Між Ізраїлем та Іраном більше тисячі кілометрів: як вони можуть воювати та чи буде наземна операція

В ніч на 13 червня Ізраїль завдав авіаційного удару по Ірану, здійснивши операцію під назвою "Народ як лев". За повідомленнями ізраїльської армії (ЦАХАЛ), до першої хвилі атаки було залучено понад 200 бойових літаків, які завдали ударів по щонайменше 100 цілях на території Ірану, включно з ядерними об’єктами. Внаслідок ударів було ліквідовано начальника Генштабу Збройних сил Ірану, командувача Корпусу вартових ісламської революції, а також кількох ядерних вчених. Іран негайно заявив про підготовку удару у відповідь. Прем’єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу наголосив, що кампанія триватиме "стільки днів, скільки потрібно".

Операція стала кульмінацією багаторічного стратегічного планування. Згідно з інформацією Ynet, операція готувалась кілька років. "Моссад" заздалегідь розмістив в Ірані ударні системи поблизу об’єктів ППО та створив базу дронів "у самому серці Ірану". В ніч на 13 червня ці дрони було активовано для ударів по пускових установках ракет "земля-земля" поблизу Тегерана. Також агентура "Моссаду" провела серію диверсій за допомогою замаскованих автомобілів із вмонтованим озброєнням.

За даними джерел в ізраїльському секторі безпеки, операція мала три взаємопов’язані етапи:

1. Розміщення високоточної зброї в Ірані. Агентам "Моссаду" вдалося завчасно сховати бойові системи біля стратегічних позицій іранської ППО. У ніч атаки вони були активовані дистанційно та вразили заздалегідь визначені цілі.
2. Знищення ППО мобільними платформами. Для цього було використано транспортні засоби з озброєнням, замасковані й нелегально ввезені до Ірану. Вони успішно нейтралізували критичні елементи системи ППО.
3. Запуск дронів з території Ірану. У центральному регіоні країни агенти створили приховану базу для дронів-камікадзе. У ніч з 12 на 13 червня вони атакували об’єкти, зокрема базу в Есфеджабаді, де зберігались балістичні ракети.

Цей конфлікт актуалізував питання: як у XXI столітті ведуться війни між країнами, що перебувають на значній відстані одна від одної? Військова кампанія Ізраїлю проти Ірану ілюструє, що навіть у разі відсутності спільного кордону воєнні дії можливі завдяки розвитку технологій і глобальній військовій присутності.

Як ведуться війни на великій відстані: стратегія, тактика, засоби

Конфлікти на тисячі кілометрів від кордонів вимагають виняткової точності, гнучкості та розвиненої інфраструктури. Військові операції такого типу передбачають поєднання повітряних ударів, морської присутності, кібератак та співпраці з союзниками.

ВМС і авіація забезпечують проєкцію сили на великі відстані. Наприклад, у Фолклендській війні Велика Британія перекинула війська на відстань понад 12 000 км для звільнення островів у південній Атлантиці. Відстань від Буенос-Айреса до Фолклендських островів становить приблизно 1100 миль (близько 1770 км), що ілюструє масштаби операції без спільного кордону.

Інші приклади:

• Війна в Афганістані (2001–2021): США та НАТО вели бойові дії проти Талібану та Аль-Каїди в регіоні, віддаленому від основних силових баз Альянсу.
• Війна в Іраку (2003–2011): Сполучені Штати здійснили повномасштабну операцію на великій відстані, використовуючи бази в суміжних державах.
• Війна проти тероризму: Активні дії велися на територіях, де діяли терористичні угруповання, зокрема в Афганістані, Іраку, Сомалі, Сирії.
• Конфлікт у Сомалі (2007–2023): Участь міжнародних сил в антитерористичних операціях на віддалених територіях без постійної наземної присутності.
• Війна в ДРІ (Демократичній Республіці Ірак, 2014–2023): Дії з нейтралізації терористичних угруповань на великій відстані від центру управління.

Американські стратегічні бомбардувальники B-52 здатні діяти на глибину понад 14 000 км, а дрони MQ-9 Reaper дозволяють вражати цілі без ризику для екіпажу. Крилаті та гіперзвукові ракети, як Tomahawk чи Циркон, долають великі відстані, пролітаючи над нейтральними або контрольованими союзниками територіями. Їх використання можливе за умови дипломатичної координації або вразливості повітряного простору третіх країн. Такі ракети здатні досягати цілей за десятки хвилин, як у випадку з Іраном, де запущені дрони долали шлях до Ізраїлю через Ірак і Йорданію.

Кібервійна і супутникова розвідка стали фундаментальними для конфліктів цього рівня. Вони дозволяють виводити з ладу системи ППО, енергосистеми чи комунікації. Супутники забезпечують зв’язок, наведення і розвідку. Космічна складова стала ключовою в сучасному конфлікті.

Наземні операції: чи можливі вони на такій відстані?

Як повідомив військовий експерт Олег Старіков у коментарі "Телеграфу", "проведення наземної операції в сучасній геополітичній ситуації практично неможливе. Йорданія, Ірак — не пустять. Це вже не війни, які ми знали. Зараз – епоха точкових ударів дронами, ракетами та важкими носіями".

Навіть якщо на території Ірану діяли диверсійні групи, вони діяли приховано, з використанням технологічно підготовлених замаскованих об’єктів. Масове перекидання військ без забезпеченого тилу та логістики — надто ризиковане й малоймовірне. Натомість США у війнах в Іраку та Афганістані забезпечували наземні операції через бази в Кувейті, Катарі, Узбекистані.

Роль союзників та третіх країн

У випадках, коли ракети чи дрони пролітають над іншими країнами, виникають як технічні, так і політичні ризики. Наприклад, під час операції проти Ірану іранські дрони пролітали над Йорданією — в її повітряному просторі навіть звучали сирени тривоги. За словами Старікова, "ізраїльтяни, американці, британці — збивають іранські шахеди ще в пустелях Йорданії, не в містах". Це демонструє рівень координації між союзниками.

Ізраїль має комплексну систему ППО, що включає "Залізний купол" (проти коротких ракет), "Пращу Давида" (проти тактичних ракет) і "Стріла-3" (проти балістичних загроз). За підтримки США, ця система дозволяє протидіяти як дронам, так і міжконтинентальним ракетам. Старіков підкреслив: "Ізраїль — єдина країна, яка створила повноцінну систему ППО проти дронів. Україні потрібно брати з цього приклад, зокрема в аспекті багаторівневої оборони".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що світові нафтові котирування зросли після повідомлення Ізраїлю про завданий удар по Ірану, що спричинило новий виток ескалації в регіоні. Аналітики JPMorgan наразі зберігають прогнози на рівні 60–65 доларів за барель, однак у разі повномасштабного конфлікту ціна може зрости до 120 доларів.