Побиття й знущання у піхотній бригаді - командування вважає заяву військовослужбовця дискредитацією ЗСУ

Військовий Руслан, родом з Кіровоградщини, розповів про ситуацію, яка склалася у 57-й окремій мотопіхотній бригаді, де відбувається побиття і знущання з підлеглих. Чоловік попросив не називати його прізвище з міркувань безпеки, але вирішив не мовчати. Після того, як він оприлюднив інформацію у соцмережах, почав отримувати погрози.

Чоловік надав Суспільному, яке опублікувало його розповідь 13 червня, відео й фотографії, за його словами, насилля у бригаді. У батальйоні побиття командуванням підлеглих заперечили і назвали дискредитацією ЗСУ.

Руслан розпочав військову службу у травні 2024 року. З травня 2024 по січень 2025, з його слів, у бригаді відбувалися побиття й приниження.

"Був мобілізований. Підписав контракт до 57-ої бригади. Наш напрямок був – Харківська область, Вовчанськ. Як тільки ми приїхали, командування було начебто нормальне. Потім вони почали відмовляти у лікуванні. Виплати за підписання контракту я не отримав, у нас в бригаді ніхто не отримав ні копійки, крім зарплати. Хлопці чекають на бойові, але командування пішло іншим шляхом – вони почали застосовувати фізичну силу: бити військових, катати в багажниках. У командирів є визначені військовослужбовці, яких вони просять, щоб вони били".

Замість нормальної служби - СЗЧ

У січні 2025 року Руслан самовільно залишив військову частину (СЗЧ). Розповів, це вдруге з початку служби. Нині він переховується.

"Перший раз в мене було СЗЧ в жовтні 2024 року. Я поїхав на лікування, в мене була операція на нозі. Лікувався за власні гроші. Після в мене виявили кисту в районі голови. Я про це повідомив командиру, у лікуванні мені відмовляли. Коли я говорив, що в постійно болить голова, мені погано, що потрібно зробити МРТ, мене направили у медичну роту за направленням до лікаря. Медрота відмовила, посміялися, не дали ніякого направлення".

Зі слів військового, коли стан погіршився, медики відвезли його у місто Чугуїв Харківської області.

"Почав обходити лікарів, мене ганяли різним илікарнями Харкова. В одній з лікарень оперуючий лор-хірург сказав – потрібна операція, потрібно видаляти, через це головні болі. Але все тільки через командира. Посміявся і сказав: "Ти ж розумієш, командир не дасть добро". Командування там вирішує все, тобто, як скаже, так все і буде. Вони і в лікарні телефонують, щоб лікарі не надавали лікування".

Після лікарні Руслан поїхав додому. Розповів, що через місяць замполіт з частини почав телефонувати дружині.

"Цікавився, де я подівся. Через деякий час він запропонував мені повернутися в частину. Я повернувся, це було 10-11 січня 2025 року".

Після повернення в січні у частині, сказав, пробув добу.

"Побачив, як далі б’ють хлопців, вони побиті, є відеозаписи. В нас був випадок, коли хлопцю з військової поліції машину спалили, бо він хлопців постійно б’є. Тому наступного дня, як тільки стемніло, я розвернувся і пішов. Тому що мені почали надходити погрози, бо я в СЗЧ був. Вирішили мене провчити, один підійшов і сказав: "Я тебе заріжу". Багато хто з хлопців говорили, що замполіт до мене підсилає, щоб мене провчили за СЗЧ".

Вирішив не мовчати

У лютому, за словами Руслана, він написав заяви й звернення, в яких виклав відому йому інформацію.

"Звернувся я до генеральної прокуратури, до Служби безпеки України у Київ, Уповноваженому з прав людини, Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу президента".

Зі слів Руслана, у лютому отримав відповіді. З Офісу президента відповіли, що направили звернення на розгляд до Міністерства оборони й Офісу генерального прокурора. Офіс уповноваженого з прав людини надіслав таку відповідь:

"Ви маєте звернутись з заявою до Державного Бюро розслідувань. Водночас ваше звернення надіслали до головного управління військової служби правопорядку ЗСУ з вимогою перевірки наведених фактів правопорушень в діяльності службових осіб військової частини А 1736, та у разі підтвердження, вжиття заходів реагування".

У департаменті військової контррозвідки Служби безпеки Руслану відповіли так:

"Департамент у межах компетенції розглянув ваше звернення щодо можливої протиправної діяльності командування військової частини А 1736. Ознак вчинення злочинів, розслідування яких віднесли до компетенції Служби безпеки, не встановили".

Руслан сказав, з ним зв’язувався працівник контррозвідки.

"Він мені почав натякати, щоб я ні з ким не розмовляв. І якщо мені будуть телефонувати з тих інстанцій, куди я понаписував, щоб я не давав ніяких показів. Хлопців вони залякують, їм заборонили зі мною спілкуватися".

За словами Руслана, з військової поліції телефонували його бабусі.

"І телефонували, і писали, вони сказали, що з військової поліції. Хотіли, щоб я з ними зв’язався. Я зв’язався, вони сказали, що скиньте нам відео, я кажу, якщо вам передали якісь матеріали, то вам мали і відео надати".

Руслан сказав, що він не відмовляється служити, він хотів би продовжити військову службу, але в іншій частині.

"У свою частину я точно не хочу повертатися, мені здоров’я важливіше. А те, що зараз там робиться, – у хлопців телефони почали відбирати, коли дізнались, що до мене потрапило відео, щоб вони не підтримували зі мною зв'язок. Я хочу повернутися, в частину з нормальними умовами і ставленням. Але мені погрожують порушенням контракту, одразу просили, щоб я ніде відео не виставляв".

Командири заперечують

Командування 57-ї бригади заперечує інформацію про побиття військовослужбовців. Про це Суспільному сказав заступник командира спецбатальйону "Шквал" з позивним "Палич". У цьому підрозділі проходив службу Руслан.

"Факти побиття командуванням військовослужбовців в батальйоні ми заперечуємо, оскільки вони не знайшли свого підтвердження. Своїми діями він дискредитує ЗСУ. Батальйон, в якому він служив, складається з людей, які раніше засуджені і відбували покарання в місцях позбавлення волі".

За словами заступника командира, у батальйоні військовий пробув два місяці. Жодного разу не виходив на бойове завдання. Весь цей час перебував на лікуванні.

"Руслан неодноразово засуджений, переважно за шахрайство. Нині маємо інформацію, що він перебуває за кордоном. Тобто, нелегально перетнув кордон України".

Заступник командира сказав, що з приводу оприлюднених фотографій й відео спілкувався з військовослужбовцями.

"Питав, навіщо знімали це відео, пояснили, що знімали, щоб підняти актив у себе на сторінці у соцмережі. Це жартівливого характеру відео про багажник. Пояснення від інших військовослужбовців було таке саме. Він його надав як мені, так і офіційним представникам слідчих органів".

З приводу іншого відео, там, де повзе людина, на відео можна впізнати тільки ту людину, яка повзе, хто її б’є, заступник командира сказав, що не знає.

"Я зі спини я не можу впізнати. Там форма не військовослужбовців, не піксель і не мультикам. І де відбуваються ці події, також не можу сказати. На відео видно, що це зимова пора, а даний військовослужбовець був у цей час на лікуванні, а потім в СЗЧ. З приводу фото, де побита спина, я не можу впізнати військовослужбовця. Спілкуючись з хлопцями, які проходять службу, мені повідомили, що можливо, така ситуація була, але хто це був і вчинив – не знаю".

За словами "Палича", його та військових підрозділу викликали на допит.

"Питання були вичерпані, наразі питань до керівництва батальйону немає", - сказав заступник командира  з позивним "Палич".

Речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко у відповіді на інформаційний запит Суспільного повідомив, що розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, здійснюються слідчими Державного бюро розслідування (ДБР).

За результатами звернення Руслана слідчі ДБР відкрили кримінальне провадження за частиною п'ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України — це перевищення військово службовою особою влади чи службових повноважень. Карається позбавленням волі до 12 років. Слідство триває. Про це сказав речник територіального управління державного бюро розслідувань у місті Полтава Олександр Білка.

"На теперішній час допитати заявника слідчим не вдалося, адже він самовільно залишив розташування частини. Всі ті відомості, які він вказав у своїй заяві, досліджуються слідчими в межах розслідування кримінального провадження. А от вже оцінка діям осіб, які можуть бути причетні до вказаного кримінального правопорушення, буде надана після завершення досудового розслідування", - сказав Білка.

Офіційна реакція

На інформаційні запити до Офісу генерального прокурора, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Офісу президента, які Суспільне відправило 5 червня, відповіді на 13 червня не було. У телефонній розмові представники цих установ відповіли, що запити опрацьовують. 

Згідно з законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит має бути надана не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, термін розгляду може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. 

Про результати розслідування і подальші обставини , які склалися у зв'язку з оприлюдненням цієї інформації ми повідомимо.