Politico: Країни НАТО готують свої лікарні до війни на тлі загроз з боку Росії

Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни НАТО, зокрема Литва, Польща та Естонія, почали готувати свої медичні заклади до можливої загрози російської агресії. Про це повідомляє Politico з посиланням на представників медичної сфери.

"Питання не в тому, чи (Росія, – ред.) нападе, питання в тому, коли", – зазначив Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради охорони здоров’я.

Він наголосив, що бойова готовність у регіоні більше не є опцією – вона є нагальною необхідністю.

Видання зазначає, що Польща зробила безпеку охорони здоров’я однією з ключових тем. Заступниця держсекретаря МОЗ Польщі Катажина Качперчик підкреслила, що безпека медичного сектору має бути інтегрована в загальну стратегію оборони.

"Вторгнення Росії в Україну показало, що сучасні конфлікти більше не щадять медичні служби — ані цивільне населення, якому вони служать. Країни Східної Європи беруть це до уваги", – зазначають журналісти.

У Литві, неподалік кордону з Білоруссю, університетська лікарня Santaros Clinics у Вільнюсі будує підземні укриття, майданчики для вертольотів та автономні системи для роботи в умовах відключень електроенергії та водопостачання.

В Естонії бригади швидкої допомоги забезпечують бронежилетами та супутниковими телефонами. У разі потреби може бути створена навіть незалежна інтернет-мережа. Після масових атак Росії на українську енергетику в естонських лікарнях встановлюють генератори.

"Ми точно знаємо, що Росія атакує цивільну інфраструктуру, тому не може бути ситуацій, коли лікарня не працює через збій електропостачання", – сказав Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради з охорони здоров'я.

При цьому він зазначив, що багато лікарень – це будівлі радянського типу, які є особливо вразливими.

Східноєвропейські країни також переобладнують підвали під операційні та закуповують мобільні медичні підрозділи – тимчасові лікувальні центри, які можна швидко розгорнути у разі надзвичайної ситуації.

Потреби воєнного часу можуть у 3–5 разів перевищувати нормальні обсяги інтенсивної терапії, зазначають журналісти.

"Більшість закладів можуть працювати на 120–150% від звичайного навантаження лише 24–48 годин", – заявив Бйорн Гульдвог, радник Норвезького директорату охорони здоров’я. За його словами, критичними стануть запаси крові та кисню.

В Естонії медичний персонал готують до роботи в кризовому режимі з великою кількістю пацієнтів і воєнними пораненнями – вибухами, кульовими травмами, опіками, ампутаціями, травмами хребта та голови.

У Литві Вільнюська університетська лікарня проводить навчання персоналу з евакуації та масового прийому поранених спільно з армією та Профспілкою стрільців. Також формується команда екстреної медичної допомоги, а молоді лікарі проводять форуми щодо готовності до війни.

Видання також зазначає, що деякі медики з країн регіону їдуть до України, щоб на практиці вивчити, як функціонують лікарні в умовах ракетних ударів, великої кількості жертв і тривалих відключень електроенергії.

• 5 лютого президент Зеленський заявив, що у 2025 році російський диктатор Путін розмістить свої війська у Білорусі для втягування у війну Польщі та країн Балтії.
• 9 червня 2025 року генсек НАТО Рютте заявив, що Росія нарощує військовий потенціал, зокрема збільшує випуск танків, бронетехніки та ракет різних типів. За п’ять років вона буде готова застосувати військову силу проти НАТО.