Його пісні слухав весь СРСР, а зник у 30: що приховує історія Івасюка

Ви дізнаєтесь:

1970-ті роки в Україні пройшли під мелодії Володимира Івасюка. Його пісні, зокрема "Червона рута" та "Водограй", здобули неймовірну популярність у всьому СРСР, проте сам Івасюк ніколи не поступався у своїх переконаннях.

Главред вирішив нагадати, ким був Володимир Івасюк — культовий український композитор, чия музика та громадянська позиція стали викликом радянській системі.

За словами режисера й блогера Богдана Когута, Володимир Івасюк вирізнявся не лише музичним талантом, а й громадянською відвагою. Його політична позиція була настільки ж твердою, як і мелодії, що запалювали серця.

Народився Івасюк 4 березня 1949 року в Кіцмані, що на Буковині, у родині вчителів. Ім’я Володимир отримав на честь улюблених поетів його батька — Володимира Сосюри та Володимира Самійленка.

Вам також може бути цікаво: Крадені "інновації" СРСР: ТОП-5 винаходів, які росіяни скопіювали у Заходу

Музика увійшла в життя майбутнього композитора ще в дитинстві — у 7 років він почав навчання в школі та вже тоді грав на скрипці. Його часто запрошували виступати на шкільних і міських заходах.

У 1964 році Івасюк заснував ансамбль "Буковинка", який неодноразово перемагав на пісенних конкурсах. Та юність Володимира не минула без конфліктів з системою.

Як згадує Когут, одного разу він разом із друзями випадково пошкодив бюст Леніна, кинувши на нього картуза. За це Івасюка затримали й відкрили кримінальну справу.

Проте головне його покликання — музика. На третьому курсі навчання він написав "Червону руту", яка згодом стала переможцем радянського фестивалю "Песня года". У червні 1970 року твори Івасюка прозвучали в телепередачі "Камертон доброго настрою".

Переїзд до Львова став новим етапом у творчості митця. Там він написав десятки пісень, які стали знаковими для української естради. У 1972 році композицію "Водограй" визнали піснею року. Також Івасюк взяв участь у фільмі "Пісня завжди з нами", до якого створив шість композицій.

Попри визнання в усьому СРСР, Івасюк залишався вірним українській мові: відмовлявся писати музику до російських текстів і наполягав, що є українським композитором.

24 квітня 1979 року композитор вийшов з дому після телефонного дзвінка і зник. Це був останній день, коли його бачили живим. Згодом його знайшли мертвим. Обставини смерті залишаються загадковими й донині.

Похорон Івасюка перетворився на велелюдний мітинг. Десятки тисяч українців приїхали з усіх куточків країни, щоби попрощатися з людиною, яка стала символом національного пробудження.

Володимир Івасюк увійшов в історію не лише як талановитий композитор, а й як патріот, який не зрадив себе навіть під тиском тоталітарної машини.

Більше про Володимира Івасюка дивіться у відео.

Читайте також: