"ПсевдоШахеди" і балістика: як Росія виснажує українську ППО і що з цим робити

Останні масовані атаки Росії на Україну викликають усе більше запитань — що відбувається з українською протиповітряною обороною? Чи справді її ефективність знижується? Якщо так — чому, і що це означає для безпеки міст і цивільних?

Військовий Станіслав Бунятов "Осман" припускає, що є декілька причин через яких українське небо стало менш захищене. Серед них: запаси ракет для систем типу Patriot, NASAMS, IRIS-T витрачаються набагато швидше, ніж поповнюються партнерами.

Крім того, за його словами, росіяни навчилися ефективніше обходити ППО: комбінують дрони та ракети, запускають одночасно з різних напрямків, запускають багато фальшивих цілей.

"Системи ППО концентруються навколо великих міст та важливих інфраструктурних об’єктів, вимушено залишаючи оголеними багато повітряних зон. Деякі країни штучно довго погоджують передачу, беручи дешеві російські ресурси взамін на затягування нам допомоги.Інші — чекають політичного погодження від американців", — пише Бунятов і додає ще одну причину — Росія отримує дедалі більше іранських дронів і модернізованих ракет.

Українська ППО: чи впала ефективність оборони

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" щодо ефективності української ППО проти російських атак зазначив, що наразі спостерігається зменшення ефективності перехоплення російських дронів українськими ППО. Це пов’язано з кількома факторами, зокрема зі зміною російської тактики та масштабуванням використання дронів-камікадзе, таких як "Шахед-136", "Гербера" та "Пародія". Росіяни активно експериментують із маршрутами та висотами, що ускладнює роботу українських мобільних вогневих груп.

Експерт підкреслив, що раніше ефективність російських нальотів дронами становила 3–6%, тобто лише невелика частка дронів досягала цілей. Проте з початку 2025 року цей показник зріс до 16%, що вказує на негативну тенденцію. Раніше росіяни уникали таких зон, використовуючи річки, озера чи ліси для маневрів. Нова тактика дозволяє їм частково обходити українські засоби ППО.

"Це пов’язано з тим, що росіяни постійно експериментують. Вони постійно змінюють тактику використання дронів. Наприклад, дрони тепер літають на висоті 2,5–3 км, що робить їх недосяжними для стрілецької зброї мобільних груп. Навіть зенітні установки, не можуть ефективно вражати цілі на такій висоті. Використання переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) також ускладнене через технічні обмеження", — каже Фокусу Коваленко.

Щодо ракетних атак, експерт зазначив, що критичних змін у можливостях перехоплення немає. Однак росіяни дедалі частіше застосовують балістичні ракети, такі як "Іскандер" і північнокорейські КN-23. Ці ракети спрямовуються переважно на міста й населені пункти в регіонах, де відсутні системи перехоплення балістики, як-от Patriot чи SAMP/T.

На думку військового експерта Павла Нарожного, російська армія значно змінилась за останні роки, особливо у масивності атак. Наприклад, у травні 2023 року Росія запускала приблизно 300–350 дронів "Шахед" за місяць, тоді як зараз одна атака складається з 400 "Шахедів". Такі масові атаки можуть відбуватися кожні 3–5 днів, що свідчить про різке зростання масштабів російських операцій.

Ефективність української ППО, за словами Нарожного, залишається на рівні близько 80% збитих цілей, як і раніше.

"Проте кількість того, що ворог запускає в українське небо набагато виросла, в рази виросла. Окрім кількісного зростання, змінюється й тактика ворога. Зокрема, щодо "Шахедів" приблизно половина з них, 40% — це пустишки, хибні цілі. Ці дрони, оснащені примітивною навігацією й без боєголовок, призначені для відволікання ресурсів ППО. Наразі Сили Оборони України майже не здатні їх розрізнити, тому що ми будемо витрачати ресурси на збиття цих "псевдоШахедів", — підкреслив Фокусу експерт.

На думку Нарожного, реальні "Шахеди" також еволюціонували. Якщо раніше вони літали на висоті 230 метрів, щоб бути малопомітними, то тепер росіяни використовують висоти до 4,9 км. На такій висоті збити його з кулемета дуже важко або нереально. Прицільна дальність кулемета становить до 3 км, але через бічний рух дронів відстань до цілі може бути значно більшою. Це знижує ефективність мобільних вогневих груп, які залишаються дієвими лише поблизу цілей.

Щодо інших типів загроз, Нарожний зазначив, що крилаті ракети збиваються ефективно завдяки західним зенітно-ракетним комплексам, таким як застарілі Hawk, сучасні IRIS-T і Patriot. Проте з балістичними ракетами ситуація складніша через обмежену кількість систем, здатних їх перехоплювати. Загалом балістику українські ППО збивають на рівні 80%, але покриття захистом всіх регіонів України залишається проблемою.

Чи є дефіцит систем та снарядів для ППО в Україні

Коваленко також торкнувся проблеми дефіциту ракет для українських систем ППО.

"Ми залежимо від постачання наших європейських партнерів, американських партнерів. Проте ці постачання надходять повільно й у недостатній кількості. Є складності з поповненням боєкомплекту для наших засобів протиповітряної оборони. Це обмежує можливості України ефективно протистояти російським атакам", — каже експерт.

Щодо постачання засобів ППО від західних партнерів, експерт вказав на системні проблеми в Європі. На його думку, військово-промисловий комплекс досі не виведений на військові рейки. Європейські країни не можуть швидко виробляти велику кількість ракет для систем ППО, таких як NASAMS чи IRIS-T. Крім того, країнам ЄС бракує розуміння концепції мобілізаційного озброєння – "багато, швидко і дешево". Зокрема дешевих видів ППО, у великій кількості і потужностей, щоб швидко виробляти протиповітряні ракети у жодній країні Європи на сьогодні немає. Це технічне відставання, разом із бюрократичними перепонами, обмежує підтримку України.

Нарожний також торкнувся питання модернізації західних систем. Наприклад, одна із систем Patriot, повернута США від Ізраїлю, потребує оновлення, оскільки базується на платформі 1990-х років.

"Банально навіть запчастин нема до таких вантажівок, а електроніка потребує адаптації до сучасних умов. Це ускладнює швидке введення таких систем в експлуатацію", — зазначає експерт.

Чи покращила Росія здатність виробляти дрони та ракети

За словами Коваленко, російське ВПК збільшило виробництво ракет "Іскандер" з однієї на тиждень на початку війни до двох на добу. Проте виробництво крилатих ракет Х-101 залишається стабільним — одна-дві на добу. Виробництво дронів "Шахед" також зростає, але залежить від контрабандних компонентів. Наразі Росія виробляє близько 98 дронів на добу, з яких 90 – це "Шахеди". Виробничі потужності розширюються, зокрема в Єлабузі та Іжевську, але цей процес відбувається повільно. Військовий оглядач прогнозує поступове зростання до 110–120 дронів на добу протягом кількох місяців.

Водночас Росія стикається з проблемами. Виробництво в Ірані, зокрема на заводі у Ісфахані, частково знищене, що впливає на постачання компонентів для "Шахедів". Крім того, завод у Єлабузі періодично зазнає атак, що може призвести до зупинки виробництва. Ці фактори можуть уповільнити нарощування російських потужностей.

Щодо російського виробництва дронів і ракет, Нарожний розповів, що Росія збільшила випуск до 2000 одиниць на місяць, порівняно з 300–350 у травні 2023 року. Однак це виробництво дронів потребує значних інвестицій, адже один "Шахед" коштує щонайменше 90 тис. доларів через дорогу навігаційну систему. Інші компоненти — двигун, вибухівка, планер — відносно дешеві. Росія інвестує величезні кошти в цю зброю, усвідомлюючи її ефективність, але залежність від контрабандних компонентів і вразливість заводів, як у Чебоксарах, обмежують її можливості.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський розповів, що Російська Федерація продовжує планувати атаки на енергетичну інфраструктуру України. Відповідні дані є у розвідувальних відомств партнерів.

Також повідомлялося, що під час нещодавнього обстрілу російська армія пошкодила будівлю, що використовується компанією Boeing у Києві.