Експерт: державна цифрова платформа “Мрія” руйнує ринок освітніх технологій в Україні

Запуск в Україні державної освітньої платформи “Мрія”, яка позиціюється як безкоштовне цифрове рішення для шкіл, викликав серйозну критику з боку представників EdTech-ринку. Освітній експерт Володимир Страшко у статті для ZN.UA “Мрія” без мрій: як держава руйнує ринок освітніх технологій в Україні” порівнює цю ініціативу з контрольованими системами, де “безкоштовність” обертається монополією й витісненням приватних гравців. 

Проєкт “Мрія” — це національна цифрова платформа, яка включає електронний щоденник і журнал для шкіл. Її мету сформульовано привабливо: надати кожній школі безкоштовний доступ до сучасного цифрового інструмента, зробити адміністрування освіти ефективнішим і прозорішим: на перший погляд — ініціатива прогресивна й соціально орієнтована.

Втім, на думку Страшка, з появою “Мрії” школам бракує свободи вибору на ринку освітніх технологій, а сам ринок руйнується.

“Результати запуску “Мрії” для ринку електронних освітніх сервісів в Україні є руйнівними. За нашими оцінками, щонайменше 10–12 платформ (School Today, Eddy, НІТ та інші), які працювали в сегменті електронних щоденників, втратили ринок. Бізнес-моделі, побудовані на платному доступі, зруйновано. Компанії, які вкладали інвестиції в продукт, змушені призупинити розвиток або переорієнтуватися на інші ринки”, — пише автор статті.

Таким чином, пояснює Страшко, завдяки монопольному становищу “Мрія” витісняє з ринку платформи від приватних компаній, навіть якщо вони якісніші, й тепер ці компанії змушені шукати “вихід за кордон”.

“Ми маємо ситуацію, коли з одного боку держава вимагає від бізнесу бути патріотичним, платити податки, створювати продукти. А з іншого — створює умови, за яких легше просто все вивезти за кордон”, — зазначає освітній експерт.

У цьому парадоксі, за його словами, й народжується “витік сенсу” українського EdTech: “Ті, хто справді успішний, працюють не в Україні. І не на Україну”.

“Це не вільний ринок. Це державна централізація під прикриттям “доступності”, — вважає Страшко.

Експерт також наголошує, що проєкт “Мрія” — це не волонтерська ініціатива, у неї вкладено значні кошти, в тому числі донорські. І хоча представники проєкту обіцяють інтеграцію платформи з бізнесом, насправді ці колаборації не мають чіткої технічної чи фінансової моделі, натомість бізнесу пропонують безоплатну участь без гарантій.  

Тим часом, за словами експерта, в європейських країнах застосовують інший підхід: держава не створює власний продукт, а інвестує у розвиток інфраструктури й залишає бізнесу право на конкуренцію.

В епоху штучного інтелекту й шаленого розвитку технологій школи не можуть навчати дітей так, як вони це робили в минулому столітті. В освіті, як і в інших сферах суспільного життя, потрібен технологічний прорив, який забезпечує в тому числі й цифровізація.

Про те, як відбувається цифровізація в українських школах та які виклики доводиться долати, редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко розпитувала заступника міністра освіти і науки України з питань з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього.