Пасажирів ретельно зважували: яким був перший рейс і як виглядав аеропорт "Київ" 100 років тому

Донедавна Міжнародний аеропорт "Київ" імені Ігоря Сікорського, що розташований у районі Жулян, був другим за пасажиропотоком аеропортом України, базою для понад 40 авіакомпаній і важливим транспортним вузлом столиці. Однак 100 років тому це місце було зовсім іншим — невеликим військовим льотним полем, яке поступово перетворилося на сучасний аеропорт

25 травня 1924 року, на київському летовищі біля Жулян приземлився перший регулярний пасажирський рейс в історії української авіації. Цього дня легкий транспортний літак "Червоний хімік" системи Dornier Komet завершив свій тригодинний політ із Харкова, започаткувавши нову еру цивільної авіації в Україні.

Літак "Червоний хімік" був представником серії Dornier Komet — пасажирських літаків, які вироблялися в Німеччині в 1920-х роках. Dornier Komet створювався на базі гідроплана Dornier Delphin, але мав колісне шасі замість поплавців. В літаку було місце для одного пілота і всього чотирьох-п’яти пасажирів, що відповідало обмеженій вантажності — не більше 5 осіб на борту. Через це перед рейсом ретельно зважували як пасажирів, так і їхній багаж, щоб не перевищити допустиму вагу.

Перші кроки в небо

До середини 1920-х років Україна активно розбудовувала власну авіаційну інфраструктуру. Українське товариство повітряних шляхів (Укрповітрошлях) зробило ставку на два ключові міста: Харків як адміністративний центр республіки та Київ як історичну столицю.

У Харкові збудували великий залізобетонний ангар і сучасні авіамайстерні, а в Києві пристосували для цивільних потреб військове льотне поле поблизу села Жуляни. Саме сюди 25 травня 1924 року і прибув той перший історичний рейс.

Цей переліт тривав 3 години 20 хвилин, що для того часу було значним досягненням у розвитку авіації. А квиток коштував 46 рублів 80 копійок — чималу суму для того часу. Але попит виявився достатнім, щоб уже з початку червня запустити регулярне сполучення між двома містами двічі на тиждень.

Повоєнне відродження

Друга світова війна завдала серйозної шкоди українській авіації. Але вже в повоєнні роки почалося активне відновлення. У 1949 році в Жулянах з'явився повноцінний аеропортний комплекс із бетонною злітно-посадковою смугою завдовжки 1200 метрів. Архітектором нового термінала став Віктор Єлізаров, його проєкт поєднував функціональність із характерною для того часу монументальністю.

Аеропорт швидко набирав обертів. Якщо в перші повоєнні роки річний пасажиропотік становив близько 63,6 тисячі осіб, то з появою реактивних літаків Іл-12 та Іл-14 цифри почали стрімко зростати.

Друге дихання

У 1960-х роках за аеропортом остаточно закріпилася назва "Жуляни" — за найближчим населеним пунктом. Протягом радянського періоду він залишався другим за значенням летовищем України після головного міжнародного аеропорту в Борисполі.

Нове життя Жуляни отримали в незалежній Україні. У 2005 році розглядалися плани передати аеропорт під управління Міністерства транспорту для розвитку сегмента малої та комерційної авіації. З 2009 року летовище почало працювати цілодобово, що значно розширило його можливості.

Справжнім проривом стало прибуття лоукостерів у 2011 році. Бюджетні авіакомпанії, які шукали альтернативу дорожчому Борисполю, знайшли в Жулянах ідеальну базу для своїх операцій. Це призвело до різкого зростання пасажиропотоку та перетворило аеропорт на важливий транспортний вузол.

Музей авіації

На території Міжнародного аеропорту "Київ" імені Ігоря Сікорського розташований найбільший в Україні Державний музей авіації імені О.К. Антонова. Цей музей є не лише найбільшим історико-технічним музеєм України, а й одним із найбільших у Східній Європі. Він відкрився у 2003 році на території колишньої навчально-авіаційної бази Київського інституту інженерів цивільної авіації, неподалік від аеропорту.

Музей розміщується на відкритій території понад 20 гектарів, де експонується понад 70 зразків авіаційної техніки — пасажирські літаки, військові винищувачі, ракетоносці, вертольоти та інші машини різних епох. Серед унікальних експонатів — перший дослідний Іл-86, другий дослідний і перший серійний Іл-18, перший серійний Ту-104, передсерійний Ту-134, Ту-22М0 з дослідної серії, а також один із двох побудованих Ан-71 і один із чотирьох збережених у світі Бе-6.

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, діяльність аеропорту "Київ" (Жуляни) була тимчасово зупинена. Проте він залишається важливим елементом інфраструктури для відновлення економіки України, адже є стратегічним вузлом для залучення міжнародних інвесторів та розвитку транспортного сполучення.