Рейтинг найкращих топменеджерів України 2025

У 2025 році українській економіці додалось проблем та викликів. Ще 2024-го сповільнився розвиток економіки, а ВВП за підсумками року становив 2,9% проти 5,5% за підсумками 2023-го. У першому кварталі 2025 року реальний ВВП виріс на 0,8% за оцінкою моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД). А в НБУ повідомили, що впродовж першого кварталу 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу.

"Попри певне пожвавлення ринку праці, вагомим стримуючим чинником, відповідно до опитувань бізнесу, залишався й зумовлений війною дефіцит кваліфікованих працівників. Загострення торговельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення. Тарифні війни, імовірно, призведуть до певного послаблення зовнішнього попиту на окремі товари українського експорту", — зазначають фахівці Нацбанку.

Падає і обсяг інвестицій. За даними Держстату, зростання капітальних інвестицій в Україні в січні-березні 2025 року проти аналогічного періоду 2024 року уповільнилося до 32,5% із 48,1% у четвертому кварталі 2024 року. Як і раніше, головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій. Найбільше інвестиції зросли у сфері транспорту, сільському господарстві, в промисловості і торгівлі.

Падіння економічної активності цього року – це чергові виклики для підприємств та їх топменеджерів. Ось чому "біля керма" мають залишатися управлінці, що готові вести компанію не лише до нових перемог, але і якнайдалі від криз. Штормить – це коли навколо занадто багато складнощів, але треба йти вперед, і саме це робитимуть найдосвідченіші топменеджери, які потрапили у рейтинг Фокусу 2025 року.

Керівникам після початку повномасштабної війни в 2022 року доводиться часто різати видатки, боротися з дефіцитом кадрів, шукати нові ринки збуту, добиватися знижок на поставлене з-за кордону обладнання, покращувати фінансові показники попри збитковість певних напрямків. Але разом з тим ефективні топменеджери сьогодні – це соціально орієнтовані керівники, які закладають у стратегії не лише прибутковість, але й зростання заробітних плат, надання працівникам соціальних гарантій, допомогу мобілізованим співробітникам. І дуже актуальними лишаються такі напрямки як донати ЗСУ, гуманітарна допомога населенню та програми для підтримки і працевлаштування ветеранів. Ефективність керівників сьогодні – це не лише про сильний стійкий бізнес, це і про потужну команду, яка здатна подолати усі виклики воєнного часу.

АГРО

Черговий непростий рік пережили аграрії, що працюють в доволі складних умовах – обстріли, дефіцит співробітників, перебої з постачанням електроенергії, відсутність обігового капіталу для розширення виробництва, падіння обсягів експортних постачань. В Мінагро повідомили, що Україна минулого року експортувала 78,3 млн тонн аграрної продукції. Найбільша частка припадає на соняшникову олію – 21% (6 млн тонн на 5,1 млрд доларів). Також на експорт відправляли кукурудзу, пшеницю, ріпак, сою. Сприяв агроекспорту морський коридор – завдяки ньому за 18 місяців (до лютого 2025 року) вивезли 100 млн тонн вантажів до 53 країн світу, зокрема 65 млн тонн становила агропродукція. На новий маркетинговий рік прогнози щодо врожаю оптимістичні, але, відповідно до оцінки USDA, врожай пшениці в Україні знизиться порівняно з урожаєм 2024/25 МР на 0,4 млн т — до 23 млн тонн, а от врожай кукурудзи зросте — до 30,5 млн тонн (+3,7 млн т). Цього року новий виклик для агросектору – це скасування пільгового митного режиму з Євросоюзом з 6 червня. Відповідно до експертних оцінок, через це загальні втрати України можуть сягнути 3,5 млрд доларів експортної виручки. Хоча в НБУ й зазначили, що після повернення митних квот Євросоюзом втрати експортної виручки в червні-грудні 2025 року становитимуть 800 млн доларів.

БУДІВНИЦТВО

Минулого року будівельним компаніям вдалося дещо збільшити активність. за даними Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні за 2024 рік збільшився на 23,5% проти 2023 року – до 204,7 млрд грн. Обсяг будівельних робіт у житловому будівництві збільшився на 16,3% проти до 26,6 млрд грн, тоді як у нежитловому – на 35,5% до 57,7 млрд грн, а в інженерному – на 20% до 120,4 млрд грн. Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 41,1%. Загалом у 2024 році було введено в експлуатацію 9,7 млн кв. м житла. З них 51% або 4,97 млн метрів — це одноквартирні будинки, а 49% або 4,78 млн кв. м — будинки з двома або більшою кількістю квартир. "Тобто бачимо, що минулого року будівництво приватних домів було активнішим, ніж будівництво багатоквартирних будинків та таунхаусів. Минулого року найактивніше завершували будівництво в Київській області — торік тут збудували 1,9 млн кв. м, а це майже 20% всього зданого в країні житла. На другому місці — Київ, в якому здали в експлуатацію 1,4 млн кв. м нових квартир, що становить 14,5% всього зданого торік в країні житла. А третє місце посіла Львівська область, житловий фонд якої торік збільшився на 1,06 млн кв. м, а частка в загальноукраїнському будівництві досягла 10,9%", — повідомили аналітики ЛУН.

ЕНЕРГЕТИКА

Енергетика України у 2024 році перебувала під обстрілами ЗС РФ, як і в попередні роки повномасштабної війни. Проте критичних для системи наслідків вдалося уникнути, хоча 13 російських атак протягом минулого року позбавили систему 10 ГВт генеруючої потужності. "Попри масштабні руйнування, українські енергетики провели наймасштабнішу ремонтну кампанію в історії країни. Вона відбувалася під постійними обстрілами, а деякі об’єкти доводилось відновлювати по кілька разів", — повідомили в Міненерго. Минулого року також відбувалась побудова об’єктів розподіленої генерації – підключили 0,83 ГВт, а, крім цього, держава фінансувала пільгові кредити для підвищення енергонезалежності споживачів. Як і раніше, головними генеруючи ми потужностями залишаються три українські атомні станції – Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська АЕС. Окупована ще у 2022 році Запорізька АЕС не виробляє та не постачає споживачам електроенергію. Серед головних ризиків зими 2024-2025 була достатність газу у підземних сховищах і експерти попереджали про можливі складнощі через низький рівень запасів. Проте сезон було пройдено, а споживачі отримали природний газ в повному обсязі без перебоїв. За даними Групи "Нафтогаз", АТ "Укргазвидобування" у 2024 році збільшило видобуток товарного газу до 13,9 млрд куб. м порівняно з 13,2 млрд куб. м за підсумками 2023-го. За минулий рік компанією було введено в експлуатацію 83 нові свердловини.

ФАРМА

2024 рік показав, що через військові та логістичні виклики Україна перебуває у великій залежності від імпорту готових форм, особливо в сегменті життєво необхідних медикаментів. Проте ланцюги постачання адаптувалися, забезпечуючи доставляння препаратів та засобів до зони бойових дій через гуманітарні коридори. Завдяки державній підтримці та грантам, що стимулюють виробництво базових ліків (антибіотики, серцеві препарати), українські фармзаводи не зупиняються. А за підтримки міжнародних організацій великі обсяги фармпродукції поставляються до України для соціальних потреб та лікування військових. 2024-го фармацевтична галузь показала ринкову активність у сфері імпорту й виробництва ліків, особливо після мінімумів 2022–2023 років. Проривами року можна назвати старт процедур реєстрації перших біосимілярів моноклональних антитіл (для лікування онкології та автоімунних хвороб), зростання кількості клінічних досліджень у співпраці з університетами, а також активне впровадження систем фармаконагляду.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Промислове виробництво в Україні у 2024 році збільшилося на 3,6%, тоді як у 2023-му зростання становило 6,8% після падіння на 36,7% у 2022 році, такими є дані Держстату. Тобто минулого року зростання промвиробництва уповільнилось. Зниження темпів випуску продукції у 2024 році було пов’язане з впливом кількох чинників, зокрема з перебоями в енергопостачанні через пошкодження внаслідок атак енергетичної інфраструктури, зі збільшенням виробничих витрат підприємств внаслідок зростання цін на енергоносії та девальвації, а також з дефіцитом кадрів. У переробці минулого року найбільше зростання зафіксоване у металургії та виробництві металевих виробів – 22,5%, виробництві одягу – 19,6%, меблів – 7,3%. Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів збільшилося на 6,2%, текстильне – на 4,7%, гуми та пластмас – на 3,4%, фармацевтики – на 1,9%, паперу та паперових виробів – на 1,4%. Але машинобудування впало на 1,2%, деревообробка – на 8,8%, хімічне виробництво – на 9,9%, автомобілебудування – на 17%. Важливо, що за минулий рік металургійні підприємства виготовили близько 7,1 млн тонн чавуну та 7,6 млн тонн сталі, що перевищило показники за 2023 рік на 18,3% та 22,6% відповідно. Виробництво сталевого прокату також зросло — на 17% до 6,2 млн тонн.

На показники вплинула робота морського коридору, зростання експортних обсягів, високий попит на прокат та загальні позитивні сигнали в українській економіці.

ТОРГІВЛЯ

За даними платформи "Опендатабот", сукупний дохід компаній-лідерів у сфері роздрібної торгівлі 2024 року становив 529,24 млрд грн, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Тим часом експерти компанії UTG після аналізу українського ринку повідомили, що за підсумками 2024 року загалом оборот роздрібної торгівлі України — 2,184 трлн грн, що на 17,7% більше, ніж у 2023 році (1,822 трлн грн). Проте експерти зауважили негативний вплив на товарообіг підприємств інфляційного чинника, а також девальвації гривні. Крім того, на роздрібний товарооборот в Україні впливали масовий відтік населення за кордон, зменшення кількості дітей, а оптимізація доходів та кількості магазинів спонукала ритейлерів зосереджуватись виключно на прибуткових об’єктах і закривати збиткові точки продажу, скорочувати витрати на рекламу, маркетинг, комунальні платежі. Тим часом у НБУ повідомили, що приватне споживання забезпечило найбільший додатний внесок у зростання реального ВВП у 2024 році: збільшення кінцевих споживчих витрат домогосподарств пришвидшилося до 6,8% і підтримувалося високими темпами зростання реальних зарплат.

ІТ-СФЕРА

Попри виклики, що ІТ-сфера долає під час війни, а це передусім зниження обсягів експорту послуг (на 5% за минулий рік), інфраструктурні ризики, 2024-й став однією з найуспішніших і найбільш інноваційних сторінок в історії галузі. Українські "айтішники" показали стійкість перед загрозами й стали драйверами цифрової трансформації країни. 2024 року ІТ-індустрія сплатила понад 1 млрд доларів податків, що демонструє значне зростання порівняно з 776 млн доларів 2023-го. А доля експорту ІТ‑послуг у ВВП країни становить близько 3,4%, залишаючись основним видом експорту (38% усього ринку послуг). Минулого року в Україні працювало близько 302 тис. айті‑спеціалістів, з яких 238 тис. — у межах країни. А кількість ІТ-компаній сягнула 7 977, що є приростом на 41% за останнє десятиліття.

Цікаво, що й інвестиції в ІТ‑галузь виросли. Згідно зі звітом AVentures Capital "DealBook of Ukraine: 2025", зростання сягнуло 120% — до 462 млн доларів.

Щодо mil-tech, то, за даними ЗМІ, українські військові стартапи зібрали понад 3 000 розробок.

АВТО

Автомобільна галузь України продемонструвала минулого року відчутне відновлення, попри виклики, пов’язані з війною. 2024 року ринок нового автотранспорту в Україні зріс майже до 80 000 машин — найвищого рівня від початку війни. Було реалізовано 79 400 нових авто, що на 9,5% більше, ніж 2023-го. Зріс попит на повнопривідні автомобілі з кузовом "універсал" (SUV) та автівки для перевезення вантажів малої тоннажності (LCV). Драйвером галузі стали R&D інвестиції в галузь — дослідження та розробки. Водночас якщо порівнювати ринок нових легкових автомобілів в Україні в січні 2024-го з тим самим місяцем 2025-го, то він скоротився на 6,1%. Попри такі серйозні виклики, як імпортозалежність, проблеми логістики, інвестиційна вразливість, а також вплив війни на інфраструктуру, прогнози щодо автогалузі в Україні все ж позитивні: вона одна зі стабільних секторів української економіки.

ТЕЛЕКОМ

Попри повномасштабну війну 2024 року український телеком показав вражаючу витривалість й динаміку оновлення. Галузь не лише переживає удари, швидко відновлюючись, а й формує сучасний технічний базис для цифрової стабільності України. Незважаючи на пошкоджену інфраструктуру, кіберзагрози, потребу в додатковому інвестиційному ресурсі 2024 року, галузь продемонструвала зростання прибутку на 13,5%, а інвестиції зросли на 11%. Оператори активно переходять на енергоефективну сучасну технологію пасивних оптичних мереж GPON для фіксованого інтернету. Будуються коригувальні станції для GPS із сантиметровою точністю, яких потребує, зокрема, аграрний сектор.

Стратегічними угодами-2024 можна назвати злиття lifecell+Volia, а також майбутнє ІРО Kyivstar (об’єднання бізнесів дозволить Kyivstar Group стати материнською компанією "Київстар" і зареєструватися на фондовій біржі Nasdaq). Водночас 2024 року галузь телекому значно постраждала від пошкоджень внаслідок атак ЗС РФ, і понад 720 невеликих провайдерів телеком-галузі — у зоні ризику банкрутства.

ФІНАНСИ

Платоспроможні банки за 2024 рік отримали 103,7 млрд грн чистого прибутку, а причиною високої прибутковості сектору в НБУ називають стале зростання обсягу кредитів високої якості та вкладень в ОВДП. За минулий рік прибуток сектору збільшився на 20% порівняно з результатом 2023 року. Експерти кажуть: головні чинники прибутковості — значні процентні доходи за портфелем державних облігацій та за депозитними сертифікатами НБУ, що є джерелом значного обсягу доходів для банків. Але велике значення мала і активізація кредитування у високодохідному роздрібному сегменті. Як раніше вказував Фокус у Рейтингу 25 надійних банків України, найприбутковішими минулого року стали такі банки, як "Приватбанк" (40,14 млрд грн), "Ощадбанк" (14,8 млрд грн), "Укрексімбанк" (5,56 млрд грн), "Райффайзен Банк" (4,28 млрд грн), "ОТП Банк" (4,12 млрд грн). Зросли в банках і накопичення населення – на початок 2025 року на рахунках було понад 1,21 трлн гривень коштів фізичних осіб. Загалом за 2024 рік обсяг коштів на рахунках громадян зріс на 12,2%. В минулому році банки жваво кредитували компанії, особливо сегмент малого та середнього бізнесу. Згідно зі звітом НБУ, банки активно фінансували проєкти з відновлення енергетичної інфраструктури — на 10,5 млрд грн (червень-грудень 2024) й забезпечили встановлення понад 470 МВт нових потужностей.

ХАРЧОПРОМ

Хоча через логістичні обмеження, зокрема у південних регіонах, 2024 року темпи виробництва продуктів в Україні дещо знизилися, харчові підприємства змогли адаптуватися до нових реалій. Виробники молока, м’яса та хлібобулочної групи підтримували потужності завдяки попиту внутрішнього споживання. Зросла частка локальних брендів з виробництва молочних продуктів. А солодощі та кондитерська продукція стали активно експортуватися до ЄС, передусім завдяки адаптації пакування та стандартів. Згідно із даними ЦЕС, 2024 року експорт товарів з України зріс на 15% і досяг майже 42 млрд доларів. Основу експорту складала аграрна продукція, яка забезпечила 43% загального обсягу (18,1 млрд доларів). Найбільше експортували кукурудзу та соняшникову олію (по 5,1 млрд доларів), пшеницю (3,7 млрд доларів) і рапс (1,9 млрд доларів). Водночас через здорожчання перевезень зросли логістичні витрати, що частково зменшило маржу. До зростання логістичних витрат для галузі додаються такі виклики, як дефіцит кадрів через мобілізацію та евакуацію населення і енергетична нестабільність. Зокрема перебої зі світлом і газом впродовж року значно вплинули на обсяги виробництва в харчопромі.

Як ми рахували рейтинг найкращих менеджерів України

На першому етапі роботи над рейтингом топменеджерів редакція визначила галузі-драйвери української економіки, розділивши їх на 11 секторів: аграрний, фінансовий, промисловість, енергетика і нафтогаз, IT, ритейл, харчопром, нерухомість, фармацевтика, авторинок і телеком.

Впродовж наступного етапу Фокус опитав галузевих українських та міжнародних фахівців, HR-експертів, а також економістів і учасників ринків.

Серед експертів рейтингу найкращих менеджерів України Фокусу:

• Віталій Михайлов, директор консалтингової компанії "Михайлов та партнери";
• Юрій Гороховський, генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency Ltd;
• Наталія Слинько, експертка з ринку праці з 20 річним досвідом, власниця консалтингової компанії Talent Match;
• Катерина Скибська, генеральна директорка в Україні та Молдові Dopomoga Group;
• Андрій Шабельніков, керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова Комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації;
• Олена Широкова, президентка Української бізнес ради в ОАЕ (Дубай);
• Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків;
• Олександр Калашников, фінансовий директор IBI-Rating;
• Ігор Буркиця, власник та виконавчий директор компанії Talent4U;
• Домініка Іванова-Бекар, кар’єрна консультантка, HR експертка, власниця HR агенції;
• Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Учасники опитування ознайомлювалися з лонг-листом кандидатів, сформованим редакцією, та оцінювали їх за шкалою від 0 до 10 за такими критеріями: рівень публічності, професійні досягнення, особиста репутація топменеджера, а також впливовість на ринку, де представлена компанія. Крім того, при виставленні оцінок експерти брали до уваги імідж компанії, яку представляє кандидат, та її активність у реалізації КСО-проєктів, спрямованих на підтримку цивільного населення та військових у період повномасштабної війни. Після заповнення анкет результати по кожному учаснику підсумовувалися, на основі чого обчислювався середній бал. До підсумкового рейтингу Фокусу увійшли ті кандидати, які набрали найвищі середні оцінки.