Хав’єр Мілей уперше з 2020 року знизив інфляцію в Аргентині до рівня нижче 2%

Рівень інфляції в Аргентині за місяць вперше за п’ять років опустився нижче 2%, що стало вагомим здобутком для лібертаріанського президента Хав’єра Мілея в його боротьбі з хронічним зростанням цін. Як повідомило в четвер державне статистичне агентство, у травні споживчі ціни зросли лише на 1,5% у порівнянні з попереднім місяцем. Для порівняння, у квітні цей показник становив 2,8%, а у грудні 2023 року, коли Мілей щойно вступив на посаду, інфляція сягала 25,5%, пише Financial Times.

Водночас річна інфляція залишається на рівні 43,5% — одному з найвищих у світі.

«У нас найкращий президент у світі», — написав у соцмережі X міністр економіки Луїс Капуто, поширивши нові дані.

Цей результат підсилює шанси Мілея на успіх на проміжних парламентських виборах у жовтні, адже стабілізація цін — головне послання президента виборцям, які роками потерпають від економічної нестабільності. Зниження інфляції стало неочікуваною перемогою, особливо з огляду на те, що Мілей скасував спірний валютний контроль, який раніше був опорою його антиінфляційної політики.

У квітні,в межах угоди з МВФ про надання кредиту на суму 20 мільярдів доларів, президент відмовився від фіксованого обмінного курсу, який призводив до штучного зміцнення песо в реальному вираженні. Це стримувало зростання цін, але водночас унеможливлювало накопичення дефіцитних валютних резервів. 14 квітня курс песо був відпущений у вільне плавання, що викликало побоювання нового сплеску інфляції.

«Уряд зумів мінімізувати вплив девальвації на інфляцію», — зазначив Раміро Бласкес Джомі, стратег зі справ Латинської Америки та Карибського регіону в фінансовій групі StoneX.

Влада вжила низку заходів для залучення доларів на валютний ринок, зокрема тимчасово знизила податки для сільськогосподарських експортерів. Це підтримало курс песо, хоча аналітики застерігають, що він може знову послабитися на тлі початку традиційно турбулентного виборчого сезону.

Масштабні заходи жорсткої економії та дерегуляції, які запровадив Мілей, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозом МВФ, у 2025 році економіка країни зросте на 5,5% після рецесії, яку пережила торік. Однак економісти попереджають: останніми місяцями зростання призупинилося, оскільки рівень продуктивності та обсяги інвестицій залишаються низькими.

Інвестори також нервово реагують на політику уряду щодо валютного курсу та резервів. Мілей діє повільно в питанні накопичення резервів центрального банку, які необхідні для виплат за зовнішнім боргом, що цього року становлять мільярди доларів. МВФ переніс початковий термін поповнення резервів на суму 4,5 мільярда доларів — з 13 червня на липень.

Мілей відмовляється купувати долари в такий спосіб, як це робили попередні уряди Аргентини — тобто шляхом емісії песо для закупівлі валюти на офіційному ринку. Він намагається уникати розширення грошової бази та послаблення песо, що могло б спровокувати нову інфляційну хвилю. Водночас уряд продовжує використовувати резерви для інтервенцій на ринку ф’ючерсів песо, попри те, що домовленість із МВФ передбачає таке втручання лише у виняткових випадках.

У понеділок уряд оголосив про нові заходи для поповнення резервів, зокрема угоду з міжнародними банками про зворотний викуп облігацій на суму 2 мільярди доларів, а також плани викупу доларів за рахунок профіциту бюджету.

Минулого місяця уряд також залучив 1 мільярд доларів шляхом розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів. Бласкес Джомі вважає, що ці заходи «частково розвіяли занепокоєння» ринків, однак тепер увага інвесторів переключилася на падіння економічної активності.

«Сильне песо знижує конкурентоспроможність експортних секторів… а споживчі витрати в деяких галузях досі перебувають на рівні, притаманному рецесії», — сказав він. — «Імовірно, що слабка економічна динаміка почне турбувати певні групи виборців більше, ніж інфляція».