/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fdc0adf1e22a35d8035368ed74c26d121.jpg)
Яких змін потребує ЄС і чому це важливо для України
Політика розширення Європейського Союзу протягом десятиліть була одним із найефективніших геополітичних інструментів впливу.
Завдяки їй ЄС послідовно зміцнював свою роль у світі, водночас розширюючи економічні та політичні можливості.
З початку 2000-х років ця політика поступово увійшла у фазу стагнації.
Про те, чому Євросоюзу необхідна реформа політики розширення і якою вона має бути, читайте в колонці кандидатки економічних наук Олександри Булани Виклик не лише для України: чому політика розширення ЄС вимагає реформування.
Далі – стислий її виклад.
За словами авторки колонки, є декілька пояснень, чому політика розширення ЄС пробуксовує.
По-перше, вступ в ЄС з технічної точки зору став набагато складнішим завданням.
Наприклад, в часи вступу в ЄС (в 2004-2007 роках) наших сусідів взагалі не існувало глав 23 і 24, на яких найбільше акцентує увагу теперішня методологія розширення.
По-друге, продовжує Булана, через більшу кількість членів і при цьому збереження принципу одностайності у голосуваннях прийняття рішень у самому ЄС значно ускладнилося.
По-третє, країни-члени ЄС почали використовувати політику розширення для досягнення своїх політичних інтересів від сусіда-кандидата часто з питань, які зовсім не стосуються вступу в ЄС.
Кандидатка економічних наук нагадує, що питання внутрішньої реформи ЄС неодноразово піднімалося в експертних обговореннях, від моменту подання Україною заяви про вступ.
У червні 2024 року у своїй промові перед Європарламентом про це згадала і Урсула фон дер Ляєн, підкресливши, що ЄС не витримає нової хвилі розширення без реформи, яка включала б в себе зміну Договору про ЄС.
На думку Олександри Булани, в ідеалі реформа самого ЄС має включати:.
Інституційну реформу.
Нинішня модель, коли кожна країна-член висуває свого єврокомісара вже виглядає надто бюрократизованою, якщо ж членів стане 30+, то бюрократично-управлінська модель стане зовсім непропорційною та неефективною.
Реформу системи прийняття рішень.
Важливо, щоб в ЄС все частіше застосовувався принцип кваліфікованої більшості при прийнятті рішень, а принцип одностайності – тільки для принципових питань.
Реформу бюджету ЄС.
Вступ нових країн потребуватиме значних інвестицій для вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку.
Це означає необхідність перегляду джерел наповнення бюджету ЄС та принципів розподілу коштів.
Реформу Спільної аграрної політики.
Така реформа традиційно супроводжує кожну хвилю розширення.
Зважаючи на побоювання, які викликає український аграрний сектор в ЄС, без неї Україну навряд чи приймуть як повноправного члена.
Авторка колонки наголошує, що саме зараз Україна дуже потребує адвокації своїх інтересів в ЄС, і "ми закликаємо представників громадянського, експертного та наукового середовища використовувати всі доступні можливості для цього".
"Для вступу Україні дуже потрібно, щоб ЄС наважився реформувати себе та свою політику розширення.
Натомість існуючі на цей момент правила фактично блокують прийняття до ЄС нових членів і ще нікого туди не привели", – резюмує кандидатка економічних наук.
Докладніше – в колонці Олександри Булани Виклик не лише для України: чому політика розширення ЄС вимагає реформування.