Заміська "вілла", конфлікти і ймовірний плагіат: чим відома в.о. ректора Уманського нацуніверситету Сокирська?

На початку червня цього року уманськими і черкаськими медіа прокотилась хвиля інформації про вибір нового очільника Уманського національного університету. Так, наказом МОН України Владилену Сокирську призначено в.о. ректора на шість місяців – до обрання за конкурсом нового ректора університету. Це призначення викликало неоднозначну реакцію у місцевих наукових колах, оскільки раніше Сокирська "засвітилась" у низці скандалів етичного та, ймовірно, корупційного характеру.

Призначення Сокирської відбулося на тлі ймовірного об'єднання двох вищих навчальних закладів міста. Так, Уманський національний університет садівництва та Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини можуть стати одним закладом освіти. Відповідні проєкти розпорядження щодо об'єднання окремих вишів перебувають на фінальній стадії погодження у Кабміні.

Водночас представники Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини закликають зберегти навчальний заклад. Відповідну петицію освітяни опублікували на сайті Кабінету Міністрів України. У ній вони висловили і стурбованість призначенням Сокирської.

"Додаткове занепокоєння викликає призначення на посаду в.о. ректора УНУ особи, яка має конфліктну історію взаємодії з нашим університетом і можливі зв’язки з політичними структурами, що вже намагалися втрутитися у діяльність УДПУ", – йдеться у зверненні.

Отже, редакція СтопКору вирішила розібратись, чим відома новопризначена тимчасова ректорка УНУ і чому проти її призначення виступили як науковці, так і військові.

Початок кар'єри: звільнення за ймовірне знущання над дітьми?

За неперевіреною інформацією, наданою редакції представниками уманської наукової спільноти, у 1996–2004 роках Владилена Сокирська працювала вчителем історії та правознавства Уманської загальноосвітньої школи №14 Черкаської області. Як повідомляють місцеві джерела, погано ставилась до учнів, і навіть начебто були зафіксовані випадки побиття дітей. У зв'язку з цим, за даними джерел, Сокирська і була звільнена з роботи.

Згодом за підтримки певних осіб Сокирська почала працювати в Уманському педагогічному університеті. У "нульових" її кар'єра різко пішла вгору: у 2006 році вступила до аспірантури університету, а в 2008 році вже достроково захистила дисертацію.

Проректорські "подвиги": тиск на колег і можливі фінансові махінації

Справжній підйом, як повідомляють джерела, Сокирська відчула у 2015 році, коли почала працювати на посаді проректора за часів ректорства Олександра Безлюдного.

За неофіційною інформацією, наданою редакції представниками уманської наукової спільноти, на цій посаді вона постійно здійснювала тиск на підлеглих, ображала колег. Молоді та досвідчені фахівці нібито були змушені звільнятися через її дії.

Співробітники університету розповідають, що відчувши свободу дій, Сокирська, схоже, не гребувала й сумнівними методами заробітку. Зокрема, організовувала масові стажування викладачів за кордоном за 700 євро, хоча реальна вартість стажування була значно нижчою. Такі дії начебто неодноразово дискредитували університет перед міжнародними партнерами.

Примітно, що саме під час перебування на цій посаді Сокирська побудувала ошатний маєток в селі Полянецьке, про що свідчить її декларація.

Скандальне звільнення: "репресії 1937 року" і судові програші

Коли постало питання про звільнення Сокирської, як повідомляють науковці, на черговому засіданні Вченої ради 30 жовтня 2018 року вона виступила перед членами ради у манері, яка сплюндрувала їхню честь і гідність, завдала моральної шкоди академікам, професорам, доцентам, викладачам, студентам та посадовим особам.

Зокрема, промова проректорки Сокирської містила такі заяви:

• "проти мене розв'язані репресії";
• "комісія була незаконна і я вимагаю адвоката";
• "це ви, наче у 1937 році, зробили проти мене репресії";
• "закликаю всіх не брати участі в шабаші, не бути учасниками злочинної змови";
• "я відмовляюсь покинути посаду проректора і буду захищатися".

За даними відкритих джерел, після цього Сокирська подала заяву до суду про визнання незаконними наказів про переведення і звільнення, але програла (справа 705/4145/15-ц).

Невдала спроба реваншу: лише 6,2% підтримки

Відомо також, що у 2020 році разом з Оленою Ярошинською Сокирська балотувалася на посаду ректора Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Вона прагнула отримати реванш, але отримала лише 6,2% підтримки колективу.

На той час Сокирська працювала професором кафедри міжнародних відносин та туризму, завідувачка відділу аспірантури Київського міжнародного університету, але і там довго не затрималася.

У 2020 році вона оскаржувала результати виборів, хотіла звинуватити студентську раду у порушенні процедури обрання студентів для участі у виборах ректора. Позивалася до МОН України про оскарження виборів, але програла (судова справа 580/4554/20).

Наукові "досягнення": збіги з чужими роботами

Як повідомляють представники наукових кіл, у статті Сокирської, опублікованій у журналі "Консенсус" у 2024 році, 15% тексту збігаються із дисертацією, захищеною іншою особою у 2021 році.

За даними, наданими редакції представниками уманської наукової спільноти, стаття "Британський консенсус": шляхи та методи трансформації Британської імперії", опублікована у цьому ж журналі у 2022 році, на 9% збігається зі статтею "Правова основа державно-територіального устрою Співдружності націй" Сокирської Наталії Анатоліївни, студентки юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Цікаво, що Сокирська Владилена є головною редакторкою цього журналу.

"Липова" робота і загрозливі висловлювання

Примітно також, що до призначення в.о. ректора Сокирська працювала на кафедрі всесвітньої історії, міжнародних відносин та методики навчання історичних дисциплін Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

Водночас, як стверджують джерела, жодного дня не була у згаданому університеті. Однак наразі ця інформація офіційно не підтверджена.

При цьому, схоже, пані Владилена дозволяє собі погрожувати військовим, учасникам бойових дій розправами, поліцією. Зокрема, за цим фактом один з військовослужбовців звернувся до міністра освіти Оксена Лісового.

Ризики для освітньої системи

Представники уманської наукової спільноти висловлюють занепокоєння тим, що призначення такого в.о. ректора з сумнівним досвідом управлінської діяльності ставить під сумнів ефективність оптимізації мережі університетів в Умані.

Як повідомляють співробітники УНУ, призначення на посаду в.о. ректора особи, яка має конфліктну історію взаємодії з Уманським державним педагогічним університетом і можливі зв'язки з політичними структурами, викликає додаткове занепокоєння.

За даними науковців, існують ризики повторення спроби знищення Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, яку непорядні та амбітні особи не змогли здійснити у 2020 році з метою його банкрутства, закриття та переведення у приватну власність.

Редакція СтопКору продовжує стежити за розвитком подій навколо освітньої реформи в Умані та призначення нового керівництва національного університету.