Помилки людей чи радарів: чому іранська ППО виявилася крихкою перед ударами Ізраїлю

У матеріалі Breaking Defense наведено результати аналізу, проведеного американським Центром дослідження проблем нерозповсюдження ім. Джеймса Мартіна на основі отриманих даних про роботу іранської ППО. Джеймса Мартіна на основі отриманих даних про роботу іранської ППО.

За словами дослідника центру Сема Лера, у розпорядження фахівців потрапив короткий, близько двох секунд, відеоролик з іранського командного центру, де на екранах відображалася робота чотирьох різних радіолокаційних систем у районі Натанза. Цей матеріал був оприлюднений іранською стороною під час річниці ізраїльських ударів по об'єкту з виробництва дронів, розташованому неподалік.

Використовуючи відкриті джерела та геолокацію, дослідники змогли визначити, що оборона комплексу будується на базі таких РЛС:

• Іранський радар Najm 804, пов'язаний із системою ППО Khordad-15;
• Два радари радянського походження P-12 Spoon Rest A;
• Російський ЗРК "Тор".

Аналітики виявили відсутність інтеграції між цими системами. Окреме відображення даних на різних екранах свідчить про те, що радари працюють окремо, без єдиного централізованого обміну інформацією.

"Ми були здивовані: очікувалося, що такий критично важливий об'єкт буде захищений більш сучасною та інтегрованою системою. Однак змішання старих і нових радарів без мережевої взаємодії робить систему оборони фрагментованою і потенційно вразливою", — підкреслив Лер.

Водночас навіть з урахуванням нових даних можливість удару по самому Натанзу залишається складним завданням через глибокий підземний захист об'єкта. Проте такі особливості можуть полегшити потенційні удари по інших менш захищених об'єктах ядерної інфраструктури Ірану.

Нагадаємо, під час операції "Народ як лев" ізраїльським силам вдалося вивести з ладу ключові елементи іранської системи ППО. Це дало змогу ізраїльським силам перейти до систематичного знищення не тільки ядерної інфраструктури, а й критичних військових і промислових об'єктів Ірану.