Санкції Шредінгера: США та ЄС продали Росії титану для виробництва зброї на 275 мільйонів доларів

Титан — стратегічно важливий для сучасної війни матеріал. Він легкий, надміцний, стійкий до високих температур і корозії. Без нього неможливе виробництво багатьох типів сучасної зброї, особливо авіації, двигунів і високоточної техніки. Попри санкції та війну проти України, Росія і надалі отримує цю необхідну для виробництва зброї сировину від, здавалося б, її ворогів — Європи та США. Аналітики медіапроекту Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch дослідили, як країни Заходу досі залежні від російського титану, а Росія — від їхніх ринків і грошей.

Травень 2024 року. Конференція «Титан-2024» у Суздалі (Росія). Дмітрій Курочкін, маркетолог найбільшої титанової компанії РФ та одного з найбільших у світі ПАО «Корпорация ВСМПО-Ависма», пафосно розповідає про аерокосмічну галузь ринку РФ, яка 2023 року спожила 59% титану країни. Зокрема, понад 40% титанової продукції — на двигунобудівний ринок, ще 19% — на виробництво літаків, вертольотів і космічну галузь. За його словами, фактично більшість титану у РФ було використано для ВПК у прямий чи опосередкований спосіб.

«Корпорация ВСМПО-Ависма» мала свою філію і в Україні. Однойменне підприємство належало підсанкційному російському бізнесмену Міхаілу Шелкову. У лютому 2023 року Кабмін передав підприємство разом з іншими українськими активами бізнесмена в управління державі. За твердженням СБУ, підконтрольна Шелкову «ВСМПО-Авісма» приховано постачала українську титанову сировину до Росії для потреб російського ВПК до та під час повномасштабного вторгнення. За даними російської Рахункової палати, вони залежали від українських титанових руд на понад 80% (див. скрін 1). Очевидно, без українського титану російський ринок, тобто оборонка, просто не міг існувати.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну легальне постачання цієї продукції з України стало неможливим. Росіяни опинилися у скрутній ситуації й почали налагоджувати співпрацю з іншими країнами щодо закупівлі титану. На жаль, готові допомогти знайшлися, з-поміж іншого, в Європі та США.

За даними міжнародних торговельних баз, з лютого 2022-го по листопад 2024-го РФ напряму з Європи та США імпортувала титанової руди та металевих виробів на понад 275 млн дол. Ще більше постачань здійснено через інші країни. Основним партнером для РФ і в цій галузі залишається, як завжди, Китай.

Trap Aggressor підготував детальне дослідження «Титанова залежність РФ та світу: економіка, армія і глобальні ризики», в якому розповідає про ринок титану, його особливості та місце РФ у світовій торгівлі цим металом, а також чому титан такий важливий для ведення війни.

Скільки військової техніки можна виробити з імпортованого РФ «західного» титану?

Вироби з титану та його сплавів використовуються для виробництва широкого спектра військової продукції:

• мінометних труб;
• високоякісних матеріалів для стволів, сопел, пускових поршнів і гарматних кріплень;
• деталей для артилерійських систем;
• захисного одягу та шоломів;
• пластин для бронежилетів;
• авіації, зокрема авіадвигунів, тощо.

Спробуймо оцінити, скільки одиниць військової техніки Росія могла теоретично виробити із титану, імпортованого з Європи та США за три роки на суму 275 млн дол.

Приблизно 75% загального імпорту титану у РФ — це руда і синтетичний рутил (TiO₂), адже Росії бракує саме їх через складність розвитку нових родовищ і перервані постачання української сировини, від якої РФ живилася раніше. Решта 25% — це вже готова титановмісна продукція: пластини, труби, прутки тощо. Візьмемо це відношення для порівняння.

Середня ціна титану залежить від форми (середню ціну пораховано авторкою статті на основі аналізу профільних російських сайтів з його продажу. — Прим. ред.). Якщо вартість синтетичного рутилу коливається в межах 2–5 дол. за кілограм, схожою є і вартість титанової руди — близько 3,5 дол./кг, то титанова губка коштує вже 20–30 дол./кг, а титановмісні готові вироби — близько 25–40 дол./кг (див. інфографіку 1). Враховуючи обсяги поставок за три роки від початку повномасштабного вторгнення, попри санкції та обмеження, РФ імпортувала щонайменше 59 тис. тонн руди, з якої виготовила близько 17,7 тис. тонн титану та 2,3 тис. тонн готової титанової продукції.

Ці підрахунки є приблизними за умови ефективного використання титану, без урахування втрат на виробництві чи при переробці або ж застосування титану для інших цілей. Але навіть такий масштаб вражає, якщо його оцінювати в одиницях готової продукції ВПК (див. інфографіку 2). Наприклад, з 17,7 тис. тонн титану можна виробити близько 2,2 тис. винищувачів Су-35, «титанових» на 40% від своєї маси, або більш як 17,5 тис. ракет типу «Калібр», які «титанові» на 45% від маси.

То як так вийшло, що санкції не обмежують одних із найголовніших поставок для оборонки агресора?

Між Заходом і Росією

За роки повномасштабного вторгнення імпорт та експорт титанової продукції до та з РФ усе ж поступово зменшився. Але він досі існує. Судіть самі, 2024 року імпорт титану і його продукції до РФ з ЄС становив 4,46% від загального обсягу, на додачу до цього постачали титанову сировину та готові вироби й окремі країни Союзу. Наприклад, імпорт з Данії становив 2,92%, Німеччини — 2,85, Іспанії — 2,67, Швеції — 2,14, США — 2%. Наче й небагато, але разом наші союзники забезпечили 17% від усіх поставок на 21,3 млн дол.

А хто не допоміг із сировиною, той допоміг із заробітками, купуючи титан у РФ, яка його експортує приблизно стільки ж, скільки імпортує. Так, 2024 року майже третину всього титану з РФ придбала Франція — 28% від усіх поставок. Купували його і США (11%), Німеччина (10), Велика Британія (9,3), Бельгія (4,5%). Загалом дружні до нас країни, які активно засуджують російське вторгнення в Україну, забезпечили РФ попит на 72% поставок, давши росіянам заробити близько 87 млн дол.

Цікаво, що близько 88% купівель здійснили іноземні дочірні компанії самого гіганта ПАО «Корпорация ВСМПО-Ависма» у згаданих країнах. Ці компанії досі активно працюють (див. скан 2).

Раніше Trap Aggressor публікував розслідування про металургійне підприємство повного циклу виробництва АО «Русполимет», яке через німецьку «дочку» Ruspolymet GmbH експортує та імпортує титанову продукцію. А також досліджував АО «Ступинская металлургическая компания» (СМК), що спеціалізується на виробництві металевих деталей із жароміцних нікелевих, титанових сплавів і спеціальних сталей для авіаційної промисловості, які використовуються в усіх російських літаках, зокрема в конструкціях двигунів винищувачів серій МиГ і Су. Серед клієнтів обох компаній — численні ВПК-підприємства РФ, адже фактично вони постачають на збройні заводи сировину, з якої там виготовляють відповідну продукцію.

Санкції Шредінгера

Офіційно заборони на постачання титану до та з Росії досі немає. Основні постачання не порушують санкцій, якщо не йдуть напряму на підсанкційне підприємство. Проте зрештою значна частина цієї продукції та сировини потрапляє саме на підприємства російського військово-промислового комплексу через ланцюжок іноземних і російських компаній.

Ще 2022 року російський титан в останній момент прибрали із пропозицій на внесення до санкційних списків. Це рішення заблокували Франція та інші країни — члени ЄС через залежність найбільшого виробника комерційних реактивних літаків французького Airbus. Тож Росія має можливість торгувати титановою продукцією з європейськими компаніями, заробляти в такий спосіб гроші й закуповувати необхідне обладнання та ресурси для своєї роботи.

27 вересня 2023 року Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США запровадило санкції щодо ПАО «Корпорация ВСМПО-Ависма». Це означає, що товари для експорту, реекспорту та переміщення в межах США, які вироблені в США та призначені для «ВСМПО-Ависма», потребують отримання відповідної ліцензії від цього Бюро. Це обмеження не передбачає блокування діяльності компанії та зупинки придбання титану, як у випадку санкційного списку SDN List Мінфіну США, тому російська компанія й надалі отримує прибутки, просто з контролем.

У лютому 2024 року Канада запровадила санкції щодо компанії, втім, мусила згодом таки дозволити французькій компанії Airbus закуповувати у корпорації титан через клопотання французького уряду, зокрема самого Емманюеля Макрона.

Під різними санкціями перебувають окремі компанії, дотичні до титанового ринку РФ: згадана ПАО «Корпорация ВСМПО-Ависма», АО «Уралредмет», АО «Чепецкий механический завод», АО «Русполимет» та інші. Однак санкції щодо цих компаній мають охоплювати більше юрисдикцій для того, щоб максимально ізолювати їхню спроможність заробляти кошти та продовжувати насичувати російський ВПК.

Фактична участь європейських компаній у постачанні титану до та з РФ — це Ахіллесова п`ята санкційної політики щодо Росії. Контроль за такими потоками, якщо вже зупинити їх не виходить, щонайменше має бути посилений, оскільки кожен кілограм титану з Європи цілком може стати частиною ракети, що завтра вдарить по українських містах.

#НадраВійни — цикл матеріалів у межах проєкту Trap Aggressor. У ньому аналітики та журналісти команди досліджують надра, корисні копалини та інші ресурси, що сприяють росіянам у веденні війни та забезпеченні їхнього військово-промислового комплексу.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і необов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».