Обережно, шахраї. Пастки «високої дохідності» від скам-фінансистів

Ви, напевно, вже бачили численні інвестиційні пропозиції на кшталт «вкладіть сьогодні сто, заробіть завтра тисячу». Навіть якщо вам здається, що ви ніколи не купилися б на таку приманку, не спішіть закривати цей текст. Підступність схеми у тому, що «інвестувати» вам пропонують у найрізноманітніші фінансові інструменти з простим розрахунком — знайти той, який точно зацікавить потенційного «клієнта». Решта — справа техніки.

Фінансові інструменти горе-інвесторам пропонуються на будь-який смак: акції, криптоактиви, бінарні опціони. Головне, щоб назви виглядали солідно, а ще краще — малозрозуміло пересічній людині. Звісно, на то він і інвестор, щоб інвестувати, тож найперше, що вас попросять зробити, це «здійснити внесок в управління вашими активами» на фінансовому ринку. І, звісно ж, «управителі вашими активами» пообіцяють вам надприбутки у найкоротші строки. Все, що від вас вимагається, — згода і реальні гроші.

Прикро, але такі псевдоінвестиційні проєкти відкрито рекламують у соціальних мережах і месенджерах, не гребують їхньою рекламою і блогери. Перейшовши за одним із таких посилань, ви потрапляєте на фейкові інвестиційні платформи, які імітують реальні торговельні термінали. Там ви, звісно, залишаєте свої дані як інвестора і вже за кілька хвилин отримуєте або дзвінок від «оператора платформи», або сповіщення від нього ж в одному з месенджерів. Приємний діалог, обіцянки швидких і легких грошей, гарантії цілковитої безпеки та конфіденційності. Ну, точно переконливіше від заїждженої платівки про «ваш рахунок у банку заблоковано».

Звісно, все зовсім не так, як вам обіцяють

Насправді щойно ви здійсните перший транш, то опиняєтесь у лабіринті безкінечних маніпуляцій. Спочатку вам кілька днів показують «ваш дохід» на платформі. Просто цифри на екрані, але певний час вони підтримують у вас впевненість, що інвестиція була вдалою і ви вже заробили.

Потім вам телефонують знову і кажуть, що на вашому рахунку вже 50, 100, 500 (бажане підкреслити) доларів заробітку! Ще трохи — і ви зможете вивести свої кошти. Тут ставка робиться на жадібність «інвесторів». Бо якщо, вклавши 100 доларів, ви за кілька днів «заробили» 500, хочеться продовжувати Це вам не депозитні 13,5% на рік, а «справжній заробіток».

Тож вам одразу пропонують вкласти більше, не сто доларів, а тисячу, обіцяючи «прискорене зростання» та/або «VIP-умови обслуговування». Якщо ставка на жадібність спрацювала, ви знову «інвестуєте» свої кревні у добробут шахраїв. Але так чи інакше час, коли вам захочеться вивести «заробіток» на екрані у реальні кошти, настане. А ваші «управителі активами» робитимуть що завгодно, аби ви лише вкладали і ніколи не виводили грошей.

Як ви вже здогадалися, вивести їх узагалі неможливо.

Платформа, яку ви бачите на екрані, — це просто великі привабливі числа. Ваші кошти ніде не працюють і ніколи нікуди не інвестувалися. Вони давно виведені на рахунки, які контролюють ваші ж «управителі активами». У найкращому разі вам деякий час відповідатимуть на дзвінки, розвіюватимуть сумніви новими обіцянками та фразами на кшталт «ваш платіж ще не пройшов», «система оновлюється», «не сумнівайтеся, ви все отримаєте, — ви вклали кошти у серйозні фінансові інструменти».

У гіршому разі ваш акаунт просто заблокують, на телефон неможливо буде додзвонитися, а платформа, де ще кілька днів тому ви буди власником рахунку з багатьма нулями, зникне. Звісно, разом із вашими грошима.

Що робити в такому випадку? Чи існують в Україні дієві правові інструменти захисту від подібного шахрайства?

Ключова проблема полягає в тому, що більшість таких псевдофінансових проєктів не мають жодного офіційного статусу. Це злочинці. Вони не отримують ліцензій від Національного банку України чи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а тому не підпадають під регуляторний нагляд.

Шахрайство в Інтернеті, або ж скам, є злочином і підпадає під кваліфікацію статті 190 Кримінального кодексу України, що регламентує заволодіння чужим майном або придбання права на таке майно шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки.

Зазвичай у «кол-центрах» або так званих офісах, які підтримують життя таких схем, працює щонайменше з десяток людей:

• «холодники» — ті, хто знаходить потенційну жертву;
• «клоузери» — ті, хто змушує зробити перший внесок або переконує інвестувати ще більше;
• «фінансові аналітики» або «вивідники» — ті, хто «супроводжує» клієнта на етапі запиту на виведення коштів, вигадуючи технічні або бюрократичні перешкоди;
• «технічна команда» — ті, хто створює і підтримує фейкові інвестиційні платформи, підроблює графіки, облікові записи та комунікації.

Усі вони, як бачимо, мають свої ролі, чітко розподілені в межах злочинної схеми, що працює як добре налагоджений механізм систематичного незаконного заволодіння чужими коштами. Дії цих осіб, окрім статті 190 ККУ, можуть кваліфікуватися за статтями 28 та 255 ККУ. Проте механізм притягнення їх до відповідальності вкрай непростий.

Тож традиційно найкраща порада — не потрапляти на вудочку шахраїв.

Що робити, щоб захистити себе від скаму?

1. Не переходьте за фейковими посиланнями з «привабливими пропозиціями». Якщо перейшли, уважно читайте умови та не піддавайтеся на гучні обіцянки легкого прибутку.
2. Аналізуйте сайт: перевіряйте юридичні реквізити та адресу, шахраї часто змінюють одну літеру в домені чи додають неіснуючий символ.
3. Ніколи не встановлюйте на прохання «менеджера» програм для віддаленого доступу (AnyDesk, TeamViewer). Це прямий шлях до крадіжки персональних даних.
4. Якщо до вас звернувся «інвестиційний консультант», ставте запитання, просіть документи, перевіряйте ліцензії в реєстрах НБУ/НКЦПФР.
5. Не переказуйте коштів, якщо сумніваєтеся. Що довше ведеться розмова, то сильніше на вас тиснутимуть.

Що робити, якщо ви все ж стали жертвою шахрайства?

1. Якщо ви розкрили дані платіжної картки, негайно заблокуйте її.
2. Подайте заяву про вчинення злочину: зазначте контактні дані, дату, опис події, надайте докази (листування, скріншоти, історію транзакцій).
3. Подайте заяву до кіберполіції через сайт або у відділенні поліції.
4. Повідомте банк або платіжну систему: у разі недавньої транзакції можливо ініціювати її повернення.
5. Зверніться до адвоката для супроводу справи.
6. Повідомте про шахрайський сайт регуляторів (НБУ, НКЦПФР) і рекламні платформи (Google, Meta, YouTube).

Псевдофінансові проєкти — не авантюра, а добре організовані злочинні схеми, які щодня виманюють сотні тисяч гривень. Вони грають на довірі, фінансовій неграмотності та мріях про швидке збагачення. Хоч юридичні механізми захисту і є, але вони часто діють із запізненням. Тому найефективніший захист — це обізнаність і обережність.