Запеклі бої на Сумщині: ЗСУ контратакують, ворог втрачає позиції

Огляд, сьогодні буде «коротко з різних напрямків».

1. Сумський напрямок

Станом на вечір 13.06. По всьому периметру вклинення Курського угруповання військ противника в прикордонній зоні Сумської області України, а також на території Курської області російської федерації точилися запеклі бої. Передові підрозділи Збройних Сил України здійснили ряд контратакуючих дій на низці напрямків, а також відбили атакуючі (штурмові) дії противника, зокрема:

На напрямку Перше Травня – Костянтинівка та Яструбине – Кіндратівка ЗСУ контратакували у фланг наступаючого угруповання противника, мали незначне просування в східному напрямку.
Також вони контратакували у напрямках Мала Корчаківка – Андріївка та Варачине – Олексіївка, внаслідок чого також мали просування у північно-західному напрямку, зумівши відтіснити передові підрозділи противника у районі Олексіївки та Андріївки на відстань до 1-1.1 км.

Крім того, очевидно, що обстановка у районі сіл Тьоткіно та Попово-Лежачі продовжує розвиватися в несприятливому для противника ключі. Очевидно, що передовим підрозділам Збройних Сил України вдалося вийти на східні околиці Тьоткіно (район АЗС) і, відповідно, заблокувати матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) російських підрозділів, які обороняються у самому Тьоткіно. Ймовірно, траса Тьоткіно – Глушково перебуває під жорстким вогневим контролем Збройних сил України. Також, очевидно, ЗСУ відновили обстановку вздовж державного кордону на ділянці Вольфіно-Макіївка, витіснивши противника на його територію, у районі села Новий Пут.

Водночас противник продовжує спроби розширити раніше зайняту ним буферну зону у Сумському прикордонні. Так, штурмові підрозділи 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) противника вже третю добу ведуть вперті атакуючі (штурмові) дії з метою захоплення населеного пункту Юнаківка. Противник веде наступ як з боку населеного пункту Локня, так і намагається атакувати із заходу, прорвавшись між Юнаківкою та Яблунівкою до дороги Юнаківка до Сум.

Поки що, за моєю інформацією, окремим штурмовим групам противника вдається, час від часу, «забігати» на західну околицю села, але закріпитися там їм не вдається. Разом з тим, командування 106-ї пдд противника в цьому питанні виявляє завидну наполегливість, продовжуючи атакувати на цих ділянках практично безперервно.

Крім того, передові (штурмові) підрозділи противника зі складу 810-ї окремої бригади морської піхоти (обрмп) та 137-го парашутно-десантного полку (пдп) 106-ї пдд продовжують спроби просунутися від лінії державного кордону до села Садки, використовуючи лісову місцевість на схід від села. Поки що ворогу вдалося просунутися лише на північ від лісу, і, судячи з усього, лише кількома окремими штурмовими групами.

Разом з тим, загальна обстановка на напрямку залишається досить складною для ЗСУ, оскільки противник (його Курське угруповання військ) вочевидь перевершує їх на цьому напрямку за кількістю боєздатної піхоти, яку може використовувати в атакуючих/штурмових діях з високою інтенсивністю.

Однак, якщо ЗСУ все ж вдасться утримати рубіж Новомиколаївка-Яблунівка (за яку вже ведуться досить інтенсивні бої), це дасть їм цілком реальний шанс стабілізувати загальну обстановку в районі прикордонного вклинення противника.

2. Куп'янський напрямок

Командування 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, судячи з усього, продовжує спроби суттєво розширити свій плацдарм на річці Оскіл на північ від Куп'янська.

На цьому етапі її передові підрозділи, посилені підрозділами 27-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБр) зі складу 1-ї танкової армії (ТА), продовжують наступ у напрямку Дворічна – Путникове, по обох боках дороги Дворічна – Великий Бурлук, а також намагаються обійти Куп'янськ з півночі, атакуючи у напрямках Западне – Дорошівка та ведучи вперті бої за оволодіння та утримання Кіндрашівки.

Крім того, судячи з усього, противник має намір повністю «зачистити» район на південь від Строївки, яку він раніше зайняв, атакуючи в її напрямку з боку Кам'янки. Має тут незначне просування.

Очевидно, що вже найближчим часом результат боїв за Кіндрашівку стане, досить значною мірою, вирішальним стосовно загальної ситуації з цим плацдармом противника. Адже, це село має важливе значення для організації оборони всього Куп'янського району. Якщо противнику вдасться його захопити, це достатньо серйозно ускладнить маневр силами та засобами для ЗСУ перед фронтом плацдарму противника у його південній частині – фактично від Куп'янська до Дорошівки.

3. Сіверський напрямок

Передові (штурмові) підрозділи 6-ї та 127-ї ОМСБр противника, зі складу його 3-ї ЗВА, продовжують так званий «повзучий наступ» у напрямку Білогорівка – Григорівка, а також Золотарівка – Верхньокам'янське.

У них є результат – вони просунулися на південний схід від Григорівки і ведуть бої за повне захоплення Верхньокам'янського. По суті, противник методом «поступового стискання» проривається прямо зі сходу, «у лоб», у напрямку Сіверська, намагаючись таким чином, врешті-решт повністю ліквідувати весь наш Сіверський плацдарм (виступ), як передумову для подальшого свого «ривка на Краматорськ-Слов'янськ».

Очевидно, що дане рішення стало наслідком сковування значної частини військ (сил) 3-ї ЗВА противника у районі Часового Яру та досить повільного просування 20-ї та 25-ї ОА противника до Сіверського Дінця у районі Лиману та Ямполя. Тому, ймовірно, питання з Сіверськом вирішили «закрити» не миттям, так катанням – просто витіснити наші війська з плацдарму повільним «повзучим» наступом частини сил 3-ї ЗВА.

Інша справа, наскільки вистачить 3-ї ЗВА для такого, достатньо витратного, методу? Очевидно, що ця армія має певний план ліквідації Сіверського плацдарму ЗСУ, який явно передбачає не лише «лобовий» (зі сходу) тиск, а й активні дії з півдня у бік самого Сіверська, через Переїзне та Виїмку.

Водночас вона має забезпечити наступ на Костянтинівку та Дружківку з північного сходу по обидва боки Часового Яру значною частиною своїх сил. Навіть якщо допустити, що сюди з Курського напрямку «повернуть» 106-ту повітряно-десантну дивізію, яка раніше діяла на цьому напрямку, на додаток до вже розгорнутої тут же 98-ї повітряно-десантної дивізії, то це лише частково «допоможе з Сіверськом». Оскільки 3-тя ЗВА противника явно діє на занадто широкому фронті – від Сіверського Дінця аж до Курдюмівки.

4. Покровський і Костянтинівський напрямки

Угруповання військ (УВ) «Центр», «Восток» та «Юг» продовжують реалізацію плану наступу на своїх суміжних флангах. Зокрема:

У районі вклинення противника на північ від Воздвиженки передові підрозділи 20-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника, зі складу його 8-ї ЗВА, ведуть наступ на досить широкому фронті.
У загальній дирекції на Костянтинівку – у напрямку Новооленівка – Яблунівка і з рубежу Зоря – Романівка у напрямку Олександро-Калинового. У наступі задіяно практично все з'єднання (дивізія) – тобто її 33-й, 242-й і 255-й мотострілецькі полки (мсп), а також її 10-й танковий полк (тп). Вони мають просування на обох напрямках (у максимумі – до 2,2-2,3 км).
Водночас на південь від Покровська, у смузі наступу 41-ї ЗВА, противник активно намагається розширити свій прорив до адміністративного кордону Дніпропетровської області (на північ від Горіхового).
Передові підрозділи 74-ї та 137-ї ОМСБр противника намагаються прорватися у напрямку Котлярівка – Муравка, а штурмові групи зі складу 1444-го мсп та 74-ї ОМСБр намагаються захопити з півночі село Горіхове. Крім вищезазначених сил та засобів противника, на цьому напрямку активно діють підрозділи його 90-ї танкової дивізії (ТД) та його 27-ї мотострілецької дивізії.

Ще далі на південь передові підрозділи 114-ї ОМСБр противника (51-ша ЗВА) поступово витісняють наші передові частини з Олексіївки та району на північ від неї.

5. Новопавлівський напрямок (суміжний фланг УВ «Центр» і «Восток»)

Судячи з усього, з огляду на розвиток ситуації у смузі наступу 41-ї ЗВА противника УВ "Центр", ЗСУ на цьому напрямку незабаром доведеться залишити достатньо значну ділянку місцевості по обох берегах річки Вовча і відійти на рубіж, як мінімум Новопавлівка – Піддубне. Оскільки противник досить успішно просувається на південь від річки, зокрема:

Передовим підрозділам його 36-ї ОМСБр (29-а ЗВА), ймовірно, протягом останніх 2 діб вдалося прорватися вглиб між селами Одрадне та Богатир у бік села Запоріжжя (на глибину до 5,2 – 5,3 км).
Штурмові підрозділи 36-ї ЗВА, за підтримки введених у бій нещодавно підрозділів 40-ї ОМСБр, мабуть, зуміли повністю захопити Федорівку і вийшли на південно-східну околицю села Комар.

Таким чином, противник вже захопив Одрадне і досить успішно наступає в смузі своєї 36-ї ЗВА. Скоріш за все, ЗСУ не зможуть утримати рубіж Комар-Олексіївка, хоча на окремих позиціях ведуть вперті ар'єргардні бої. Російські війська на цьому напрямку, схоже, мають подавляючу перевагу у силах та засобах.