Ціна на нафту опинилась в епіцентрі війни Ізраїлю та Ірану – FT

У неділю Ізраїль атакував енергетику Ірану – над  паливними резервуарами в Тегерані та газовими заводами на південному узбережжі країни здійнявся дим. Як пише Financial Times, енергетичний сектор Ірану, що роками зазнавав нестачі іноземних інвестицій через санкції, був явно вразливим ще до початку війни. Хоча країна має одні з найбагатших запасів нафти та газу у світі, вона періодично страждає від відключень електроенергії, дефіциту палива та перебоїв з експортом газу. 

Видання зазначає, що рішення Ізраїлю розпочати атаку на енергетичну інфраструктуру Ірану, завдавши ударів щонайменше по двох газопереробних заводах та двох паливних складах, було ризикованою акцією, яка збільшила ризики на світових енергетичних ринках.

В підсумку у понеділок на нафтовому рику Азії ціна на еталонну нафту марки Brent підскочила на 5 відсотків до понад 78 доларів за барель, а потім знову впала.

Загалом з початку бойових дій минулого тижня ціна на нафту зросла на 10 відсотків через побоювання, що конфлікт може поширитися на регіон, на який припадає третина світового видобутку нафти. 

«Це ескалаційні сходи, і незрозуміло, де і як вони зупиняться», – сказав керівник відділу геополітичного аналізу дослідницької фірми Energy Aspects Річард Бронз.

Він зазначив, що досі ринок був стурбований ситуацією в Ормузькій протоці – вузький водний шлях, через який Іран, Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Катар та Об’єднані Арабські Емірати експортують третину світового обсягу морської нафти та газу. Наразі рух через протоку функціонує нормально.

Однак стійке зростання цін на сиру нафту знову розпалить побоювання щодо інфляції в світі. 

«Очевидно, що вплив на регіон Близького Сходу величезний, але вплив на всіх нас також величезний. За останні кілька років ми бачили, що події, що відбуваються далеко від наших кордонів, мають величезні наслідки для Великої Британії», - зазначила у свою чергу канцлер казначейства Великої Британії Рейчел Рівз.

Ізраїль у неділю заявив, що він атакував склади, які використовувалися як для цивільної, так і для військової галузі, намагаючись зашкодити внутрішнім поставкам Ірану, а не зашкодити його здатності експортувати свою нафту, яка переважно надходить до Китаю. 

Аналітики кажуть, що Ізраїль повторює свою тактику з Лівану минулого року, яка включала цілеспрямовані вбивства ключових військових командирів, знищення систем зв'язку та безперервні авіаудари по заздалегідь обраних цілях.

Атаки на енергетичні об'єкти Ірану – це новий вимір війни Ізраїлю, хоча й з тією ж загальною метою: знищити ключову місцеву оборонну інфраструктуру та, потенційно, паралізувати ісламський режим, дестабілізувати населення та керівництво Ірану.

«Це також попередження, що немає нічого забороненого. Але я сумніваюся, що вони [ізраїльтяни] прагнуть захопити всю енергосистему», - коментує ситуацію старший радник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні Джон Рейн.

Видання нагадує, що міжнародні правила війни дозволяють атаки на енергетичну інфраструктуру, якщо вона безпосередньо постачає військові об'єкти, в тому числі електростанції, що постачають іранський об'єкт зі збагачення урану в Натанзі, який Ізраїль знищив у п'ятницю.

Однак міжнародне гуманітарне право забороняє напади на енергетичні установки цивільного призначення, такі як лікарні та водоочисні станції. Міжнародний кримінальний суд видав кілька ордерів на арешт російських посадовців за постійні напади на цивільну енергетичну інфраструктуру України.  

Іран відповів атакою на деякі об'єкти інфраструктури Ізраїлю. У неділю оператори одного з найбільших нафтопереробних заводів Ізраїлю в Хайфі заявили, що трубопроводи та лінії електропередачі до його комплексу були пошкоджені, хоча жертв чи втрат немає.

Але в минулому Іран, відчуваючи загрозу, показував, що готовий підвищити ставки, гарантуючи, що інші також понесуть певну ціну.

Ще у 2019 році Тегеран звинувачували у диверсіях на танкери в Перській затоці, а також у ракетних атаках і атаках безпілотників, які вразили серце нафтової інфраструктури Саудівської Аравії. Це тимчасово призвело до падіння половини видобутку сирої нафти у королівстві.

У 2023 році Іран відновив  дипломатичні відносини з ОАЕ. Наразі і Саудівська Аравія, і ОАЕ активно прагнуть деескалації напруженості з Іраном, водночас підтримуючи зусилля щодо дипломатичного врегулювання протистояння республіки із Заходом. Обидві країни також суттєво посилили оборону навколо своїх енергетичних активів, кажуть аналітики. 

Директорка з питань Близького Сходу британського аналітичного центру Chatham House Санам Вакіл, каже, що іранський режим хотів би поки що стримати конфлікт, але розрахунки можуть змінитися, якщо Іран «упаде в відчай». 

Світовий ринок нафти зараз добре забезпечений, оскільки ОПЕК на початку цього року пообіцяла суттєво збільшити видобуток, але трейдери, ймовірно, закриють короткі позиції у разі серйозної ескалації конфлікту, що призведе до зростання цін.

«Ми обов’язково побачимо запобіжне позиціонування.  Я не думаю, що трейдери захочуть тут зменшувати ризики», – вважає Річард Бронз.

Усі аналітики сходяться на тому, що передбачити розвиток подій у Ормузькій протоці важко, але  Іран ніколи не сигналізував реальне бажання зірвати все судноплавство через протоку.

«Ми знаємо, що Іран має різні можливості, але ми не бачили їх розгортання з часів ірано-іракської війни, а з того часу минуло вже 40 років. Технології та ризики значно змінилися», – додав експерт.

Нагадаємо, у перший день конфлікту ціни на нафту стрімко зросли. Водночас міністр закордонних справ, заступник прем’єр-міністра Іраку Фуад Хусейн не виключає, що протистояння Ірану та Ізраїлю може спровокувати зростання цін на нафту до $200-300 за барель.