, що потрібно знаходити певний баланс між інтересами виробників і держави.

Олександр Бережний з Quantum Systems заявляє, що український уряд із гравцями ринку мають виробити прозору стратегію надання дозволу на експорт, а вже далі доопрацьовувати механізм.

Головне — зробити перший крок.

А для його компанії, за словами операційного директора, прийнятними будуть будь-які умови.

«Я розумію наших українських колег, які не можуть вкладати кошти в R&D тому, що вони не отримують необхідної кількості доходів в Україні, продаючи системи з певними обмеженнями в законодавстві.

Але головне, щоб цей крок був зроблений», — каже Бережний.

Альтернативи експорту У квітні 2024 року виробник рацій HIMERA підписав дистриб’юторську угоду з американською оборонно-технологічною компанією Reticulate Micro.

Влітку того ж року продукт компанії випробували Сили спеціальних операцій США.

Восени 2024 року HIMERA продала свої рації поза Україною: в Air Force Research Laboratory, дослідницьку лабораторію Повітряних сил США.

Вони вирішили протестувати виріб та оцінити, чи доцільно масово впроваджувати нашу технологію в американське військо.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

Й уточнює, що HIMERA постачає за кордон винятково комерційну версію пристроїв — тобто таку, що за технічними характеристиками не є ні військовим товаром, ні товаром подвійного використання.

Тому така продукція не має експортних обмежень.

Рації від HIMERA.

«Питання експорту — це низка процедур, які компанія має пройти, щоб мати можливість постачати продукцію за кордон: або впевнитись, що товари є комерційними й щодо них відсутні експортні обмеження (як у випадку з пристроями HIMERA), або отримати відповідну дозвільну документацію від ДСЕК [Державної служби експортного контролю.

— ред.].

Водночас угода з дистриб’ютором — це конкретний кейс, коли компанія оформлює відносини з представником, який готовий на певних умовах рекламувати, продавати тощо товар на іноземному ринку.

Щоб компанія змогла реально поставити товар за кордон, у тому числі за угодою з дистриб’ютором, необхідно пройти всі описані експортні процедури», — кажуть юристи HIMERA.

І підкреслюють: виробник не експортує зброю чи товари подвійного призначення.

Натомість повністю підтримує спрощення експорту військових технологій.

«Експорт є не лише джерелом доходу, а й важливим інструментом розвитку українського оборонного сектору.

Міжнародні замовлення дозволяють активно масштабувати виробництво, інвестувати в модернізацію обладнання та розширення команди.

І саме це дозволяє оперативно та в повному обсязі задовольняти великі державні запити, скорочуючи строки виконання замовлення та знижуючи собівартість продукції для українських сил оборони», — кажуть у компанії.

Наразі в HIMERA не знають, як потенційно вплине на дохід компанії стягнення за експорт продуктів у розмірі від 20% до 50% вартості товару.

Але підтримують те, що частина доходу від міжнародних продажів буде йти на потреби оборони України, і готові до цього.

Інша компанія, яка вже співпрацює зі США, — Skiftech.

У березні 2025 року виробник тактичних симуляторів став однією з 10 компаній, що отримали контракт від США в межах десятирічної програми.

Він має виконати замовлення на розробку й обслуговування своїх тактичних лазерних тренувальних систем для підготовки бійців.

Тактичні симулятори від Skiftech на виставці в Орландо, США.

Про конкурс на отримання контрактів від США дізналися ще у 2023 році та одразу розпочали підготовку.

Компанія пройшла прозору тендерну процедуру, яка включала попередню кваліфікацію, технічні перевірки та детальну оцінку продукції.

Такі процеси можуть тривати понад рік, як кажуть у Skiftech і зазначають, що участь у програмах навчання, симуляцій або технологічного партнерства — це гарна альтернатива традиційному експорту зброї.

«Такі формати дозволяють українським розробникам інтегруватись у глобальні ланцюги створення продукції, посилювати обороноздатність партнерів і водночас зберігати контроль над критичними технологіями.

Це також допомагає демонструвати цінність українських рішень у живій практиці, а не лише через презентації та сайти».

Водночас виробник підтримує відкриття експорту оборонних технологій.

На думку представників компанії, зняття надлишкових бюрократичних бар’єрів, паралельно з посиленням прозорості та контролю, дозволить виробникам швидше реагувати на потреби ринку, залучати інвестиції та формувати довгострокові стратегії розвитку.

«Ми сприймаємо експорт зброї як допомогу безпеці союзникам.

Вони допомагають нам бути в безпеці, а ми їм».

У компанії посилаються на дані з форуму ТСУ: виробничі потужності оборонних підприємств в Україні у 2024 році були завантажені лише на 30–50%.

Представники Skiftech заявляють, що закупівельна спроможність держави менша за виробничі можливості компаній, і вони можуть продавати надлишок дружнім країнам.

Окрім того, внутрішній ринок орієнтований на післяоплатні держзакупівлі.

Компаніям доводиться інвестувати наперед — у матеріали, розробку, людей.

Без експорту неможливо забезпечити стійке завантаження виробництва, а отже, і стабільний розвиток, як заявляють у Skiftech.

Що ж стосується додаткових фіскальних навантажень, то представники компанії вважають, що вони мають бути економічно обґрунтованими та системними, щоб не підірвати конкурентоспроможності українського оборонного сектору на міжнародному ринку.

«Підтримка ЗСУ має бути продуманою частиною загальної державної політики, а не одноразовими рішеннями, що можуть демотивувати виробників.

Ми відкриті до діалогу й готові бути частиною довгострокової моделі, де бізнес, держава й армія діють як партнери».

Законопроєкти є Вочевидь, перші кроки до послаблення експортних обмежень зроблені.

У розпорядженні Верховної Ради є законопроєкт № 13257 «Про міжнародну діяльність юридичних осіб приватного права у військовій і безпековій сферах».

Він передбачає дозвіл передавати або бути посередником під час передання товарів військового та подвійного призначення, попередньо пройшовши державну реєстрацію і отримавши спеціальний дозвіл на таку діяльність.

Крім того, мінімально 10% доходу суб’єкт має спрямовувати на соціальний захист працівників виробництв, які беруть участь у цьому.

Відповідати за реалізацію цього процесу має Уповноважений орган у галузі міжнародної діяльності юридичних осіб приватного права у військовій і безпековій сферах.

Його призначає Президент України.

Виробник систем РЕБ KVERUS схвалює цю ініціативу.

За словами СЕО компанії Ярослава Філімонова, це не просто бюрократичний інструмент, а стратегічний крок, який визначає майбутнє індустрії.

«Без такого закону ми залишаємося замкнутими в національному контурі, а це — гальмо для будь-якого розвитку», — каже Філімонов.

Втім, представники компанії мають низку запитань до авторів законопроєкту: якими будуть критерій допуску компаній до Реєстру й ким буде Уповноважений із питань міжнародної військової діяльності.

У KVERTUS пропонують доопрацювати законопроєкт і додати до нього: технічну експертизу з боку замовника при ухваленні рішень — у команді Уповноваженого мають бути не лише юристи, а й інженери та військові; гарантії захисту розробок — важливо забезпечити NDA та обмеження на розголошення ноу-хау, щоб не створити ризиків витоку інтелектуальної власності механізми регуляції експорту, зрозумілі і прозорі для всіх гравців ринку, питання залежності від державних замовлень, реалізації надлишків і дозавантаження виробничих потужностей.

«Не можна зробити так, щоб увесь miltech залежав від волі чиновника без технічного бекграунду.

Це має бути експертне середовище з військовими й розробниками у фокусі», — запевняє Ярослав Філімонов.

Законопроєкт має й інший аспект — імпорт військових технологій «Ініціатива має на меті адекватно оцінити й поставити якісь параметри законодавчої діяльності з експорту та імпорту військових технологій.

Він відповідає базовій потребі нашої нової реальності ВПК, який розростається, і міжнародній співпраці», — сказав один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Святослав Юраш.

Він наголосив, що співпраця із закордонними постачальниками зброї постійно розширюється, але партнери потребують законодавчих параметрів, бо не хочуть працювати в «сірій зоні».

Законопроєкт передбачає преференції для міжнародних імпортерів, проте які саме — нардеп поки що відповісти не може.

Каже, що це питання втілення законопроєкту й підзаконних актів, які визначатимуться державними органами після обговорень, правок і слухань.

Чому це вигідно для обох сторін? Відповісти, як швидко Верховна Рада зможе ухвалити законопроєкт, Юраш не може й пояснює затримки тим, що в комітетах є багато ініціатив від його колег, які конкурують між собою в тому, що саме стоятиме на порядку денному.